Bloomberg висвітлив економічні виклики, що стоять перед Росією напередодні зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом. На тлі стрімкого падіння нафтових доходів, збільшення бюджетного дефіциту із випередженням, високого рівня інфляції та процентних ставок, уповільнення темпів зростання ВВП, а також наростаючих побоювань щодо боргової кризи в банківському секторі, Кремль опинився перед складним вибором.
Агентство підкреслює дві ключові загрози, які стоять перед російською владою:
- Подальше продовження війни – загрожує загостренням економічної кризи і збільшенням ризиків для банківської системи.
- Угода про перемир’я – може призвести до зриву військових замовлень та масових дефолтів серед підрядників.
Обидва сценарії мають негативні наслідки для економіки РФ.
Ризики продовження конфлікту
- Загроза для банківської системи та бюджетної сфери через посилений тиск санкцій і зниження доходів від експорту нафти.
- Володимир Путін змушений був погодитися на проведення саміту після загроз нових американських санкцій, спрямованих на поставки російської нафти. Також Дональд Трамп попередив про можливе введення додаткових обмежень щодо енергетичних доходів Росії в разі відсутності припинення вогню.
- Падіння цін на нафту значущо вплинуло на надходження до федерального бюджету, враховуючи, що нафта і газ у 2024 році складали близько 30% державних доходів.
- Витрати РФ на оборону і національну безпеку цьогоріч сягнуть приблизно 8% ВВП. Це не тимчасове явище, а радше стратегічний довгостроковий поворот, що надалі посилюватиме фінансове навантаження на економіку.
- Зменшення енергетичних надходжень істотно тисне на Фонд національного благополуччя, який може вичерпатися вже до кінця цього року, що послабить фіскальну гнучкість держави.
- Крім того, існують загрози подальшого зростання боргу й інфляції. Сектори військово-промислового комплексу накопичили значний корпоративний борг: за період із липня 2022 року по листопад 2024-го він збільшився на 71%, або близько 460 мільярдів доларів.
- Зростання інфляції змусило Центральний банк Росії підняти ключову процентну ставку до 21%, що є найвищим показником за останні понад двадцять років. Це створює додатковий тиск на банки, які за вказівкою Путіна зобов’язані надавати пільгові кредити підприємствам військово-промислового комплексу.
Виклики у разі тривалого перемир’я
- Росія сприятиме демілітаризації своєї економіки, яка наразі залежна від військових контрактів.
- Це загрожує дефолтами серед підрядників, котрі мають великі боргові зобов’язання, що може спровокувати доміноефект масштабних економічних проблем.
- Банківські чиновники РФ побоюються наслідків скорочення військових витрат, що матиме серйозний вплив на фінансовий стан підрядників-боржників.
- Водночас затверджується існування прихованих проблем у банківській сфері. Центральний банк закликає фінансові установи реструктурувати проблемні кредити замість їхнього стягнення, що маскує справжні масштаби боргової кризи. При припиненні війни ці проблеми можуть вийти наяву.
Таким чином, Володимир Путін опинився у складній ситуації: продовження війни загрожує посиленням зовнішнього тиску та поглибленням фінансових труднощів усередині країни. Водночас мирна угода, що передбачає зниження військових витрат, ризикує підірвати економіку, що наразі суттєво залежить від військових замовлень та оборонного боргу.
Навіть за умови послаблення санкцій, про яке Путін неодноразово просив, фундаментальні проблеми переходу від військової економіки до цивільної залишаються, і вони можуть спричинити істотні потрясіння в майбутньому, наголошує Bloomberg.
