Україна готується до ще однієї складної зими. І цього разу справа не лише в можливих нових російських ударах. Енергосистема входить у холодний сезон уже виснаженою після попередніх атак, а частину великих пошкоджень неможливо просто полагодити за кілька тижнів.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов не приховує, що легкого опалювального сезону чекати не варто. Водночас його головний меседж досить простий. Україна зиму переживе.
Питання лише в тому, наскільки важким буде цей шлях і як часто українцям доведеться згадувати про графіки відключень, павербанки, генератори та запас води.
Чому зима 2026–2027 буде складною
Проблема починається ще до перших морозів. За роки повномасштабної війни Росія неодноразово била по українських електростанціях, підстанціях, трансформаторах та мережах. Частину об’єктів вдалося повернути до роботи, але далеко не всі.
Буданов наголосив, що наслідки цих атак Україна відчуватиме навіть у тому випадку, якщо взимку не буде нової масштабної хвилі ударів.
Це важлива деталь. Енергосистема може працювати, але запас міцності в неї вже не такий, як був до війни.
Коли на вулиці плюс п’ять, навантаження ще можна втримувати відносно спокійно. Інша ситуація виникає, коли температура кілька днів поспіль тримається на рівні мінус десять або нижче. Люди активніше користуються обігрівачами, бойлерами та іншою технікою. Споживання різко зростає.
І саме тоді будь-який дефіцит генерації стає особливо помітним.
Старі пошкодження досі впливають на систему
Великий енергетичний об’єкт не можна відновити так само швидко, як замінити розбитий кабель чи невеликий трансформатор.
Частина обладнання виготовляється місяцями. Деякі компоненти доводиться замовляти за кордоном. Потрібні гроші, логістика, монтаж та випробування.
Тому енергетики фактично працюють наввипередки з календарем. До початку стабільних холодів потрібно повернути в систему якомога більше потужностей.
Ще один ризик нікуди не зник. Росія може знову атакувати енергетику.
Саме тому підготовка зараз будується не за одним сценарієм. Держава намагається одночасно ремонтувати великі об’єкти, ставити додаткові установки, створювати резерви та захищати критичну інфраструктуру.
На підготовку до холодів пішли десятки мільярдів
Підготовка до зими давно перестала бути лише історією про закупівлю генераторів.
Цього року йдеться про десятки мільярдів гривень.
Для реалізації планів стійкості передбачили 40 мільярдів гривень. Станом на кінець серпня 35,2 мільярда вже розподілили між Агентством відновлення та громадами.
Загалом державне фінансування заходів, пов’язаних зі стійкістю інфраструктури, сягало понад 60 мільярдів гривень. Додаткові кошти виділяють місцеві бюджети.
Гроші спрямовують не лише на електростанції.
- встановлюють резервні джерела електроенергії
- посилюють захист критичних об’єктів
- ремонтують теплові та електричні мережі
- закуповують обладнання для водоканалів і котелень
- розвивають невеликі локальні електростанції
- створюють резерв техніки для швидкого ремонту після атак
Для звичайного міста це має дуже конкретне значення.
Якщо зникає електрика, проблема не закінчується темною квартирою. Без живлення можуть зупинитися насоси, які подають воду на верхні поверхи. Від електрики залежать теплопункти, частина котелень, каналізаційні системи, мобільний зв’язок та міський транспорт.
Тому взимку головне завдання полягає не просто в тому, щоб у будинках горіли лампочки. Потрібно не допустити зупинки базових систем міста.
Чи будуть відключення світла взимку
Гарантувати зиму без відключень зараз ніхто не може.
Наскільки довгими вони будуть, залежатиме одразу від кількох речей. Серед них температура повітря, споживання електроенергії, кількість доступної генерації та можливі нові пошкодження.
Навіть один тиждень сильних морозів може помітно змінити ситуацію.
Коли мільйони людей одночасно вмикають електричні обігрівачі, мережа отримує додаткове навантаження. Якщо в цей же момент частина енергоблоків перебуває в ремонті, диспетчерам доводиться балансувати систему вже за допомогою обмежень.
Саме тому відключення світла взимку 2026–2027 залишаються цілком реальним сценарієм.
