Київ готується до важкої зими: як захищають енергетику та критичну інфраструктуру
Російські війська відновили широкомасштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України, починаючи чергову «зимову кампанію» з метою максимально ускладнити життя країни під зиму. Найбільше ударів отримує саме Київ та Київщина, але тут підготувалися набагато серйозніше, ніж раніше. На забезпечення стійкості і автономності критичних об’єктів виділили приблизно по 20 мільярдів гривень і державних, і міських коштів.
Що зроблено, щоб зменшити ризики замерзання міста і як реагують на нові загрози — детальніше у матеріалі.
Австрійські когенераційні станції під надійним захистом
Одна з ключових новинок — потужна когенераційна станція, яка здатна одночасно виробляти електрику і тепло, працюючи на газі. Її будівництво тривало майже два роки і стартувало ще на початку 2024 року.
Щоб звести надійний захист, над станцією встановили металеві антидронові конструкції і бетонні стіни товщиною у метр, що мають витримати пряме попадання ракет «Шахед» і уламки. Хоча від балістичних ракет вони вже не вбережуть.
Цю станцію виготовляли спеціально в Австрії — фактично це складна система з кількох когенераційних установок, які разом дають 10 мегават електроенергії та 8 мегават тепла. Важливо, що саме такі потужні станції здатні автономно працювати навіть за відсутності зовнішньої мережі.
Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА, пояснює:
Когенераційні установки зазвичай не працюють без підключення до мережі. Але цей об’єкт може функціонувати в автономному режимі, живити критичні об’єкти і не зупинятись під час аварій.
Наразі проходять навчання разом з оператором електромереж ДТЕК — фахівці відпрацьовують схеми підключення і маневрування у разі масштабного відключення електроенергії, аби об’єкти міста не залишалися без живлення.
Дефіцит електричних потужностей та підтримка водоканалу
Крім великих когенераційних станцій, Київ активно купує компактні установки потужністю 2,5–3 мегавати. Загалом уже збудовано автономної генерації на 60 мегават із планами до кінця року підвищити цей показник до 200 мегават.
Втім, це все ще не дозволяє покрити потреби всього міста, оскільки загальне споживання столиці сягає близько 1950 мегават.
Для різних об’єктів критичної інфраструктури застосовують індивідуальні рішення:
- Для невеличких котелень достатньо дизельних генераторів.
- Для водоканалу використовують дизельні електростанції – це дорожче, але забезпечує необхідний крутний момент для потужних насосів.
«Газові двигуни не підходять для великих насосів водоканалу, бо не можуть забезпечити потрібний обертальний момент. Тому саме дизельні станції — наша стратегія стабільності. Зараз потрібно додатково збудувати 23 мегавати резервної потужності», — розповідає Пантелеєв.
Резервні котельні і нові теплотраси для безперебійного опалення
Київ продовжує будівництво резервних котелень, які допоможуть забезпечити теплом житлові масиви, якщо ТЕЦ тимчасово вийдуть з ладу.
Минулого року близько 65% будинків були повністю залежні від єдиного джерела тепла. Нині ж ситуація краща — лише 20–25% будинків залишаються у зоні ризику, а більшість можуть отримати тепло з резервних котелень.
Окремо такий резерв отримають мешканці житлового масиву Теремки, які минулої зими залишилися без опалення після влучання ракети в ТЕЦ-4. Тут триває будівництво нової теплотраси, яке планують завершити до кінця року.
Раніше будівництво ускладнилося через протести місцевих через вирубку дерев, але проєкт кольорово переробили, щоб мінімізувати екологічну шкоду — зараз планується зрізати лише 5–10 дерев замість кількох сотень.
«Це життєво важливий проєкт для міста і понад 50 тисяч людей, які отримують тепло, не можуть залишатися поза увагою!» — наголошує Пантелеєв.
Нові загрози: «Шахеди» з тепловізорами та реактивні боєзаряди
Проте й резервні джерела тепла залишаються в небезпеці. Російські окупанти навчилися використовувати «Шахеди» з тепловізорами, що дозволяє їм уразити навіть малі котельні, адже приховати гарячу ціль від таких безпілотників уже складно.
Замінити столичні великі ТЕЦ іншими джерелами поки що неможливо, але захист об’єктів посилено. Зокрема, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 отримали суттєві заходи безпеки, які значно поліпшили їхню стійкість у порівнянні з минулим роком.
Експерти зазначають, що повністю виключити ризики не можна, тож доведеться тримати оборону постійно й оперативно ремонтувати пошкодження.
Вперше ворог використав на реактивному «Шахеді» спеціальний кумулятивно-ріжучий боєзаряд, який буквально зрізав електроопору ЛЕП. Це натякає, що їхні дії будуть спрямовані насамперед на лінії високовольтних електропередач, які складно захистити надовго.
Фінансова криза і заморожування видатків: що очікує проєкти?
Щоб забезпечити резервне живлення не тільки критичної інфраструктури, а й житлових будинків, потрібно приблизно 100 мільярдів гривень і 3-4 роки активної роботи. Наразі це залишається довгостроковою метою.
Через бюджетні труднощі уряд заморозив капітальні видатки, це вплинуло на фінансування як урядових програм, так і місцевих проєктів з підготовки до зими. Незалежно від джерел коштів, платіжні операції затримуються через Держказначейство.
Влада сподівається на розблокування фінансування наприкінці цього року, але все залежить від регулярності надходжень фінансової допомоги з-за кордону.
▶ Переглянути відеоматеріал на YouTube-каналі ТСН: НОВИНИ НА Znaj.orgОНЛАЙН | 20:00 2 жовтня | МАРАФОН “ЄДИНІ НОВИНИ” НАЖИВО
