Американський футбол: основи гри, правила, спорядження та важливі терміни, як тачдаун

Друже, що перебуваєш по той бік монітора або дисплея смартфона, сподіваюся, ти розташувався зручно та перед тобою — долготривале, дещо незвичне, та надзвичайно захоплююче читання.

Ми поринемо у світ правил цього американського феномену, який носить знайому нам усім назву «футбол», лише з уточнювальним прикметником — «американський».

Ми все бачили в кіно: ця гра або стає рушієм сюжету, або слугує деталлю в розмовах чи під час романтичних побачень на стадіоні. Здавалося б, усе просто: занеси м’яч у залікову зону — отримай тачдаун, а потім влучним ударом додавай очки, вражаючи величезні ворота, що немов надії українських фанатів соккеру перед матчами збірної.

Проте все набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Не варто панікувати, наче новачок у зірковій команді. Ми підійдемо до розгляду спокійно і впевнено — як легендарний Том Бреді в найяскравіших своїх матчах.

Щоб розібратися в тонкощах американського футболу, варто знати не лише правила, а й основи: де проходять матчі, чим грають і як йде рахунок.

Команда «Чемпіон» допоможе вам стати справжнім експертом у цій справі.

Американський футбол. Поле та м’яч

Майже всі командні ігри на відкритому повітрі проводяться на спеціальному полі. І ні, це не той куточок, де ти в дитинстві нишком крав кукурудзу на сільській фермі — залишимо спогади в минулому і повернемося до теми.

Поле для американського футболу має довжину 120 ярдів. Один ярд становить 0,9144 метра.

Ігрова зона займає 100 ярдів, а з обох боків розташовані залікові зони по 10 ярдів кожна. Заніс туди м’яч — тачдаун! Можна святкувати: стрибати, танцювати, чи навіть ефектно позувати. Як у соккері, тільки з іншим рівнем пафосу. (Про тонкощі виконання тачдауну ми поговоримо нижче.)

Ширина поля становить 53 ярди (~49 метрів). Через кожні 5 ярдів проведені лінії, які допомагають стежити за проходженням гри. Що 10 ярдів, ці лінії мають нумерацію від 10 до 50, щоб було зрозуміло, скільки ще залишилося пройти до омріяної залікової зони.

Головною окрасою поля є ворота, схожі на регбійні: поперечина розташована на висоті 3 метрів, а відстань між стійками становить 5,7 метра. Вони зазвичай встановлені на високих центральних опорах, що нагадують маяк для кікерів.

(Фото: арена «Піттсбург Стілерс»)

М’яч в американському футболі

Американський футбол виник наприкінці XIX століття. Спочатку м’ячі мали незвичну форму і виготовлялись із різних матеріалів, але в 1920-х роках його стандартизували, і тепер форма збереглася до сьогодні.

Основні характеристики м’яча:

• Довжина: близько 28 см
• Окружність по довгій осі: 28–29 см
• Окружність по короткій осі: 55–56 см
• Вага: від 397 до 425 грамів

Професійні гравці використовують виключно шкіряні м’ячі — коричневого кольору із зернистою поверхнею, що забезпечує надійний хват. Для тренувань частіше беруть м’ячі з композитних матеріалів чи синтетики, бо вони дешевші й довговічніші.

Всередині знаходиться гумова камера, а шви виконані з білого нейлону.

Форма таких м’ячів — подовжений еліпсоїд, простіше — овал. Це забезпечує кращу аеродинаміку, непередбачувані відскоки (що додає динаміки грі), а також полегшує утримання м’яча в руках під час бігу.

Цікаво, що всі м’ячі для NFL виготовляються вручну в місті Ада, штат Огайо. А шкіру постачає відома компанія Horween Leather Company з Чикаго.

(Фото: гравець «Балтимор Рейвенс» з м’ячем)

Амуніція в американському футболі

Оскільки це контактний спорт, гравці потребують надійного захисту. І йдеться не про медичні знання з уроків «Основ здоров’я», а про спеціальне оснащення тіла.

Для цього використовують низку захисних засобів:

• Шолом:

  Його головне завдання — захистити голову та шию. Однак навіть він не гарантує відсутність травм, зокрема струсів мозку. Шолом має жорстку оболонку з полікарбонату, внутрішні амортизуючі подушки з піни чи гелю, решітку (face mask) і іноді прозорий візор.

