Святкування Днів Прапора та Незалежності відбулися як справжні народні події, проте тиждень був наповнений тривогами через масштабні обстріли та загрозу наступу на Київ. Інформаційний огляд за 22–28 серпня 2026 року.

ГО CAT-UA дослідила інформаційний настрій в українських соцмережах за період 22–28 серпня 2026 року. Індекс настроїв дещо покращився – тепер він складає мінус 23 замість мінус 27 тижнем раніше. При цьому “хороші новини” становили 24%, “погані” – 47% та 29% – неоднозначних.

Які події визначали тиждень?

Українське суспільство у соцмережах жило завдяки яскравим святкуванням Дня Прапора і Дня Незалежності, що започаткували позитивний емоційний фон. Наступні новини були різноплановими: візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, критика влади через справу Олександра Ширшина та, на жаль, часті повідомлення про обстріли з жертвами і руйнуваннями, проблеми залізничного сполучення та наслідки бойових дій.

Підбірка важливих гарних новин

За тиждень з’явилося багато позитивних сигналів, які надихають:

• Успішне ураження літака на Саратовщині;
• Надання Італією засобів протиповітряної оборони;
• Перші збиті балістичні ракети від початку війни;
• Військовий парад у Молдові з участю українських військових;
• Угорщина офіційно визнала Росію загрозою;
• Співпраця з Норвегією у рамках “drone deal”;
• Підтримка України в ООН;
• Погіршення економічної ситуації в РФ;
• Окупанти продають пальне цивільним на тимчасово окупованих територіях;
• Удар по Донецьку та диверсії у Санкт-Петербурзі;
• Успішні операції проти нафтових та газових об’єктів Росії;
• Обмін полоненими;
• Оборонні угоди з ЄС на 6,1 мільярда євро та активне партнерство з Німеччиною.

Проблемні моменти та погані новини

На жаль, тривоги не зникали. Серед сумних та тривожних тем:

1. Потужні обстріли територій України;
2. Велика пожежа у Бучанському районі;
3. Удари по промислових об’єктах і торгових центрах, зокрема “Епіцентр” та “Рошен”;
4. Активне застосування реактивних безпілотників;
5. Диверсії у Європі, такі як інцидент у Лейпцигу та спроба атаки в Словаччині;
6. Плани мобілізації 600 тисяч росіян;
7. Ставлення Дональда Трампа до “ненападу” РФ на країни НАТО;
8. Смерть чоловіка через дії територіальної оборони на Львівщині.

Неоднозначні новини, які викликали дискусії

Деякі повідомлення викликали неоднозначні реакції у громадськості:

• Паралізована робота Української залізниці із регулярним оперативним інформуванням;
• Внутрішньополітична ситуація в Україні, зокрема довкола виборів;
• Провокації з боку РФ, такі як інцидент “Бандероль” у Білорусі та знайдений схрон зі зброєю в Німеччині;
• Підсилення військових можливостей України, включно з розвитком балістичних ракет.

Піднесення до Дня Прапора й Незалежності

Ці свята пробудили у багатьох гордість і надію, які відчувалися у масових привітаннях, селфі та спогадах. Соцмережі рясніли фото зі святкових заходів, а відомі особистості, як Тімоті Снайдер, надихали на подальшу боротьбу і стійкість.

Особливе місце займав парад на Хрещатику, де були представлені передові роботизовані комплекси та безпілотники — неймовірне видовище для патріотів.

Підтримка союзників та дипломатичний рух

Україна отримала чимало сигналів надії від міжнародних партнерів. Ось кілька найважливіших моментів:

• Німеччина посилює санкції та оборонну допомогу;
• Обговорення майбутніх закупівель зброї із США;
• Зустріч Володимира Зеленського з Крістофером Келлогом;
• Нові ракети ППО обіцяє надіслати Еммануель Макрон;
• Візит прем’єр-міністра Великої Британії Елізабет Бернем викликав велику підтримку;
• Поїздка глави ЦРУ Джона Реткліффа до Москви створила простір для дипломатичних маневрів;
• Військовий парад у Молдові із участю українських сил став приводом для гордості.

Значущі удари по об’єктах Росії

Знищення логістичних та інфраструктурних об’єктів окупантів стало чи не головною новиною рокового тижня. Позитивні повідомлення стосувалися:

• Ураження складу Ozon у Чапаєвську та Оренбурзі;
• Удару по нафтовим і газовим заводам на Кубані, Астрахані;
• Пошкодження літака МіГ-29 на аеродромі Міллерово;
• Ударах по командних пунктах біля Донецька;
• Підриву автомобіля під Санкт-Петербургом, в якому загинув підполковник ВКС РФ.

Це сприяє зовнішньому оптимізму та підвищенню бойового духу в українському суспільстві.

Тривоги та страхи: найбільший акцент на безпеці

Під час тижня значну увагу викликала загроза нових масованих атак. Соцмережі переповнені повідомленнями про:

• Потенційні ракетні удари з території Білорусі;
• Загрозу на відстані для великих міст, зокрема Києва і області;
• Ракетні атаки по критичній інфраструктурі;
• Заяви щодо можливого наступу на Київ із метою створення “буферної зони”;
• Використання новітніх ракетних систем, таких як «Іскандер-1000»;
• Страх втрат, волонтерська діяльність і заклики бути напоготові.

Обговорення політичних новин і критика влади

Заяви Володимира Зеленського щодо «цунамі» виборчих подій призвели до хвилі критики в соцмережах. Користувачі звинувачували президента у корупції, деморалізації країни та некомпетентності, а проросійські спільноти особливо викреслювали проблеми в управлінні.

Візит Джона Реткліффа до Москви викликав масові здогадки щодо можливих домовленостей, при цьому відмічають, що офіційних угод від цих переговорів малоймовірно очікувати, а більше йдеться про дипломатичне тестування «червоних ліній» та обмін сигналами.

Резонанс навколо мобілізації

Підвищену увагу привернув коментар Крістофера Келлога на підтримку мобілізації жінок у збройних силах. Це викликало неоднозначну реакцію у суспільстві — були як схвальні думки, так і критика на адресу зовнішнього впливу та «легального геноциду».

Водночас керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко запевняє, що мобілізація жінок в Україні залишається добровільною і пропаганда РФ спекулює на цій темі.

Щоденні настрої українців у соцмережах

Протягом тижня в соцмережах простежувалися такі емоції:

• Тривога – 30,2% публікацій, викликана невизначеністю щодо майбутніх атак, енергетичним терором і мобілізаційною ситуацією;
• Гнів – 25,1%, спрямований на РФ, пропаганду Путіна, а також критику окремих дій української влади;
• Сум – 12,5%, пов’язаний зі втратами, некрологами, знищенням складів і житла;
• Гордість – 12,1%, за успіхи Збройних сил, військових парадів і нагородження;
• Радість – 10,6%, викликана ударами по важливих об’єктах ворога;
• Надія – 4,5%, на міжнародну допомогу та позитивні зміни у війні;
• Втома – 1,8%, спричинена затяжними обстрілами і психологічною напругою;
• Сміх – 1,4%, що виражався через іронічні жарти про політичні теми.

Додаткова інформація щодо дослідження

Методологія CAT-UA базується на автоматизованому моніторингу понад 300 тисяч дописів щоденно, відібраних за 50 ключовими словами, що стосуються війни. З цієї кількості вибирається репрезентативна вибірка з 1350 випадкових постів, які аналізуються для формування узагальнень про настрої та інформаційний фон у різних соцмережах, включно з Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki та TikTok. Результати призначені для військово-політичного керівництва України як інструмент підтримки стабільності інформаційного простору.