Серія ударів по київському університету: дрони росіян вдарили по НУХТ
Російські війська завдали удару по навчальним корпусам у центрі Києва
Ранок 2 вересня: атаку здійснено реактивними дронами
Ранковий час 2 вересня виявився напруженим для центральної частини столиці. Зокрема, Національний університет харчових технологій (НУХТ), що розташований на вулиці Володимирській, зазнав ракетного удару з боку російських військ. Ця подія сталася напроти Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Університет інформував про інцидент офіційними повідомленнями, підкреслюючи, що в момент атаки у корпусах проходили навчальні заняття.
Як розвивалася ситуація в НУХТ
За даними кафедри іноземних мов професійного спрямування, навчальні будівлі отримали значні пошкодження. Опубліковані у ЗМІ фотографії демонструють масштаби пожежі та руйнувань, що настали після удару дронів.
Інформація про постраждалих або загиблих учасників навчального процесу уточнюється, місцева влада проводить відповідні перевірки.
Слова підтримки від колективу
«Те, що ще вчора слугувало звичним місцем для навчання, роботи і спілкування, сьогодні виглядає зовсім інакше. Проте університет — це насамперед люди. Доки ми єдині — його не зламати», — заявили на кафедрі.
Реакція офіційних осіб
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив, що серед студентів та викладачів жертв немає. Він подякував керівництву та персоналу за організацію навчального процесу з урахуванням можливих небезпек.
Він також наголосив, що атака на освітній заклад – це більше, ніж фізичні пошкодження будівель. Насамперед це загроза для сотень людей, які щоденно навчаються та працюють у цих стінах.
Зброя та технології ворога: чому удар був настільки ефективним
За інформацією з джерел The Economist, Росія вміло обходить санкції, закуповуючи необхідне обладнання для 3D-друку турбін. Це дозволяє їй в рази здешевити виробництво реактивних безпілотників — приблизно вдвічі, доводячи ціну до 50–70 тисяч доларів за одиницю.
Основні характеристики таких дронів:
- Висока швидкість пересування — важко перехопити;
- Низький рівень знищення чиниться українською ППО (близько 30%);
- Можливість уражати об’єкти, недоступні раніше баллистичним ракетам.
Зростання загрози перед опалювальним сезоном
В умовах активного нарощування виробництва балістичної зброї — приблизно 100 ракет щомісяця — Україна посилює заходи для захисту критичної енергетичної інфраструктури. Зокрема:
- Цілодобове укріплення трансформаторів у Києві;
- Збільшення резервів газу;
- Розширення енергетичних потужностей.
Ці кроки спрямовані на мінімізацію ризиків та забезпечення стабільного функціонування країни в складних умовах.
