Співзасновниця та CEO української оборонної компанії Fire Point Ірина Терех публічно розкритикувала підхід до співпраці України з американською технологічною компанією Palantir. У центрі дискусії опинився один із найцінніших ресурсів сучасної війни – реальні дані з поля бою.
Терех заявила, що інформація, яку Україна накопичила за роки повномасштабної війни, має величезну технологічну та економічну цінність. На її думку, доступ іноземної компанії до таких масивів даних потребує зовсім іншого підходу.
Критика прозвучала без прямого згадування Михайла Федорова в контексті конкретного рішення. Водночас саме за його роботи в уряді співпраця України з Palantir активно розширювалася, а у 2026 році сторони представили низку спільних оборонних проєктів.
Що заявила CEO Fire Point Ірина Терех
Свою позицію Ірина Терех озвучила у розмові для FEDORIV VLOG. Однією з головних тем стала цінність українських військових технологій та даних, отриманих безпосередньо під час бойових дій.
Керівниця Fire Point заявила, що бойова інформація була отримана Україною надзвичайно високою ціною. Йдеться не просто про цифрові масиви, а про реальний досвід сучасної війни, який може використовуватися для тренування штучного інтелекту, удосконалення безпілотних систем, аналізу атак та створення нових оборонних технологій.
Особливо різко Терех висловилася щодо того, що вона характеризує як безкоштовну передачу такого ресурсу американській компанії.
Вона використала формулювання «злили просто так» та провела історичну паралель із відмовою України від ядерного арсеналу в 1990-х роках. Це порівняння є позицією самої Терех, а не встановленою оцінкою умов співпраці України з Palantir.
За словами CEO Fire Point, бойові дані можуть мати окрему комерційну цінність. Вона вважає, що Україна могла б використовувати цей ресурс не лише всередині країни, а й у майбутніх міжнародних технологічних партнерствах.
Чому українські бойові дані настільки цінні
Сучасна війна створює масиви інформації, які майже неможливо отримати в лабораторних умовах.
Це відео з камер безпілотників, теплові зображення повітряних цілей, результати роботи систем спостереження, інформація про російські дрони, дані про застосування засобів радіоелектронної боротьби та результати роботи різних алгоритмів у реальному бою.
Саме такі матеріали можуть використовуватися для навчання моделей штучного інтелекту.
Українські розробники отримують можливість перевірити, як алгоритм працює не на умовній симуляції, а під час реальних атак. Це особливо важливо для систем комп’ютерного зору, автономної навігації та розпізнавання цілей.
Міністерство оборони раніше повідомляло, що Brave1 Dataroom містить структуровані візуальні та теплові набори даних повітряних цілей. Серед них є матеріали щодо ударних дронів типу Shahed. Дані були зібрані в реальних умовах військовослужбовцями.
На чому навчають військовий ШІ
За даними Міноборони, доступні масиви охоплюють повітряні цілі, зафіксовані в різних умовах.
Вони дають змогу розробникам працювати з матеріалами, отриманими вдень та вночі, за різної погоди й за допомогою різних сенсорних систем. Це дозволяє наближати навчання алгоритмів до ситуацій, з якими техніка реально стикається на війні.
дані можуть використовуватися для кількох напрямів
- автоматичного виявлення повітряних цілей
- розпізнавання російських безпілотників
- автономного наведення дронів
- навігації в умовах відсутності GPS
- аналізу великих масивів розвідувальної інформації
- підготовки алгоритмів для перехоплення повітряних цілей
Усе це робить бойові дані важливим ресурсом українського defense tech.
Як Palantir почала працювати з Україною
Palantir Technologies є американською технологічною компанією, яка спеціалізується на роботі з великими масивами даних та програмних рішеннях для державних структур, оборони, розвідки й бізнесу.
Компанія долучилася до роботи з Україною після початку повномасштабного російського вторгнення. CEO Palantir Алекс Карп відвідав Київ ще у червні 2022 року.
У наступні роки масштаби взаємодії збільшувалися.
У травні 2026 року Михайло Федоров повідомляв, що завдяки співпраці з Palantir Україна створила систему детального аналізу повітряних атак. Також були запроваджені рішення зі штучним інтелектом для обробки великих обсягів розвідувальної інформації.
Окремим напрямом стало використання технологій у плануванні операцій далекобійного ураження.
Сам Федоров тоді наголошував на необхідності поглиблювати технологічну співпрацю з американською компанією.
Це показує інший бік дискусії. Державні структури публічно представляли партнерство з Palantir як спосіб швидше впроваджувати сучасні технології у Силах оборони та надавати українським розробникам інфраструктуру для створення нових систем.
Brave1 Dataroom став ключовою частиною співпраці
Одним із найбільш помітних спільних проєктів став Brave1 Dataroom.
Його запустили на початку 2026 року як захищене середовище для тестування та навчання моделей штучного інтелекту військового призначення.
Проєкт створювали Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації, Збройні сили України, Науково-дослідний інститут воєнної розвідки та Palantir Technologies.
Dataroom побудований на програмних рішеннях Palantir.
Українські defense tech компанії можуть використовувати доступні там дані для навчання, перевірки та вдосконалення власних моделей штучного інтелекту. Для отримання доступу вони мають пройти обов’язкову безпекову процедуру.
Понад 100 українських компаній уже працювали з платформою
Масштаб проєкту досить швидко зріс.
Станом на червень 2026 року Міністерство оборони повідомляло, що доступ до Brave1 Dataroom отримали понад 100 українських компаній. Вони використовували реальні дані для тренування військових AI-рішень.
