Станом на кінець травня 2025 року за межами України перебуває 5,6 мільйона українських мігрантів, які покинули країну через війну, не враховуючи тих, хто наразі перебуває у Російській Федерації. З-поміж них 4,2 мільйона осіб отримали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Про це повідомляє Національний банк України у своєму офіційному Телеграм-каналі, передаючи інформацію Укрінформу.
Згідно з дослідженням фахівців Нацбанку під назвою «Українські мігранти: витрати, працевлаштування та вплив на економіки країн-реципієнтів», кількість українців за кордоном продовжує залишатися значною. У дослідженні, проведеному Департаментом монетарної політики та економічного аналізу НБУ, зокрема Ольгою Тучею, Інною Співак та Олександром Жолудем для видання «Vox Ukraine», наведено детальні дані про розподіл тимчасового захисту серед країн ЄС. За даними ООН та Євростату, найбільша кількість статусів такого захисту надана в:
– Німеччині — майже 1,2 мільйона осіб,
– Польщі — 987 тисяч,
– Чехії — 371 тисяча,
– Іспанії — 236 тисяч.
Крім того, понад 100 тисяч українців зареєстровано в кожній із таких країн, як Румунія, Італія, Словаччина, Нідерланди та Ірландія.
Опитування REACH, проведене у 2022 році на польсько-українському кордоні, виявило основні чинники, що впливали на вибір країни призначення для мігрантів. До них належали:
1. Наявність родини чи друзів у місці прибуття (39%),
2. Близькість до України (31%),
3. Поради, отримані у центрах прийому (17%).
Упродовж 2024 року рівень зайнятості українських мігрантів суттєво підвищився порівняно з 2023 роком у більшості країн перебування, збільшившись на 9 процентних пунктів і досягнувши 64% на регіональному рівні. Цей показник лише на 7 процентних пунктів нижчий за еквівалентно зважене середнє значення зайнятості серед населення країн-реципієнтів.
Водночас найнижчий рівень працевлаштування спостерігається у тих країнах, які забезпечують високі соціальні виплати. Значна частина українців, що мають статус тимчасового захисту, працюють здебільшого на низькокваліфікованих посадах.
Згідно з опитуванням Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), на початку повномасштабного вторгнення жінки з дітьми становили 87% серед мігрантів. Із них 65% були жінками працездатного віку від 18 до 59 років. Приблизно 70% опитаних українських мігрантів мають вищу освіту.
Водночас, за даними Центру економічної стратегії, у міграційних потоках дедалі збільшується частка чоловіків. Окрім того, зростає кількість квазітрудових мігрантів — тих, хто виїжджає за межі України не тільки через війну, а й з метою працевлаштування. Це сприяє тому, що дедалі більше українців шукають офіційну роботу за кордоном, що дозволяє відновити доходи майже до рівня, існуючого перед повномасштабним вторгненням.
Зростаючий рівень зайнятості українських мігрантів позначається на скороченні їхніх витрат з українських банківських карток за кордоном. Зокрема, середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у першому кварталі 2025 року зменшилися з 550 мільйонів доларів у 2024 році до 485 мільйонів доларів. Витрати українців у різних країнах залежать від особливостей соціальних виплат та рівня їхньої зайнятості.
Обсяги зняття готівки за межами України залишаються стабільними з липня 2023 року. Серед чинників, що вплинули на цю динаміку, варто відзначити впровадження заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду, а також звуження розриву між офіційним та готівковим курсами валют, що унеможливило явище «карткового туризму».
Як інформував раніше Укрінформ, в Україні створено громадську організацію «Офіс міграційної політики». Метою цього офісу є накопичення досвіду, аналітичних даних та знань у сфері міграції задля сприяння поверненню українців із-за кордону та зменшення трудової міграції.
