Будь-які поступки сьогодні – це поразка для України і вигода для Росії. З’явиться безліч нових труднощів, проте війна продовжиться. Інтерв’ю з Харою | Політичні новини

Христина Левченко

9 Серпня, 2025

Президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін планують провести переговори найближчими днями. Цю інформацію підтвердили як у Кремлі, так і в Білому домі. Тепер, замість сумнівного й розгубленого Путіна, який шукав варіанти порятунку від санкцій під тиском США, світ спостерігає за впевненим у своїх діях російським лідером, який відчув доведення до правильності обраного курсу та досягнення задуманого.

За словами The Washington Post, європейські союзники України засмучені рішенням Трампа провести саміт із Путіним — зустріч, яку давно вимагав Кремль, проте «незважаючи на гучні заяви, Трамп не застосував жодного тиску на Путіна». Така нестійка позиція свідчить про відсутність у Білому домі чіткої стратегії щодо Росії й готовності послідовно тримати позиції.

Очевидно, що Путін надзвичайно зацікавлений у цій зустрічі. Для нього це стане кульмінацією прагнення вирватися з дипломатичної ізоляції, яку сформував колишній президент США Джо Байден, котрий припинив будь-який діалог із російським лідером після 24 лютого 2022 року. Згодом цей приклад перейняли інші лідери цивілізованого світу. Росія, найімовірніше, скористається самітом Трампа та Путіна, щоб переконати американського президента в мирних намірах, продовжуючи при цьому переслідувати максималістську мету — повну капітуляцію України.

Зі свого боку, Трамп сподівається домовитися хоча б про припинення вогню на російсько-українському фронті, аби здобути таку бажану «українську перемогу». Отже, інтереси обох сторін в певних аспектах співпадають.

Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара поділився своїми думками з OBOZ.UA щодо цих подій та інших актуальних питань.


Про переговори Трамп–Путін

У Кремлі вже повідомили, що зустріч запланована, місце обрано — Емірати, а попередня дата — 15 серпня. Водночас ключове питання — чи можуть ці переговори стати початком серйозних зрушень, враховуючи, що позиції Кремля не зазнали жодних змін і це навряд чи можливо. Путіну ця зустріч потрібна, оскільки це шанс вийти зі свого «бункера», куди його фактично загнав Байден, припинивши будь-який діалог. За Байденом цю лінію підтримали інші лідери так званого вільного світу. Натомість Трамп потребує цієї зустрічі також, зокрема через скандал навколо справи Епштейна та необхідність демонструвати нібито перемоги. Тож мотивації сторін можна визначити так:

  1. Путін прагне закріпити досягнення і послабити міжнародну ізоляцію.
  2. Трамп хоче скористатися можливістю завершити конфлікт, щоб показати результат своєї політики.

Ключові інструменти та цілі Росії

За словами експерта, Росія продовжує намагатися розв’язати «українське питання» шляхом знищення української державності. Для цього вона розраховує на два основні інструменти:

  • Наполегливе просування на Сході, незважаючи на значні втрати. Росія прагне створити образ «нездоланної сили», щоб як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію довести: її не можна зупинити. Мета — підірвати віру українців в обороноздатність і змусити погодитися на будь-які поступки.
  • Тиск на Захід з метою припинення підтримки України, щоб змусити її піти на компроміси, які в нинішніх умовах означають поразку.

Аналітик вважає, що ближче до кінця року або на початку наступного можливе тимчасове припинення вогню. Проте це не буде викликано гуманітарними ініціативами чи справжнім бажанням миру. Мирна угода з Росією в найближчому майбутньому виключена, бо конфлікт має фундаментальний характер.


Позиції учасників

  • США надалі намагаються надати зброю Україні, часто завдяки фінансуванню європейських країн (наприклад, Норвегія, Данія, Нідерланди вже оголосили про виділення близько мільярда євро).
  • Для Трампа головне — завершити конфлікт, бо він розглядає війну як небажаний варіант, якщо можна домовлятися.
  • Путін же ідеалізує власну роль і прогнозує велич Росії, готовий жертвувати мільйонами життів і майбутнім країни.

Ставлення до саміту

  • Цей візит можна вважати помилкою, адже він не підготовлений і не врахувані українські «червоні лінії», а також погляди європейських партнерів.
  • Путін вимагатиме поступок як від України, так і від Європи, включно з амбітними політичними змінами у Конституції України: вилучення членства в НАТО, легалізація російської мови і церкви, надання розширеної автономії для російськомовних регіонів.
  • Трамп, за оцінками, не вміє ефективно вести діалог із росіянами і демонструє слабкість, прагнучи зустрічі, що може посилити позиції Росії.
  • Для Кремля ця зустріч — шанс створити нову Ялту, де «старші» гравці визначають долю «молодших».