Водночас досвід попередніх сезонів теж має значення. Енергетики вже навчилися швидше змінювати схеми живлення, оперативніше ремонтувати пошкодження та підключати резервні потужності.
Найважливіші об’єкти мають працювати навіть без мережі
Окрема увага зараз приділяється лікарням, котельням, водоканалам та іншим критичним об’єктам.
У них мають бути альтернативні джерела живлення.
Десь це дизельні генератори. Десь газопоршневі або когенераційні установки. В окремих громадах створюють цілі локальні енергетичні вузли, які можуть підтримувати роботу важливих об’єктів навіть тоді, коли основна мережа має проблеми.
Для великого міста така автономність може вирішити дуже багато.
Навіть якщо частина житлових будинків кілька годин залишається без світла, вода і тепло не повинні зникати разом із ним.
Україна будує маленькі електростанції ближче до міст
Одна з головних ставок цієї зими зроблена на розподілену генерацію.
Назва звучить технічно, але принцип досить простий. Замість залежності лише від кількох великих електростанцій країна створює багато менших джерел енергії в різних місцях.
Це можуть бути газопоршневі установки, когенераційні модулі та інше обладнання.
Якщо одна велика станція зазнає серйозного пошкодження, система одразу втрачає величезний обсяг потужності. Коли ж генерація розподілена між десятками менших об’єктів, одночасно вивести їх усі з ладу набагато складніше.
Для громад це ще й можливість виробляти електроенергію безпосередньо там, де вона потрібна.
Тепло й електрика з однієї установки
Особливо корисними взимку можуть бути когенераційні установки.
Вони виробляють одразу електроенергію та тепло. Тобто одна установка може допомагати тримати в роботі котельню, лікарню або великий комунальний об’єкт.
Це не заміна атомним, тепловим чи гідроелектростанціям.
Але в аварійній ситуації саме такі локальні джерела можуть не дати місту повністю зупинитися.
Буданов згадав ще один енергетичний проєкт
Під час розмови про майбутню зиму Кирило Буданов також згадав про окремий енергетичний проєкт, який зараз реалізується в Україні.
Деталей він не розкрив.
Водночас керівник ОП визнав, що не всі роботи йдуть за графіком. За деякими напрямками є відставання.
До початку справжніх морозів ще залишається час, тому вересень, жовтень та частина листопада будуть особливо важливими для енергетиків.
Потрібно завершувати ремонти, накопичувати обладнання, перевіряти резервні системи та готувати бригади до швидкого відновлення мереж.
Від погоди залежатиме дуже багато
Навіть за однакового стану енергосистеми дві зими можуть пройти зовсім по-різному.
Якщо грудень і січень будуть відносно теплими, споживання електроенергії буде нижчим. Це полегшить роботу системи.
Сильні та тривалі морози створять зовсім інше навантаження.
Саме тому зараз неможливо точно сказати, скільки годин на добу може не бути світла або чи знадобляться графіки в конкретному регіоні.
Є ще одна особливість. Ситуація може сильно відрізнятися навіть у сусідніх областях.
Один регіон може мати достатньо генерації та стабільні мережі. В іншому після атаки виникне локальний дефіцит. Тому загальноукраїнська ситуація не завжди буде точно показувати те, що відбувається в конкретному місті.
Чи переживе Україна зиму 2026–2027
На це питання Буданов відповідає без драматизації. Україна зиму пройде.
Але без складнощів, імовірно, не обійдеться.
Енергосистема досі має пошкоджені об’єкти. Частина генерації ремонтується. Нові локальні потужності лише вводять у роботу. Паралельно залишається ризик нових російських атак.
Водночас країна входить у цей сезон уже з досвідом кількох воєнних зим.
Є резервні генератори, нові енергетичні установки, накопичене обладнання та відпрацьовані аварійні схеми. Громади отримують гроші на посилення критичної інфраструктури. Енергетики продовжують ремонти до початку холодів.
Тож головна інтрига цієї зими полягає вже не в тому, чи вистоїть система. Значно більше залежатиме від масштабу можливих нових атак, тривалості морозів і того, скільки додаткових потужностей Україна встигне підключити до початку пікового споживання.
