Каштани Києва під загрозою: що з ними відбувається та як місто реагує
Небезпечний шкідник нищить київські каштани
Фото: Наталія Лебідь / © Facebook
Влітку каштани у столиці почали передчасно жовтіти і в’янути через масове нашестя мінуючої молі — дрібного, але дуже шкідливого комахи. Оскільки вакцинування рослин є надто дорогим, а хімічні обробки заборонені з огляду на екологію, місцева влада починає замінювати хворі дерева більш стійкими видами, такими як платани і катальпи.
Цю інформацію підтверджує Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, який раніше працював у «Київзеленбуді».
Чому каштани в Києві масово сохнуть саме влітку?
Щороку в червні-липні жителі міста з сумом бачать, як листя каштанів раптово вкривається іржавими плямами й починає опадати. Причина — личинки каштанової молі, які харчуються внутрішньою тканиною листя, позбавляючи дерево життєво важливих поживних речовин. Літо з його спекою лише посилює цей згубний процес.
Дмитро Заруба пояснює: «Личинки поступово руйнують листя, воно втрачає свої функції і починає сохнути. Спека також сприяє стресу дерев, але основний ворог — саме мінуюча міль».
Врятувати каштани у масштабах великого міста дуже складно. Санітарні норми суворо забороняють застосовувати на вулицях хімічні засоби, а вакцинація проти шкідника обходиться приблизно у 50 євро за один екземпляр — надто велика сума, щоб профінансувати це з міського бюджету.
Платани: новий вибір для міського озеленення
Експерти наголошують, що каштани — не місцева рослина для київського клімату. Для столиці більш природними є клени, дуби, а не тропічно-схожі каштани.
Через це озеленювачі радять переходити на висаджування платанів, які краще пристосовуються до умов мегаполіса. Платани вже показують добрі результати — на Голосіївському проспекті вони досягають 10 метрів у висоту і чудово прижилися.
Головні переваги платанів:
- Величезний потенціал довголіття — більше 2000 років;
- Могутній стовбур, здатний сягати висоти до 50 метрів;
- Висока стійкість до міських стресів, таких як тиск бетону та зимове посипання протиожеледними засобами.
Для центральних магістралей, де коріння каштанів часто страждає через бетонне покриття, рекомендують висаджувати посухостійкі дерева у спеціальних контейнерах із системою автоматичного поливу.
Як київські комунальники борються зі шкідником?
За даними «Київзеленбуду», комунальні служби продовжують захищати каштани, розміщуючи на гілках екологічні феромонні пастки. Цей метод, хоч і вимагає системної роботи кілька сезонів поспіль, вже дає результати — кількість мінуючої молі в окремих районах міста поступово знижується.
Таким чином, незважаючи на виклики, столиця робить усе можливе, щоб зберегти зелені легені міста та знаходить більш надійні альтернативи традиційним деревам.