  (Фото: шолом «Баффало Біллс»)

• Нагрудники:

  Розподіляють силу ударів по широкій площі, захищаючи плечі, ключиці та грудну клітку. Виготовляються з пластику, піни та композитних матеріалів. Для ресиверів і бігунів — легкі та рухомі, тоді як для лайнменів — сильні й міцні, майже як обладунки.

• Рукавиці:

  Не просто атрибут стилю, а необхідність. Мають липку поверхню, що допомагає надійно утримувати м’яч, хоча майстерність гравця теж має значення. Вони також захищають пальці від травм.

• Захист нижньої частини тіла:

  Паховий протектор (cup) схожий на той, що використовують у хокеї чи бейсболі, але не всі гравці ним користуються — когось це обмежує, хтось же покладається на удачу та силу волі.

  Крім того, гравці носять спеціальні колодки для колін і стегон, а також бандажі для підтримки суглобів.

(Фото: гравці «Канзас-Сіті Чіфс» у повній амуніції)

• Капа:

  Класика жанру, що захищає зуби і щелепу. Іноді її кріплять до шолома.

• Компресійні рукави:

  Скоріше для комфорту, хоча деякі вважають, що вони додають гравцю неповторного стилю.

• Чорні смуги під очима:

  Більш ніж прикраса. По-перше, традиція; по-друге, вони відбивають сонячне світло й світло прожекторів; по-третє, надають войовничого вигляду. Іноді гравці наносять на них ініціали близьких або цитати, утворюючи особисту філософію прямо на полі.

(Фото: Джейлен Гертс під час отримання нагороди MVP Супербоула)

Зазначимо, що будь-які написи на цих смугах проходять цензуру, тому на кшталт «Продам гараж» там не побачиш — лише символіка та важливі емоції.

Американський футбол. Позиції та тривалість гри

Отже, ми маємо поле, м’яч і амуніцію. Але американський футбол — це командна гра. Тут без кількох десятків людей не обійтися, навіть якщо ти найзатишніший хікка чи справжній індивідуаліст.

Гру розділено на дві основні стихії — напад і захист. Найбільший престиж, гроші та увагу отримують гравці лінії нападу, особливо квотербек.

(Фото)

• Квотербек (QB) — мозок і серце команди. Керує розіграшами, віддає передачі, контролює гру і іноді сам проривається вперед. Коли це відбувається — це справжній феєрверк, подібний до влучного аргументу в суперечці зі суворою вчителькою.

  Для цієї позиції потрібен не тільки зрост понад 185-190 см, а й блискавичний розум, точна «рука-снайпер» і швидкість. Навіть найкращі мають секти — моменти, коли захист зупиняє квотербека ще до передачі.

• Ранінбеки (RB) та ресивери (WR) — головні помічники QB.

  • Ресивер (№6) — відкривається, ловить паси й мчить вперед. Швидкість і маневреність — його козир.

  • Ранінбеки бувають двох типів:
  1. Halfback (HB) — спритний, здатен прориватися через щілини.
  2. Fullback (FB) — масивніший, сильний, часто виконує блоки, але і сам може прориватися.

• Тайт-енд (TE, №5) — універсальний гравець, здатний як ловити паси, так і блокувати захист. Прикладом є Тревіс Келсі.

• Лінія нападу (Offensive Line, OL, №2) — найсильніші та найважчі гравці, які здебільшого відповідають за захист квотербека.

  Їхні позиції: Центр (Center), Ліва та Права охорона (Left Guard, Right Guard), Ліва та Права тека (Left Tackle, Right Tackle). Якщо квотербек правша — лівий тек прикриває його «сліпу зону» і навпаки.

  Відомий фільм «Невидима сторона» розповідає саме про цю позицію.

Захисна команда протистоїть атаці, маючи на меті не допустити набрання очок.

(Фото)

• Лінія захисту (Defensive Line, DL, №1) — великі гравці, які проривають блоки і зупиняють бігунів.

• Дефенсив Текли (DT) — центральні гравці лінії, масивні та потужні.

• Дефенсив Енди (DE) — бічні гравці, які атакують квотербека і роблять видовищні секи.

• Лайнбекери (MLB, OLB, №2) — можуть як прикривати ресиверів, так і атакувати квотербека. Поєднують силу та швидкість.

• Секондарі (Secondary) — тилова частина захисної лінії.

  До неї входять:

  • Корнербеки (Cornerbacks, CB) — швидкі і спритні, прикривають ресиверів.

  • Стронг-сейфті (SS) та фрі-сейфті (FS) — захисники глибокого тилу.

Корнербек — найшвидший серед ді-беків, ідеальною вважається здатність пробігти 40 ярдів за 4,4 секунди, зріст 183 см і вага від 81 до 86 кг.