Раніше Михайло Федоров заявляв, що понад 100 компаній тренували більш як 80 моделей для виявлення та перехоплення повітряних цілей.
Одним із головних напрямів стала боротьба з російськими ударними дронами.
Розробники працюють над системами, здатними самостійно виявляти ціль, розпізнавати її та допомагати безпілотнику здійснювати перехоплення.
Доступ до даних не є відкритим
Важливий нюанс полягає в тому, що Brave1 Dataroom офіційно описується не як загальнодоступна база.
Міноборони називає його захищеним середовищем. Українським компаніям необхідно проходити процедуру безпекового комплаєнсу перед отриманням доступу.
Тому публічні твердження Терех про характер доступу Palantir до української інформації варто відокремлювати від офіційного опису роботи Dataroom.
У відкритих повідомленнях українських державних органів підтверджено, що платформа побудована на програмних рішеннях Palantir та використовує реальні бойові дані. Водночас оприлюднені державою матеріали не дають повної інформації про юридичні умови володіння всіма масивами даних, межі доступу Palantir до них та можливості їхнього подальшого використання компанією.
Де в цій історії Михайло Федоров
Ірина Терех у своїй заяві не назвала Михайла Федорова напряму як людину, яка особисто передала Palantir певний масив даних.
Однак саме Федоров був одним із головних публічних представників співпраці України з американською компанією.
У травні 2026 року він проводив зустріч із CEO Palantir Алексом Карпом та представляв результати партнерства. Тоді Федоров говорив про аналіз повітряних атак, обробку розвідувальних даних, планування deep strike операцій та розвиток Brave1 Dataroom.
Тому слова керівниці Fire Point у медіа були сприйняті як критика підходу, який просував Федоров.
Водночас формулювання про те, що саме Федоров особисто вирішив безкоштовно передати американській компанії всі українські бойові дані, не підтверджується оприлюдненими офіційними матеріалами.
Позиція держави щодо Palantir відрізняється
Офіційні повідомлення української влади роблять акцент на іншій стороні партнерства.
Міноборони зазначало, що реальні дані дозволяють значно швидше створювати системи для протидії російським дронам. Розробники можуть перевіряти алгоритми на матеріалах, максимально наближених до реального бойового застосування.
У червні відомство повідомляло, що українські системи на базі штучного інтелекту вже використовуються для автономного наведення, роботи без GPS, обробки розвідданих, пошуку замаскованих цілей та інших завдань.
Окремим аргументом на користь міжнародної співпраці є швидкість.
Розробка складної програмної інфраструктури з нуля потребує часу, фахівців та значного фінансування. Використання вже наявних технологій партнерів дозволяє скорочувати частину цього шляху.
Проте заява CEO Fire Point винесла на публічне обговорення інше питання — кому має належати довгострокова цінність інформації, отриманої під час війни.
Бойові дані стають окремим активом defense tech
Українська війна значно прискорила розвиток безпілотних технологій та військового штучного інтелекту.
Алгоритмам потрібні якісні дані. Чим більше реальних прикладів вони отримують, тим точніше можуть розпізнавати об’єкти та працювати у складних умовах.
Особливо цінними є великі набори правильно розмічених матеріалів. Саме вони дозволяють системам машинного навчання відрізняти один тип цілі від іншого та адаптуватися до різних умов.
Україна має доступ до таких даних у масштабах, яких більшість країн та оборонних компаній не може отримати під час навчань.
Офіційні повідомлення Міноборони також демонструють масштаб цього ресурсу. Через іншу українську платформу Avengers Labs українські й міжнародні компанії можуть навчати AI-моделі на мільйонах анотованих кадрів, зібраних під час реальних бойових вильотів.
Саме тому дискусія виходить далеко за межі однієї компанії.
Питання контролю над даними залишається ключовим
У центрі суперечки опинилися не лише Palantir або Fire Point.
Йдеться про ширшу модель розвитку українського defense tech.
Україні одночасно потрібен доступ до сильних міжнародних технологічних партнерів та розвиток власних компаній. При цьому бойові дані можуть бути ресурсом для обох напрямів.
Публічної інформації недостатньо, щоб встановити всі умови, на яких Palantir працює з українськими масивами інформації. Не оприлюднено повний перелік доступних компанії даних, детальні договори щодо їх використання або всі юридичні обмеження.
Тому твердження про повну чи безконтрольну передачу всіх бойових даних американській компанії не варто подавати як встановлений факт.
Підтверджено інше. Palantir бере участь у створенні української військової цифрової інфраструктури, Brave1 Dataroom побудований на її технологіях, а реальні матеріали з поля бою використовуються для навчання військових моделей штучного інтелекту.
Дискусія навколо Palantir може лише посилитися
Заява Ірини Терех зробила тему контролю над українськими бойовими даними публічнішою.
З одного боку, держава демонструє конкретні результати міжнародної технологічної співпраці. Це десятки моделей штучного інтелекту, понад 100 компаній у Brave1 Dataroom, системи аналізу повітряних атак та використання AI для роботи з розвідувальною інформацією.
З іншого боку, українські виробники зброї порушують питання про довгострокову цінність накопиченої інформації та умови доступу іноземних партнерів до неї.
Ця дискусія стає особливо актуальною на тлі швидкого розвитку військового штучного інтелекту.
Дані з реальної війни вже перетворилися на ресурс для розробки нових поколінь дронів, систем перехоплення, розвідки та автономної зброї. А питання про те, хто контролює цей ресурс і за якими правилами він використовується, виходить далеко за межі суперечки між окремими представниками українського defense tech та державними структурами.