Причини, чому Путін не хоче зустрічатися із Зеленським

  1. Особиста ворожнеча — Зеленський для Путіна не просто політик, а особистий виклик у вигляді «коміка, який переміг ядерну імперію».
  2. Неприйнятність Зеленського як суб’єкта діалогу — Кремль вважає за краще вести переговори з парламентом чи чекати нових виборів.
  3. Потреба у зміні Конституції України на користь Росії в частині суверенітету та геополітичної орієнтації.

Можливі сценарії саміту

  • За даними різних ЗМІ, Путін може запропонувати Трампу мир за умови визнання окупованих територій та виведення українських військ з них, при цьому зробивши символічні поступки.
  • У разі відмови України, Трамп може припинити військову допомогу та блокувати розвідувальні дані.
  • Аналіз показує, що будь-які подібні компроміси малоймовірні для прийняття українською владою і суспільством, бо йдеться про виживання нації.

Перспективи переговорів і міжнародний контекст

  • Базовий конфлікт між Україною і Росією залишається невирішеним.
  • Будь-яка угода, якщо й буде досягнута, слугуватиме радше тимчасовим перемир’ям, ніж миром, і не призведе до тривалої тиші.
  • Росія може продовжувати завдавати ракетно-дронових ударів у будь-який момент.
  • Враховуватимуться також внутрішні протиріччя України і є можливість для Кремля використати їх.

Виклики припинення вогню

  • Скасування воєнного стану відкриває кордони, знімає обмеження і дозволяє частині чоловіків залишати країну.
  • Наступною темою стануть вибори, які можуть спричинити розкол у суспільстві.
  • Ризик імпульсивних дій Трампа існує, оскільки йому байдуже, де проходитиме кордон і він може погоджуватися на поступки за рахунок України.

Проблеми Росії при зупинці війни

  • Військові, які повернуться додому, переважно мають антисуспільний характер і створять додаткову напругу.
  • Путін може відновити війну, щоб мобілізувати цих людей, або розпочати конфлікти в інших регіонах.
  • Якщо санкції залишаться, економіка Росії не витримає, а впливовість самого Путіна в режимі послабиться, що викличе загострення внутрішніх конфліктів та боротьбу між регіонами і олігархами.

Потенціал для України після припинення вогню

  • Незважаючи на ризики, Україна зможе продовжувати боротьбу як зброєю, так і розумом.
  • Важливо використовувати протиріччя всередині Росії та підтримувати рухи за звільнення поневолених народів.

Наступні кроки – позиція США та Європи

  • Держсекретар Марко Рубіо зауважив, що Штати краще розуміють вимоги Росії щодо врегулювання та найближчим часом планують переговори з Європою й Україною для зближення позицій.
  • Водночас, Україна неодноразово відкидала спроби тиску чи нав’язування компромісів, як було з Мінськими угодами.
  • Зеленський і команда чітко усвідомлюють, що компроміси, які сприймаються суспільством як поразка, неможливі.

Мотивації та ролі сторін у переговорному процесі

  • Путін визнає основними силами лише Росію, США та Китай, вважаючи Європейський Союз залежною та слабкою організацією.
  • ЄС не може й не хоче дозволити собі політичні домовленості без дотримання етичних і правових норм.
  • Трамп негативно ставиться до ЄС, вважає його інструментом, що експлуатує США, і не визнає значущість лідерів Європейського Союзу, таких як Урсула фон дер Ляєн.
  • Проте у переговорному процесі певна роль належить Великій Британії, Франції та Німеччині, які зараз демонструють більшу послідовність у ставленні до Росії.

Скоординовані дії європейських партнерів

Перед зустріччю Зеленський обговорив ситуацію з канцлером Німеччини Мерцом, президентом Франції Макроном, прем’єром Польщі Дональдом Туском та прем’єркою Італії Джорджією Мелоні. Це можна розглядати як звіряння годинників та спільне вироблення позиції задля консолідації напередодні саміту Трампа і Путіна.


Позиція України та її партнерів

  • Хоч Трамп дещо пом’якшив риторику, він не зробив значущих кроків для посилення санкційного тиску проти Росії.
  • Водночас європейці задумалися, що війна в Україні — це загроза безпеці всієї Європи, тому посилюють фінансову та військову підтримку.
  • Україна має надійних союзників у країнах Балтії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Швеції та Норвегії, які не оформлюють ілюзій щодо Кремля.

Таким чином, переговори між Трампом і Путіним відбуватимуться на тлі складної геополітичної ситуації, нерозв’язних протиріч між Україною й Росією, а також напруженості у відносинах між західними союзниками. Рішення, ухвалені під час цих зустрічей, можуть визначити подальший напрям розвитку конфлікту, водночас зберігаючи ризики для стабільності та безпеки в регіоні.

Автор

  • Христина Левченко

    Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.
    Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне

Залишити коментар