Федерація футболу Союзу Радянських Соціалістичних Республік заборонила київському «Динамо» брати участь у передвіснику Ліги чемпіонів у сезоні 1968/69.
У серпні 1968 року столичне «Динамо» впевнено крокувало до третьої поспіль і четвертої загальної перемоги в чемпіонаті СРСР — країни з тоталітарним режимом. Українська команда посіла перше місце, здобувши 57 очок і випередивши московський «Спартак» на 5 балів. Важливо зазначити, що в той час за перемогу нараховувалося 2 очки, а не 3, тож перевага київських футболістів була значною. «Динамо» також залишило позаду чотири московські колективи, які розмістилися з другого по п’яте місце — «Спартак», «Торпедо», ЦДКА та «Динамо» Москва.
—
### Дебют у єврокубках та загадкові поєдинки січня
У вересні 1965 року «Динамо» Київ стало першою командою зі СРСР, яка дебютувала у єврокубках. Під керівництвом Йожефа Сабо та його партнерів команда виступала у Кубку кубків, де дещо знищила північноірландський «Колрейн» із рахунками 6:1 та 4:0, а потім упевнено пройшла норвезький «Русенборг» — 4:1 і 2:0. У чвертьфіналі наступив поєдинок зі шотландським «Селтіком». Федерація футболу СРСР незвично погодилася проводити матчі у січні — місяці, коли в Шотландії традиційно триває чемпіонат. Інші учасники чвертьфіналу грали у лютому і березні, адже в той час УЄФА дозволяло клубам самостійно визначати дати матчів.
Підсумком стала поразка в Глазго 0:3 12 січня 1966 року, а в матчі-відповіді в Тбілісі через два тижні — нічия 1:1.
—
У вересні 1967 року, як чемпіон СРСР 1966 року, «Динамо» Київ дебютувало у Кубку європейських чемпіонів (попереднику сучасної Ліги чемпіонів). Вже на стадії 1/16 фіналу підопічні зустрілися з чинним переможцем турніру — шотландським «Селтіком», і здобули справжню сенсацію: перемогли на виїзді 2:1, а вдома зіграли внічию 1:1.
Надалі, у 1/8 фіналу, «Динамо» несподівано поступилося, здавалося, середній за рівнем команді — польському «Гурнику» із Забже. В Києві було поразка 1:2, а в Забже нічия 1:1. Проте навіть ці виступи на міжнародній арені надали «Динамо» цінний досвід і на початок наступного сезону розглядали команду як сильного суперника в Кубку європейських чемпіонів, здатного дивувати.
—
### Необхідність додаткового жеребкування
10 липня 1968 року у Женеві відбулося жеребкування Кубка європейських чемпіонів. За ним «Динамо» мало зустрітися зі швейцарським «Цюрихом» 18 вересня та 2 жовтня. Однак у ніч з 20 на 21 серпня 1968-го війська СРСР разом із союзними країнами Варшавського договору — Польщею, Угорщиною, Болгарією та НДР — ввели до Чехословаччини значний воєнний контингент, що складався приблизно з 200 тисяч солдатів та 5 тисяч танків. Це фактично означало окупацію Чехословаччини та поставило крапку на демократичних реформах у цій країні.
УЄФА відреагувала на подію засіданням Надзвичайного комітету 30 серпня, де було ухвалено рішення провести повторне жеребкування серед клубів соціалістичних країн, розводячи їх у матчах між собою. Це рішення було сприйнято як логічне та своєчасне, адже більшість західноєвропейських країн різко засудили окупацію Чехословаччини. Водночас, воно було пом’якшеним заходом: країни-агресори не відсторонили від змагань, а просто розвели в окремих парах, щоб уникнути політичних інцидентів.
—
Радянська пропагандистська преса гостро відреагувала на це. Московське видання «Футбол – Хокей» висловило претензії у вигляді передовиці, в якій зазначалося:
– «Чому? Звідки це взялося? Що за нікчемна і безпрецедентна дискримінація команд соціалістичних країн?»
– Газета звинуватила президента УЄФА Відерека та інших членів комітету у необґрунтованому тиску на уряди СРСР і його союзників, які «прийшли на допомогу народу Чехословаччини у боротьбі з контрреволюцією».
– Описувалося це як порушення статутів і правил, а жеребкування називали «підтасовкою».
– Підкреслювалося, що спортивні організації засновані на принципах відсутності дискримінації, включно релігійної, расової та політичної. Ті, хто ігнорує цей принцип, руйнують сенс спорту, який має об’єднувати народи.
