Відомий український тренер та футбольний експерт Олег Федорчук, коментуючи підготовку національної збірної України до матчів відбору чемпіонату світу 2026 року проти Ісландії та Азербайджану, звернув увагу на проблему, що стосується позиції воротаря.
Він зазначив, що позиція голкіпера в збірній наразі здається найбільш стабільною з урахуванням імен, які викликають до команди — це Артем Трубін, Дмитро Різник та Георгій Бущан. Проте в експерта виникають запитання саме щодо третього номеру у воротарській ланці.
Щодо Трубіна та Різника Федорчук не має сумнівів: вибір основного голкіпера перед грою визначатиметься з урахуванням психологічного й фізичного стану воротарів, а також стилю гри суперників. Проте виклик Бущана, який на даний момент є третім голкіпером клубу “Полісся”, виглядає сумнівним, особливо якщо врахувати, що у країні є чимало інших надійних голкіперів, які регулярно грають у складі своїх команд.
Експерт наголошує на низці ключових моментів:
– Георгій Бущан — лише третій кіпер у “Поліссі”, але незважаючи на це, його викликають до збірної.
– Чому відсутній виклик перших або других номерів інших клубів?
– Українська школа воротарів має потенціал, і приклади минулого сезону, зокрема Єрмаков, демонструють, що є гравці з доброю ігровою практикою.
– У поточному сезоні вистачає молодих і перспективних голкіперів.
– Не було прецедентів, коли третій воротар свого клубу міг внести вагомий вклад у збірну за дуже стислий термін двох матчів.
Окрім цього, експерт підкреслює, що окрім Трубіна та Різника до складу команди варто було б залучити футболістів, які стабільно отримують ігровий час і демонструють високий рівень на футбольному полі. Зокрема, ідеться про таких воротарів, як:
– Волинець
– Кудрик із “Полісся”
– Варакута з “Металіста 1925”
При цьому “Металіст 1925” на даний момент перебуває серед лідерів Української Прем’єр-ліги і має одну з найкращих оборонних ліній, що підтверджується малою кількістю пропущених голів.
Федорчук наголошує, що вибір гравців до збірної повинен відбуватися виключно на спортивній основі — за актуальними показниками та формою, а не на основі особистих симпатій тренерського штабу. Тим часом, на думку тренера, сучасний підхід нагадує у певній мірі упередженість і відсутність чітких критеріїв.
Крім воротарського питання, у Олега Федорчука виникає багато запитань до тренерського штабу Ігоря Реброва. Серед головних проблем він виділяє:
– Недостатній рівень комунікації з пресою та громадськістю.
– Відсутність зворотного зв’язку, що призводить до зниження рівня довіри серед вболівальників і експертного середовища.
– Брак відкритості щодо прийняття рішень, через що виникають сумніви у їхній прозорості та обґрунтованості.
Таким чином, на сьогоднішній день питання кадрового вибору в збірній, зокрема на воротарській позиції, залишається відкритим і викликає активне обговорення. Очікується, що надалі тренерський штаб буде більш прозорим у своїх рішеннях, а до команди будуть залучатися ті, хто заслуговує на це своїми поточними спортивними результатами та високою ігровою формою.