Боротьба за контроль над постачанням на півдні

Христина Левченко

30 Червня, 2025

Автор: Кирило Данильченко / LB.ua

На південному напрямку помітно активізацію противника — російські війська нарощують сили та ресурси у Маріуполі, а також почали посилювати резерви, здійснюючи ротації у напрямку Бердянська та залізницею до Токмака.


Бійці Головного управління розвідки (ГУР) під час ураження російських систем ППО у Криму.

Стан справ однозначний. По-перше, знову зафіксовано руйнування систем С-400 на території Криму. ГУР безпілотниками знищено два радари 92Н2Е, два радіолокаційні пристрої виявлення 91Н6Е, а також пускову установку С-400 «Тріумф».

Внаслідок цих ударів завдано значних матеріальних збитків: дивізіон із чотирьох одиниць техніки, який Росія закупила у Туреччини, оцінюється приблизно у 630 мільйонів доларів. Окрім цього, операція спрямована передусім на засліплення системи протиповітряної оборони (ППО) у даному секторі. Це відкриває можливості для подальших атак з використанням ракетних комплексів «Нептун» та оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК). Існують небойові запаси для таких випадків.

Після ушкодження опори мостового переходу та знищення поромів у минулому році логістика в Криму стала уразливою, що є серйозним сигналом для Москви. Українські сили продовжуватимуть цілеспрямовано наносити удари по постачанню півострова, зокрема шляхом руйнування систем ППО.

Українські війська мають вигідне становище для дій у глибину оборони супротивника, прикриті Дніпром. Хоч ворог і намагався посилити позиції на острівних ділянках, йому не вдалося змістити лінію фронту чи створити суттєві проблеми для української авіації та артилерії, а також прорватися на правий берег. Як наслідок, активність у секторі збережеться:

  • Пошкодження безпілотниками катерів постачання.
  • Набіги на Крим за допомогою авіаційних комплексів «Магура».
  • Робота по системах ППО, орієнтуючись на відключення радіолокаційних станцій, оскільки без них дивізіон не здатен ефективно функціонувати.

По-друге, ворог втратив черговий ешелон на залізничній ділянці у Токмаку. Поїзд із 40 вагонами та цистернами було уражено безпілотниками. Це вже третій випадок знищення потягів за останній час.

Історія останніх ударів виглядає так:

  1. 22 червня — знищено 11 цистерн.
  2. 7 червня — вражено ешелон із танками та автомобільною технікою.

Окупанти намагаються захистити потяги засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та озброєними групами, зокрема з помповою зброєю, але й вони зазнають втрат.

Незалежно від способу ураження — спеціальними безпілотниками зі збільшеною ємністю батарей, використанням ретрансляторів та оптоволоконного зв’язку чи діями диверсійно-розвідувальних груп — фактом є те, що Сили оборони України взяли під постійний вогневий контроль залізничну гілку, що веде до Криму. Найуразливіша ділянка — перегін Федорівка–Верхній Токмак–Комиш-Зоря.

Розгортання великих зенітних ракетних комплексів у цій зоні пов’язане з ризиком, оскільки їх можуть ефективно знищувати безпілотники та реактивні системи залпового вогню «Хаймарс». Протистояти безпілотникам із носимою зброєю поки що не вдається, а до появи масового використання зенітних дронів чи безпілотних винищувачів надійний захист ешелонів є недосяжним.

Відтак удари по інфраструктурі постачання будуть продовжуватись, загострюючи ситуацію з доставкою палива, боєприпасів, запасних частин і продуктів харчування для сил противника на південному напрямку.

Цікава ситуація складається з огляду на те, що для того, щоб відсунути лінію бойових дій від залізничної гілки, росіянам необхідно атакувати добре укріплену ділянку фронту вздовж лінії Кам’янське–Щербаки–Оріхів. Військові сили агресора, ймовірно, хочуть уникнути розпорошення ресурсів, проте обставини змушують діяти — три великі ешелони вражено за неповний місяць, що створює значні проблеми.

Разом з тим, згадана ділянка фронту пам’ятає нещодавні невдалі штурмові операції, де окупанти зазнали великих втрат — близько тридцяти одиниць техніки.

Фото: 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
Фото: 30 окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького.

Військова техніка у ворога не має необмеженого ресурсу, тож вибір місця для атак має бути виваженим. Однак це не дозволить зробити багатоваріантний вибір, оскільки лінію фронту потрібно рухати саме в тій конкретній ділянці, де українські підрозділи вже готуються до супротиву.

Тут уже облаштовано:

  • мінні поля;
  • злагоджені екіпажі зовнішніх пілотів;
  • обмеження на вогневу підтримку в укритих від безпілотників капонірах.

На інших напрямках, зокрема у Сумах, фронт стабілізувався. Унаслідок контратаки вдалося відбити Андріївку, під час чого загинув комбат супротивника. У районі Юнаківки тривають зустрічні бої, й авіація веде вогонь по прорвалах ворога.

У районах Костянтинівки й Покровська фіксуються спроби оточення, але кожне село та посадка мають добре підготовлену оборону, що вимагає значних зусиль.

Таким чином можна очікувати, що однією із ключових цілей літньої кампанії 2025 року стане південний сектор фронту на ділянці від Дніпра до Оріхова.

Протистояння за «пляшкове горло» у напрямку Криму зосереджуватиметься на посиленні тиску на:

  • поромне сполучення;
  • вцілілі великі десантні кораблі (ВДК) і середні десантні кораблі (СДК);
  • батареї ППО;
  • залізничне постачання.

Російські війська будуть намагатися відсунути українських пілотів від головної транспортної артерії, щоб зменшити втрати.

У найближчі тижні противник імовірно спробує здійснити наступальні операції проти українських опорних пунктів на південному напрямку з метою послаблення вогневого тиску на залізницю. Водночас Сили оборони продовжуватимуть знешкоджувати ешелони на глибині оборони.

Обидва варіанти — або атака на опорні пункти, або ураження залізничного постачання — є для України вигідними, але потребують реакції від ворога.


На заставці: прицільний удар бійцями ГУР по об’єкту окупаційної логістики, завданий прямо під час руху на залізничній ділянці Верхній Токмак – Молочанськ – Федорівка, 24 травня 2025 року. Фото: скриншот відео ГУР Міністерства оборони.

Автор

  • Христина Левченко

    Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.
    Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне