Столичні підприємці досягли перших проміжних перемог у судовому процесі, що стосується оскарження Положення, яке регламентує розміщення тимчасових споруд (ТС), кіосків, МАФів, об’єктів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів та інших об’єктів у Києві. Нещодавно суд першої інстанції скасував три пункти цього документа, які передбачали, що столична влада не продовжуватиме чинність договорів на встановлення існуючих ТС. Суд встановив, що Київрада, ухвалюючи рішення у 2024 році, порушила вимоги Кабінету Міністрів України, який ще на початку повномасштабного вторгнення запровадив мораторій на утиски підприємців до завершення війни. Проте підприємці не збираються зупинятися: вони планують домогтися скасування рішення міської ради в повному обсязі. На їхню думку, воно є безглуздим, оскільки міська влада, ігноруючи законодавчі вимоги та процедури відведення землі, фактично передає земельні ділянки під вуличну торгівлю під виглядом «оренди елементів благоустрою». Не виключається, що в разі остаточної перемоги власники ТС ініціюють судові позови про відшкодування матеріальних збитків, адже міська влада, не чекаючи судових рішень, вже демонтувала всі або майже всі кіоски у чотирьох районах Києва.
10 липня 2025 року Київський окружний адміністративний суд (КОАС) частково задовольнив позов громадської організації (ГО) «Союз підприємців України» у справі №320/45873/24 щодо визнання протиправним та скасування рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року. Цим рішенням було затверджено нове Положення, яке врегульовує розміщення ТС, пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів та інших об’єктів на території Києва.
Відповідачем у справі виступає столична міська рада, яка готує апеляційну скаргу на негативне для себе судове рішення. КОАС визнав протиправними та скасував три пункти зазначеного рішення – пункти 6.4, 6.5 і 6.6. Якщо «Союзу підприємців України» вдасться оскаржити вказані пункти, це фактично забезпечить захист від демонтажів для багатьох власників діючих ТС із майже всіх районів Києва, зокрема для тих, чия діяльність базується на договорах пайової участі чи паспортах прив’язки — двох паралельних механізмах легалізації тимчасових споруд, що існували раніше. У разі ж повного скасування рішення, чого наполягає ГО, столичній владі доведеться шукати нові підходи до реформування сфери вуличної торгівлі.
Основні положення скасованих пунктів були такими:
-
Пункт 6.4: Столична влада не продовжує договори пайової участі, укладені у 2014-2015 роках. Це означає, що підприємці змушені або демонтувати свої кіоски самостійно, або це зробить КП «Київблагоустрій». Дедлайни залежно від району:
- Печерський район – з 1 червня 2024 року
- Оболонський район – з 1 грудня 2024 року
- Подільський і Святошинський райони – з 1 червня 2025 року
- Солом’янський і Шевченківський райони – з 1 грудня 2025 року
- Голосіївський, Дніпровський, Дарницький і Деснянський райони – з 1 червня 2026 року
-
Пункт 6.5: Не продовжуються паспорти прив’язки для ТС у Печерському районі.
- Пункт 6.6: Обмежено строки продовження паспортів прив’язки для підприємців в інших районах:
- Солом’янський і Шевченківський райони – до 1 грудня 2025 року
- Дарницький і Деснянський райони – до 1 червня 2026 року
Суть суперечки
Рішення Київради мало на меті врегулювати встановлення різних торговельних об’єктів у місті. Влада вирішила передавати підприємцям право тимчасового користування або оренди окремими елементами благоустрою — частинами покриття доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо — під розміщення ТС та торгових точок. Право отримання передбачається через аукціони у системі «Prozorro.Продажі», організованою новоствореним КП «Київ.Прозоро».
Позов ГО «Союз підприємців України» обґрунтований тим, що органи місцевого самоврядування не уповноважені приймати рішення про тимчасове користування елементами благоустрою, які фактично є земельними ділянками, без дотримання вимог Земельного кодексу України. Місцева влада не має права в обхід законодавства передавати підприємцям будь-які «шматки» землі для встановлення кіосків.
Крім того, ГО вважає, що рішення Київради приймалося без дотримання принципів державної регуляторної політики, оскільки ігнорувалися зауваження Державної регуляторної служби України. Також оскаржуване рішення суперечить постанові Кабміну №314 від 18 березня 2022 року, яка забороняє місцевим органам влади під час воєнного стану і протягом трьох місяців після його завершення не продовжувати паспорти прив’язки для ТС.
У рішенні КОАС від 10 липня 2025 року зазначено:
«На думку позивача, незаконні обмеження прав суб’єктів господарювання на здійснення підприємницької діяльності, особливо в умовах війни, є неприйнятними, оскільки негативно впливають на економіку країни загалом».
Контраргументи Київради
Юристи міськради висловлювали заперечення проти задоволення позовних вимог. Зокрема, вони зазначали, що ГО «Союз підприємців України» нібито не має статусу потерпілого, оскільки це рішення стосувалося не організації, а окремих підприємців. Також вони стверджували, що паспорти прив’язки не належать до дозвільних документів або ліцензій, а отже, не підпадають під дію Постанови Кабміну №314. Проте суд першої інстанції частково став на бік позивача.
Зокрема, суддя Аліна Діска відзначила, що Київрада не навела переконливих доказів, чому було вирішено не продовжувати договори пайової участі, укладені саме у 2014-2015 роках. Заявили, що таких договорів більше не укладали, але в КМДА повідомили, що угоди все ж укладалися і після 2015 року. Тож суд дійшов висновку, що пункт 6.4 створює дискримінацію — одні підприємці зазнають обмежень порівняно з іншими.
Також суд визнав необґрунтованими посилання Київради на те, що деякі ТС розташовані з порушеннями благоустрою та тому повинні бути демонтовані. Суддя підкреслила, що міська влада могла б усунути помилки при оформленні паспортів прив’язки іншими методами, наприклад, шляхом приведення місць розміщення ТС до законодавчих вимог або відмовою у продовженні дії документів.
Позиція підприємців
Олександр Мельник, голова ГО «Союз підприємців України», зазначив, що суд не відмінив рішення повністю, оскільки документ фактично започатковує процедуру розміщення і регулювання нових об’єктів торгівлі, раніше не регламентованих. Наразі готується апеляція із вимогою повного скасування. ГО планує оскаржувати до найвищих інстанцій, посилаючись на численні порушення законодавства з боку міської влади.
За словами Олександра Мельника:
- Суд визнав незаконність призупинення дії документів у підприємців.
- Київрада ввела поняття «елемент благоустрою», яке відсутнє в законодавстві, і намагається здати його в оренду.
- Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає елементи благоустрою як дороги, парки тощо, а оренда ж має регулюватися законом про оренду землі або комунального майна.
- В процесі справи влада застосувала тиск на підприємців, зокрема на власницю кількох ТС Земфіру Торохтій із Святошинського району, аби вона відкликала позов. Після відмови кіоски були демонтовані, а підприємиця отримала інсульт.
- За інформацією Мельника, директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов намагався впливати на судовий процес. Хоч він і не є формальним стороною у справі, проте його департамент очолює захист інтересів міськради.
Підприємці зверталися до міської влади із проханням припинити демонтажі до винесення судових рішень, але влада не припинила руйнування ТС у кількох районах Києва. Заяви про забезпечення позову не були задоволені.
ГО попереджає, що у разі перемоги у суді підприємці звертатимуться з позовами про компенсацію збитків.
Голова ГО вважає, що підприємці не проти більш високих фінансових внесків, однак критикує спосіб реформування, адже воно призведе до витіснення малого бізнесу мережею великих гравців, що можуть вкладати значні кошти в участь у торгах та облаштування нових споруд. Вказує на мережі, що вже активно розширюються у сфері ТС – наприклад, «Київхліб», «A-8», «Т-кіоски».
За словами Мельника, бізнес у тимчасових спорудах — це можливість почати справу із невеликими витратами, що важливо, зокрема, для внутрішньо переміщених осіб, які отримують державну допомогу на рівні 2 тис. гривень на місяць. Підприємці також активно підтримують армію. Блокування їх діяльності негативно впливає на столичну економіку.
Альтернативними варіантами могли б бути:
- Збільшення пайових внесків
- Надання землі у користування на платній основі через сервітут
Подібна позиція висловлена і головою ГО «Київський міський комітет порятунку бізнесу» Тетяною Петренко
Її організація підтримала позов «Союзу підприємців України» після консультацій. Вона вважає, що влада фактично «вигнала» одних підприємців, щоб замінити їх іншими.
До того ж КП «Київ.Прозоро» вже оголосило аукціони зі здачі в оренду більшості локацій, з яких були демонтовані кіоски. Проте чіткого переліку нових місць для ТС немає, а кількість локацій часто змінюється і збільшується.
Петренко наголошує на незрозумілій логіці рішення Київради і звертає увагу на численні негативні відгуки серед підприємців і киян, які не розуміють сенс демонтажів довгострокових об’єктів, заради створення нових на їхньому місці.
