Жахливі паводки в Гіронзькій долині: катастрофа, на яку важко було підготуватися
Передчуття біди, яка виявилась сильнішою за всі прогнози
Менш ніж за тиждень до зсуву ґрунту в гірській долині Гіронг, що забрав життя понад 900 осіб на кордоні з Непалом, китайська влада місяцями лагодила наслідки попереднього зсуву та намагалася врахувати уроки минулого.
Але біда, що насунулася, виявилась абсолютно іншою й непередбачуваною. За 14 місяців до трагедії озеро на сусідньому льодовику прорвалося, спричинивши зсув, який змив вантажівки, будинки і міст на прикордонному переході Гіронг – важливій точці для паломників, туристів і торговців.
Після цього об’єкт закрили майже на півроку, оновили надзвичайні плани з урахуванням ризику прориву льодовикових озер і організували цілодобове спостереження за рівнем води. Розпочалось будівництво системи захисту від паводків, включаючи нову захисну стіну, укріплені дамби та канали для відведення води.
Як готувались до лиха у Гіронзькому повіті
Місцева влада ввела в програми навчання заходи з “оборони від прориву льодовикових озер” та провела спеціальне засідання з експертами у травні. Жителі сіл поряд провели тренування із сповіщення про зсув, використовуючи гучномовці, повідомлення у WeChat і особисті візити до будинків.
В липні голова повіту перевірив готовність містечок до паводків і наказав персоналу «вчасно виявляти, повідомляти і ліквідовувати» будь-які ознаки льодовикових паводків.
Несподівана катастрофа — новий рівень природних викликів
Однак цього виявилося недостатньо. В середу масштабний зсув льоду, каміння та води з хвилею цунамі піднявся в районі пропускного пункту Гіронг і зруйнував 27 будівель, після чого потік піднявся в Непал.
За оцінками чиновників, між самим зсувом і ударом по кордону минуло лише 6–7 хвилин.
Станом на понеділок рятувальники ще прочищали дороги і шукали потерпілих у прикордонній зоні.
- У Непалі підтверджено щонайменше 903 загиблих і понад 4200 зниклих безвісти, серед них 592 іноземці.
- У тибетському районі Гіронг безвісти пропали ще 546 осіб.
«Дивно, що за один рік біда сталася вдруге в цій самій річці, та ще й пов’язана з кліматом», — зазначив Остін Лорд, експерт зі Стімсон Центру, що вивчає ризики гірських катастроф у Гімалаях.
На відміну від попереднього випадку, цю катастрофу спричинило руйнування льоду на льодовику — явище, яке системи моніторингу просто не враховували.
Моніторинг і покращення систем раннього попередження
Вчені з Китаю розробляють систему раннього попередження для льодовикових зсувів в іншій частині Тибету — у долині Седонгпу.
Тим часом у Гіронзі пріоритетом було спостереження за понад 200 льодовиковими озерами з огляду на загрозу їх прориву.
Чому саме тут побудували прикордонний пункт?
Ситуація з двома масштабними катастрофами за 14 місяців ставить важливі питання про розташування інфраструктури у вузьких гірських ущелинах із підвищеними ризиками.
За останні десять років Гіронзький пункт став головним транспортним зв’язком між Китаєм і Непалом і забезпечує близько третини торгівлі між країнами. Щороку через нього проходить понад 180 тисяч осіб, а серед товарів великою часткою йдуть електромобілі до Непалу.
Цей п’ятиповерховий комплекс розташованій на вузькій смузі землі в глибокій ущелині, де зливаються дві стрімкі річки, які беруть початок на льодовиках і спускаються приблизно на 3 кілометри до місця злиття біля самого пункту.
Чому це місце так вразливе?
Фахівці розповідають:
- Плоска ділянка — єдина, де могли побудувати міст, митницю, порт та стоянку вантажівок.
- Саме тому щороку ця територія зазнає прямого удару стихії.
- У 2025 році потокова хвиля вже зносила людей із митного майданчика, і тепер цей же район серйозно постраждав вдруге.
Однак у гірських районах альтернатив обмежено — інші шляхи через гори або були сильно пошкоджені у 2015 році під час землетрусу, або теж піддаються небезпеці зсувів і паводків.
Як зміна клімату ускладнює ситуацію
На території вже традиційно трапляються зсуви, лавини та повені, але підвищення температур робить ці явища більш руйнівними та непередбачуваними.
Остання трагедія і зсув 2025 року характеризуються так званою «каскадністю загроз» — коли одна катастрофа провокує наступні, взаємно посилюючи шкоду.
Дослідник Лю Веймін із Китайської академії наук вказав, що активізація таких ланцюжків стихій пов’язана з глобальним потеплінням та швидшим таненням гірських льодовиків.