—
За підсумками додаткового жеребкування, «Динамо» Київ призначили грати в першому раунді Кубка європейських чемпіонів проти польського «Руху» (Хожув). Радянські ЗМІ рішуче засудили УЄФА, звинувативши організацію у підпаданні під вплив «політиканів». Газета «Вечірній Київ» повідомила, що ініціатором такого ходу, нібито, став «Селтік» — команда, якій «Динамо» за рік до того створило неприємний сюрприз. Однак конкретних доказів цієї версії не було надано.
Голова Федерації футболу СРСР Володимир Гранаткін охарактеризував дії УЄФА як «незаконні та провокаційні», що поставили футбольні колективи соцтабору у гірше становище порівняно з іншими командами. Він зазначив:
– Чемпіони соцкраїн, серед яких СРСР, Болгарія, Угорщина, Чехословаччина, були сильнішими за клуби, з якими мали грати за початковим жеребкуванням.
– «Рух» із Хожува за європейськими рейтингами значно поступався «Цюриху», а «Ференцварош» переважав французький «Сент-Етьєн».
– Водночас «Селтік» тепер зіграв з «Ференцварошем» завдяки новому жеребкуванню.
—
### Нота протесту
4 вересня 1968 року Федерація футболу СРСР офіційно направила нотаток протесту до штаб-квартири УЄФА, у якій заявляла:
– Рішення надзвичайного комітету УЄФА про зміну жеребкування Кубка європейських чемпіонів і Кубка кубків було «грубий і безпрецедентною в історії футболу» порушенням статутів УЄФА і ФІФА.
– Федерація рішуче заперечувала проти таких дій, які загрожували взаєминам країн у сфері популярного спорту.
– Вимагала негайної відміни рішення та проведення змагань за оригінальним жеребкуванням.
– У разі відсутності задоволення вимог спрямувала б звернення до Міжнародної федерації футболу з проханням переглянути незаконне рішення.
—
Однак ці заяви та наполегливі дії радянської футбольної організації виявилися марними. За результатами голосування виконкому УЄФА сім учасників підтримали повторне жеребкування, тоді як лише двоє були проти.
У відповідь Федерація футболу СРСР відкликала київське та московське «Динамо» з єврокубків — московська команда мала грати в Кубку кубків. Позицію федерації було опубліковано через пропагандистське агентство ТАСС, де зазначалося:
– Рішення УЄФА стало «грубим порушенням статутів» і спробою нав’язати реакційні політичні тенденції в міжнародний спорт.
– Федерація футболу СРСР і футбольні клуби «Динамо» не братимуть участь у змаганнях на Кубок володарів кубків і Кубок європейських чемпіонів.
– Відповідальність за наслідки ганебного рішення повністю лежить на тих політиках і функціонерах спорту, які замінюють спортивну співпрацю «темними махінаціями».
—
Варто підкреслити, що рішення щодо відкликання команд приймалося без урахування думки футболістів «Динамо». За словами Йожефа Сабо, одного з лідерів команди тоді, «все вирішувалось на рівні Федерації футболу СРСР».
Цю позицію підтримали також футболісти та федерації деяких союзних держав, зокрема Польщі, Угорщини та Німецької Демократичної Республіки. Від участі у турнірі відмовилися «Рух» (Хожув), «Ференцварош» та «Карл Цейс» (Єна). Югославія ж до бойкоту не приєдналася.
У першому раунді югославський «Црвена Звезда» виграла без боротьби, оскільки «Карл Цейс» не виходив на поле, разом з яким вона мала зіграти. У другому раунді «Црвена Звезда» зазнала нищівної поразки від «Селтіка» — 1:5 та 1:1.
—
У сезоні 1968/69 у єврокубках брала участь команда з Чехословаччини — «Спартак» Трнава, розташована на території сучасної Словаччини. Вони провели найуспішніший сезон у своїй єврокубковій історії, пройшли в першому раунді «Стяуа» Бухарест (Румунія не підтримала радянський бойкот) і дійшли до півфіналу. Водночас за рівнем гри та складом «Динамо» Київ не поступалося «Спартаку», що залишає простір для припущень, як би виступили кияни, якщо б не заборона Федерації футболу СРСР.
—
У підсумку переможцем Кубка європейських чемпіонів сезону 1968/69 став «Мілан», який у:
1. Чвертьфіналі обіграв «Селтік» — 0:0, 1:0;
2. Півфіналі здолав «Манчестер Юнайтед» — 2:0, 0:1;
3. У фіналі переміг «Аякс» — 4:1.
Повернення «Динамо» в єврокубки відбулося у вересні 1969 року. У першому раунді Кубка чемпіонів українці двічі перемогли австрійську «Аустрію» Відень — 3:1 і 2:1, але це вже інша історія.
Автор: Максим Розенко, «Чемпіон»