Деякі факти та цифри
- Станом на грудень 2024 року Департамент містобудування та архітектури КМДА не продовжив 689 договорів пайової участі щодо встановлення ТС.
- Станом на січень 2025 року КП «Київблагоустрій» демонтувало 161 споруду.
- За даними КП «Київ.Прозоро», станом на 26 червня 2025 року проведено 21 аукціон з розміщення ТС, підписано 12 договорів на 5 років.
- Підприємці сплатили 880,8 тис. гривень, які поділені порівну між бюджетом Києва та КП «Київ.Прозоро».
- Загальна сума доходів від оренди «окремих елементів благоустрою» становить близько 1,5 млн гривень, які також розподіляються між КП та міським бюджетом.
Що відбувається у сфері вуличної торгівлі
Протягом останніх п’яти-шість років проблеми та скандали у сфері вуличної торгівлі у столиці стали звичною справою.
Власники кіосків багаторазово звинувачували чиновників КМДА у корупції. За їхніми словами, міські посадовці руками комунальних служб часто демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами, а на їх місці встановлюють ТС осіб, близьких до владних структур, без офіційного погодження.
Один із останніх скандалів — ініціатива столичної влади знесення ТС у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку обґрунтовували необхідністю захисту населення від ракетних ударів.
Такі події часто викликають протести і акції під стінами КМДА. Навесні 2022 року підприємці навіть скаржились Президенту України, Уряду та іншим державним установам, що у воєнний час влада масово демонтує законні ТС, але не чіпає незаконні кіоски, які з’явилися під час активної фази війни. За словами підприємців, Київрада фактично підштовхує їх до протестів, які відповідно до воєнного стану заборонені.
Впровадження процедури продажу місць у системі Prozorro.Продажі втягнуло у дискусії представників влади та бізнесу кількох років. Спочатку планувалося почати з місць для пересувної і сезонної торгівлі, а згодом – розширити її на тимчасові споруди. Міська влада наголошувала на прозорості, покращенні роботи та збільшенні наповнення бюджету через електронні аукціони.
Проте підприємці висловлювали категоричну незгоду: процедура загрожує ліквідації малого бізнесу, оскільки власники невеликих точок не здатні конкурувати з великими мережевими гравцями. Крім того, у них є претензії до прозорості самої системи Prozorro, адже буцімто деякі учасники отримують інформацію про конкурентів і «неофіційно» консультуються. Також підприємці наполягали на необхідності спочатку боротьби із хаотичним демонтажем і корупцією, а вже потім – реформування.
Столична влада двічі – у 2018 і 2021 роках – намагалася ввести систему Prozorro для реалізації прав на розміщення кіосків, проте кожен раз зустрічала опір з боку підприємців і активістів.
Літній 2022 рік ознаменувався новим сплеском активності влади. У квітні 2023 року Київрада підтримала ініціативу депутата Дмитра Білоцерковця («УДАР»), який, за оцінками активістів та підприємців, має значні інтереси у сфері вуличної торгівлі. Було запроваджено тимчасову процедуру аукціонів через КП «Міський магазин», що діятиме до особливого режиму воєнного стану.
Причинами стали законодавчі зміни, які унеможливили продаж місць під торгівельні точки через біржі, як це було раніше.
11 квітня 2024 року Київрада створила КП «Київ.Прозоро» на базі колишнього КП «ЛІК» і скандального КП «Міський магазин». Новостворене підприємство отримало функції з організації торгів усіх видів вуличної торгівлі.
У червні 2024 року Київрада затвердила нове Положення про встановлення об’єктів вуличної торгівлі, яке обіцяло прозорість, залучення більшої кількості підприємців і збільшення доходів до міського бюджету до 2 млрд гривень щорічно. Проте ринок та окремі депутати відзначали потенційні ризики для малого бізнесу, що не зможе конкурувати на аукціонах, і вже заявили про намір судового оскарження.
КП «Київ.Прозоро» очолює Ігор Горобець з жовтня 2023 року (спочатку як керівник КП «ЛІК»). Підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким керує Володимир Костіков, а діяльність контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Департамент територіального контролю КМДА, створений у липні 2023 року шляхом реорганізації Департаменту міського благоустрою та управління самоврядного контролю, очолює Михайло Буділов, який раніше був депутатом Київради VIII скликання від ВО «Свобода».
Фото: колаж КВ
Автор: Олександр Глазунов, КиївВлада