Сейфті є ніби квотербеками захисту, здатні розпізнавати позиції нападу і інструктувати товаришів.

• Стронг-сейфті (SS) — більший і сильніший, розташований на стороні тайт-енду.

• Фрі-сейфті (FS) — більш рухливий, стоїть глибше за 12–15 ярдів від лінії сутички, часто читає наміри квотербека.

Особливе місце займають спеціальні команди, що виходять на поле під час ударних ситуацій:

• Кікер (K) — відповідає за виконання ударів після тачдаунів (екстра-пойнт) та кік-офів.

• Пантер (P) — виконує панти — удари з рук, коли команда не ризикує йти в атаку на четвертий даун.

• Кік-ретер / Пант-ретер — швидкі гравці, які намагаються повернути м’яч максимально далеко.

• Лонг снейпер — фахівець із довгої передачі м’яча при ударах.

• Ганнер — спринтер, що першим намагається зупинити повернення м’яча суперника.

На полі завжди одночасно знаходиться 11 гравців з кожної команди. Загальна заявка складає понад 50 учасників через спеціалізацію і різноманіття позицій.

Розмір гравців варіюється:

• Від 170 см та 80 кг для корнербеків
• До 200 см та 150 кг у лайнменів

Правила гри в американський футбол. Тривалість, ярди, дауни і набір очок

Можливо, ти втомився, чи твоє серце вже належить комусь іншому, але не переймайся — ти вже знайомий із базовими поняттями і навіть зможеш зібрати власну команду. Тепер швидко вивчимо основи гри, щоб було легше розуміти, що відбувається на полі.

Матч триває 60 хвилин, розділених на чотири чверті по 15 хвилин.

Після першої та третьої чверті настає коротка пауза — 5 хвилин. Після другої — велика перерва на 15 хвилин, під час якої зазвичай відбувається шоу (наприклад, Half-Time Show під час Супербоула).

Якщо після основного часу рівність у рахунку — гра переходить в овертайм. Він триває 10 хвилин і завершується при першому набраному очку. Нічия там рідкість: у сезоні 2024 та 2023 років їх не було, а в 2022-му — лише дві.

Отже, кік-оф відбувається з 35-ярдової лінії команди, що виконує удар. М’яч має пролетіти щонайменше 10 ярдів. Якщо удар призводить до того, що м’яч опинився у заліковій зоні приймаючої команди, початок атаки відбувається з 20 ярдів власної половини.

Якщо ж м’яч падає у заліковій зоні та гравець його приймає і опускається на коліно — це так званий тачбек. Такий підхід безпечний і частий у НФЛ: краще не ризикувати травмою, ніж намагатися пробігти на кілька ярдів далі.

Після прийому м’яча — час бігти, намагаючись пройти на якомога більшу відстань. Головне — надійно утримувати м’яч і уникати помилок.

Втрата м’яча, або фамбл, може коштувати команді дуже дорого, адже суперник одразу отримує можливість атакувати.

Після кік-оф захоплено м’ячу наша команда має пробігти 80 ярдів до залікової зони супротивника.

Для цього є щонайменше 4 спроби чи дауни, щоб набрати понад 10 ярдів і зберегти право на подальший напад.

Наприклад:

1. 1-й даун: пройдена дистанція — 8 ярдів
2. 2-й даун: пройдена дистанція — 3 ярди
3. 3-й даун: пройдена дистанція — 9 ярдів
4. 4-й даун: пройдена дистанція — 11 ярдів

Після кожної успішної спроби даун відновлюється, і їх знову 4.

Якщо на останній спробі (4-му дауні) команда не може набрати необхідну кількість ярдів, тренери, зазвичай, вдаються до вводу пантера, щоб відштовхнути м’яч геть від своїх воріт і змусити суперника розпочати атаку з далеко.

Інколи команда може спробувати забити поляковий гол (field goal), замість спроби проходу, що приносить 3 очки.

Рекорд полякового гола — 64 ярди, хоча здебільшого їх б’ють з 25–35 ярдів.

Проте суперники можуть намагатися блокувати ці удари, додаючи видовищності грі.

Якщо команда заносить тачдаун (6 очок), одразу слідує додатковий удар — екстра-пойнт, що додає 1 очко. Його б’є кікер з 15-ярдової лінії.

І тут суперники знову можуть чинити опір.

При успішному пробитті філд-голу чи екстра-пойнту м’яч має пройти між стійками і над поперечиною.

