За перші вісім місяців 2025-го основну «касу» бюджету зробили переробна промисловість і торгівля — разом майже 35% усіх податкових надходжень. Переробка дала 17,6%, оптова й роздрібна торгівля — 16,7%. Далі в топі — державне управління й оборона (через податки із зарплат і нарахувань) та фінансово-страховий сектор. Це не просто сухі цифри — це тепловізор економіки, який показує, де реально крутиться додана вартість.
Переробна промисловість — мотор цього року
Переробка тримає перше місце, і це логічно: від харчової галузі до металургії, саме тут формується найбільша додана вартість. Компанії активно нарощують обсяги, повертають експортні контракти й переоснащують виробництва під нову логістику. Платежі від галузі зросли найдинамічніше: плюс десятки мільярдів гривень у порівнянні з 2024 роком — наслідок і реального відновлення, і кращої податкової дисципліни. Я ввжаю, що індустрія переключилася з режиму виживання на режим системного відновлення.
Торгівля – ефект від кас і відновленого попиту
Опт і роздріб — другі за вкладом у бюджет, що відчувається навіть у невеликих містах. Спрацювали безготівкові розрахунки, фіскалізація та сезонний сплеск попиту, а також повернення частини внутрішнього туризму. Для держави це гарантований щоденний «кеш-флоу» у вигляді ПДВ та акцизів із продажів. Безготівкові розрахунки та фіскалізація через РРО/ПРРО розширили базу ПДВ і зменшили «сіру» виручку. Повернення споживчої впевненості й сезонні акції підняли середній чек, а з ними — надходження з продажів. Плюс ефект ланцюга: логістика, склади й маркетплейси теж додають податків із кожної транзакції.
Держава й оборона – велика частка податків із зарплат
Сегмент «держуправління й оборона» дає помітну частку надходжень завдяки ПДФО, військовому збору та супутнім платежам. Підвищення грошового забезпечення й індексації також збільшують базу оподаткування. Так, це не «класична» галузь бізнесу, але її вплив на податкові потоки — значний.
Фінансові та страхові послуги – стабільний донор бюджету
Банки й страховики тримають планку завдяки прибутковості кредитно-депозитних операцій і страхових премій. Розвиток онлайн-послуг, велика ліквідність і висока культура звітності дають бюджету рівний щомісячний внесок. Мені подобається ця «нудна стабільність», бо саме вона балансує циклічність промисловості. Банки заробляють на процентних доходах і комісіях, а страховики — на преміях та консервативних інвестиціях резервів. Це дає бюджету стабільні надходження від податку на прибуток, ПДФО та військового збору навіть у «низькі» сезони. Моя думка: фінсектор — це податкова подушка, яка тримає бюджет у рівновазі, коли інші галузі хитає.
Енергетика, коли генерація стає генератором податків
Постачання електроенергії й газу додало темпу — сектор показує одну з найвищих динамік. На нього вплинули ремонтні кампанії, інвестиції в мережі й часткове відновлення генерації. До цього додайте зростання споживання бізнесом — і отримаєте суттєвий плюс у платежах. У воєнній економіці енергетика — нервова система, і коли вона працює, бюджет дихає рівніше.
Аграрії – тихий фронт стабільності
Попри логістичні виклики, агросектор повертає впевненість: нові маршрути експорту, активне страхування ризиків і перехід на більш маржинальні культури. Рентабельність нерівномірна, але розширення посівів та інвестиції в переробку (олії, шроти, консерви) підвищують податкову базу. Як журналістка, я бачу в цьому не випадковий «плюс», а стратегічний поворот — від сировини до продукту.
Транспорт і логістика: кожен кілометр — у надходження
Залізниця, автоперевезення та портова логістика адаптувались до нових маршрутів. Коли експортні коридори працюють, «оживають» ПДВ, ПДФО та податок на прибуток у всьому ланцюгу — від складу до термінала. Сектор не в топ-2, але є критичним мультиплікатором для всіх інших.
ІТ та зв’язок: менше галасу, більше податків
Телеком і ІТ не завжди світяться в заголовках як «найбільші платники», та їх внесок стабільний і зростальний. Хмарні сервіси, кібербезпека, дата-центри — усе це дає бюджету прогнозований грошовий потік через ПДВ і зарплатні податки. Моя думка: ІТ — це «тиха вода», яка точить камінь, навіть якщо не очолює рейтинги.
Як це виглядає крізь призму податків, а не галузей
За структурою доходів державного бюджету у 2025-му найбільше дають внутрішні податки на товари та послуги (сюди входять ПДВ і акцизи) — близько третини. Вагомими залишаються податок на доходи фізосіб (майже 13%) і податок на прибуток (приблизно 8%). Це пояснює, чому торгівля й переробка — у верхівці: саме вони генерують «товарні» податки у великих обсягах.
Топ-4 секторів цього року — коротким списком
- Переробна промисловість — найбільша частка надходжень, плюс найшвидша динаміка до 2024 року.
- Оптова й роздрібна торгівля — друга позиція завдяки обсягам продажів і фіскалізації.
- Держуправління та оборона — значний внесок через ПДФО й пов’язані платежі.
- Фінанси та страхування — стабільний донор, що тримає «рівну лінію» бюджету.
Що це означає для бізнесу прямо зараз
- Планувати інвестиції в переробку: держава, ймовірно, й надалі стимулюватиме «продукт, а не сировину».
- Ставити на безготівкові продажі й прозорі каси — це знижує ризики і підсилює довіру банків.
- Перевірити податкове моделювання зарплат: у 2025–2026 роках саме «зарплатні» податки будуть у фокусі.
- Енергоменеджмент — маст-хев: економія й гнучкі тарифи напряму впливають на маржу та податкову базу.
Три висновки про бюджет-2025
По-перше, економіка зміцнюється там, де є ланцюжки доданої вартості — переробка, торгівля, логістика. По-друге, стабільність фінансового сектору стала «податковою подушкою», яка рятує від сезонних просідань. По-третє, енергетика та агро — це два важелі, що визначать темпи відновлення восени та взимку. Я оптимістка, але з холодною головою: 2025 рік навчив нас не просто рахувати, а й оперативно змінюватися.
Як рахують «лідерів» за галузями — без міфів
ДПС групує платежі за видами економічної діяльності (КВЕД), а потім підсумовує їх частку у зведеному бюджеті. Тому «галузевий» рейтинг — це не суб’єктивне опитування, а агрегація реальних податкових платежів. Через це ми й бачимо, як переробка та торгівля стабільно очолюють список.
Прогноз до кінця року — обережний оптимізм
Якщо не буде шоків по енергетиці й логістиці, частки лідерів суттєво не зміняться. Переробка збере вершки на сезоні, торгівля додасть на святах, а фінсектор «підтримає» за рахунок кредитування бізнесу. Ризики — від тарифів до курсової волатильності — нікуди не зникли, але тренд на відновлення наразі сильніший. Я б ставила на м’який апґрейд результатів 2024 року, без різких гойдалок.
