Вашингтон намагався обмежити зусилля Китаю щодо використання культурної агенції Організації Об’єднаних Націй для впливу на такі сфери:
– освітні програми;
– визначення історичних пам’яток;
– штучний інтелект.
Ця спроба свідчить про напружену конкуренцію між державами за контроль над міжнародними інституціями, що мають стратегічне значення для формування глобальної політики та культурної спадщини.