Якщо м’яч торкнеться поперечини або стійки і все ж пройде у ворота — гол зараховується.

Якщо м’яч потрапив у поле або пройшов повз — гол не зарахують.

Порушення правил під час удару теж анулюють гол, але команда може відмовитися від удару і взяти перший даун.

При блокуванні удару м’яч може опинитися в руках захисту, яка може повернути його в тачдаун, як було у випадку легендарного «Kick Six».

Якщо до кінця гри залишився обмежений час (наприклад 30 секунд) і команда програє, але змогла зробити тачдаун, існує можливість заробити 2 очки через конверсію (Two-point Conversion).

Атака починається з 15 ярдів від воріт суперника, і замість удару команда намагається занести м’яч у залікову зону, отримуючи на рахунок 2 бали.

Конверсія покладається на квотербека і його партнерів у команді.

Існує також поняття сейфті — якщо гравця "застригають" у власній заліковій зоні, його команда втрачає 2 очки, які записують супернику.

Цікаві нюанси американського футболу

• Український футбол не має жовтих карток, як в соккері — натомість є жовті прапорці, які судді кидають на поле після виявлення порушення.

• Порушення караються втратою ярдів: -5, -10 або -15 ярдів.

Основні типи фолів:

1. Фальстарт — нападник сіпнувся раніше часу; штраф -5 ярдів.
2. Оффсайд / Нейтральна зона — захисник рухається вперед раніше потрібного часу; +5 ярдів для атаки.
3. Холдинг — гравець тримає суперника, блокуючи як у черзі, –45 ярдів або автоматичний перший даун в залежності від того, хто тримає.
4. Пас-інтерференс — блокування супротивника перед пасом; м’яч розміщують у місці фолу.
5. Рафінг з квотербеком — удар по квотербеку після кидка; +15 ярдів і перший даун.
6. Рафінг із кікером/пантером — удар по виконавцю удару; +15 і перший даун.
7. Незаконний хіт по беззахисному гравцю — жорсткий удар по супернику, що не може захищатися; можливе вилучення.
8. Затягування гри (Delay of Game) — атака не встигла почати розіграш; штраф -5 ярдів.
9. Illegal Formation / Illegal Motion — недостатньо гравців на лінії атаки; штраф.
10. Неввічлива поведінка (Taunting / Unsportsmanlike Conduct) — жарти, глузування, святкування із демонстративними жестами; штраф +15 ярдів.

• Challenge Flag — тренер може кинути червоний прапорець для вимоги перегляду відеоповтору, проте при хибній вимозі втрачається тайм-аут.

• Too Many Men on the Field — перевищення кількості гравців на полі призводить до штрафу -5 ярдів.

• Intentional Grounding — квотербек викинув м’яч без наявності ресивера; штраф і втрата дауну.

• Safety через фол — штраф у заліковій зоні може коштувати команді 2 очки на користь суперника.

Якщо «зіткнення» та боротьба — не твоє, варто пам’ятати: якщо гравець із м’ячем знаходиться біля лінії поля і не має підтримки — він може вийти в аут або стати на коліно, сигналізуючи про завершення дауну.

Автоматичні тачдауни

Якщо команда знаходиться в 11 ярдах від залікової зони та захист робить штраф за жорстку гру з квотербеком, команда отримує автоматичний перший даун при найближчій позиції до воріт (не далі за залікову зону), але не автоматичний тачдаун.

Таким чином, затверджується правило, що м’яч не може знаходитися далі за залікову зону.

«Радій, Маріє!» в американському футболі (Hail Mary)

Це не просто звернення, а комбінація відчаю в кінці матчу.

Припустимо, твоя команда програє 5 або 6 очок, залишилось лише декілька секунд і ти знаходишся приблизно за 40 ярдів від ворожої залікової зони, де нормальний філд-гол не врятує ситуацію.

У такій ситуації квотербек кидає м’яч максимально далеко «на удачу», сподіваючись, що хто-небудь із ресиверів схопить його і зможе пробігти до зони для додаткових очок.

Це цікава та рідкісна комбінація, яку в основному застосовують тоді, коли часу на більш виважені дії майже немає.

Найвідоміший Hail Mary минулого сезону виконав колектив «Вашингтон Коммандерс» — момент, що увійшов в історію.

Побачити її наживо чи в прямому ефірі — справжня насолода для фанатів.

Так ось, це все про поле, м’яч, амуніцію, позиції і основні правила американського футболу. Цей спорт багатогранний, драматичний і вимогливий, але розуміння бази зробить твій перегляд справжнім задоволенням.