Минулого тижня відбувся 14-й етап чемпіонату світу Формули-1 на трасі Хунгароринг, який ознаменувався черговим успіхом команди Макларен у боротьбі за титул. Цього разу перемогу здобув Ландо Норріс, який, незважаючи на невдалу кваліфікацію, зумів реалізувати альтернативну тактичну стратегію, провівши гонку впевнено і максимально ефективно використавши потенціал свого боліда та шин.
Гонка запам’яталася напруженою битвою за місця в першій десятці, численними перестановками після піт-стопів, а також невдалим виступом команд Ред Булл та Феррарі. Шарль Леклер, стартувавши з поулу, не зміг закріпитися навіть на подіумі, а Льюїс Хемілтон намагався відігратися після слабкої кваліфікації. Детальний аналіз ключових подій гонки, командних стратегій і виступів лідерів представляється нижче.
### Макларен: Протистояння Норріса і Піастрі
Гонка почалася з того, що пілоти першого ряду старту — Піастрі та Леклер — упустили момент стартового ривка, тоді як їхні суперники з другого ряду виступили значно впевненіше. Норріс негайно спробував атакувати напарника, але реальних шансів на обгін не отримав.
Окрім того, Ландо не лише не випередив напарника, а й поступився Алонсо на Астон Мартіні та Расселлу на Мерседесі, через що був змушений відіграватися. Якщо з іспанцем питання вирішилося швидко, то Расселл став ключовою перешкодою для Лордо у першій половині гонки.
– До моменту піт-стопу Расселла Норріс тримався поблизу, хоч і демонстрував кращий темп.
– Однак для обгону на Хунгарорингу необхідно мати перевагу на прямих, якісний вихід із останнього повороту та стабільне проходження заключних віражів.
– Перевага Джорджа проявлялася через вибір машиною Мерседеса налаштувань на максимальну швидкість, тоді як Макларен віддав перевагу притискній силі.
– У зоні DRS Норріс фактично не мав істотного виграшу, а характерні для Макларена впливи чистоти повітря і особливості траси ставали додатковими бар’єрами.
В описаних умовах єдиним реальним шляхом для випередження британця стала стратегічна зміна — застосування альтернативної схеми піт-стопів.
– Леклер, Піастрі та Расселл здійснили свої перші зупинки приблизно одночасно — між 19-20 колом.
– Піастрі хоч і спробував ефективний андеркат, однак не вдалося обійти Леклера.
– Для Норріса команда запропонувала ризиковану тактику з одним піт-стопом замість двох, на що Ландо погодився.
– Незважаючи на ризики, які породжували погодні умови та знос шин, температура траси знизилася на 30 градусів у порівнянні з п’ятницею, що сприяло збереженню працездатності резини.
– Стратегія з двома зупинками була теоретично швидшою на чистому треку, але лідери втрачали час у трафіку, обгінних моментів намагалися уникнути, що дало перевагу більш «вільному» Норрісу.
– Ландо двічі отримував вільний простір, що дозволило йому суттєво відіграти темп, особливо в проміжку між 32 та 45 колами, на кожному колі випереджаючи Піастрі майже на секунду.
Після другого піт-стопу Піастрі швидко пройшов Леклера і наздогнав Норріса лише за пару кіл до фінішу. Боротьба з трафіком також впливала на час переїзду, адже пілот, що йде позаду, менше втрачає через проходження колових, що дозволило Оскару відіграти близько двох секунд.
– На передостанньому колі Піастрі ризикнув атакувати, однак агресивний маневр ледь не призвів до аварії, що вже було схоже на інцидент у Австрії.
– У підсумку він втратив 0.7 секунди, погіршив стан шин і вивів гуму з оптимального температурного режиму, що ускладнює її повторне виведення в робочий діапазон.
– Питання, чи зміг би він обігнати Норріса наступного кола з кращої позиції, залишається відкритим, проте перевага по позиції, сталість темпу і грамотно застосована стратегія сприяли першому місцю Ландо.
Перемога Норріса фактично зберігає напруженість чемпіонату перед літньою паузою. Попереду ще десять етапів, на яких Макларен має шанс змагатися за дубль за умови сприятливих обставин, за винятком певних трас та погодних умов, що надають перевагу суперникам — наприклад, прохолодний нічний Гран-прі Лас-Вегаса більше підходить Мерседесу.
– Укотре ситуація в чемпіонаті залишається надзвичайно щільною: зазвичай між лідерами розрив не перевищує 3–7 очок після кожної гонки, за умови відсутності грубих помилок.
– Текучка із суттєвими втратами на подібних етапах траплялася лише рідко — наприклад, виключенням став Гран-прі Канади.
– Зараз різниця у 9 балів тримає Норріса у безпосередній боротьбі, однак поразка в Будапешті збільшила б відставання до 23 балів, що практично повернуло б ситуацію до старту сезону після сходу в Монреалі.
– Відіграти таку дистанцію складно, бо навіть серія з трьох перемог у чотирьох останніх гонках не дозволила Норрісу повернути собі лідерство.
– Це пояснюється високою стабільністю Піастрі: навіть у програних гонках він фінішує близько до лідерів і уникає зайвих ризиків, що могли б призвести до втрати очок.
Перед літньою перервою пілоти Макларена виступили практично на однаковому рівні, але з невеликим перевагою на боці Піастрі:
1. У Оскара є додаткові очки за перемогу в спринтерській гонці, що дає йому перевагу відносно Норріса.
2. Обидва пілоти втратили шанси на перемогу: Піастрі — в Угорщині, Норріс — у Бельгії.
3. Збереження інтриги в чемпіонаті свідчить про те, що ключові події очікуються на осінніх етапах сезону.
—
### Феррарі: Що сталося з Леклером і Хемілтоном?
Починаючи з поулу у суботу, команда Феррарі мала унікальний шанс на перемогу в Угорщині — можливість, яка могла стати майже єдиним реальним варіантом у сезоні після Гран-прі Монако. Хунгароринг не сприяє обгонам, тому збереження лідерства на старті значно підвищувало ймовірність успіху.
Однак існували певні сумніви:
– Перш за все, поул Леклера став можливим завдяки комплексу обставин, про що детально йшлося в аналізі кваліфікації.
– По-друге, позаду запускалися два Макларени, що мали стратегічні переваги і показали значно кращий темп у гоночних симуляціях.
– Не можна забувати, що, хоч Хунгароринг і вважається треком з обмеженими можливостями для обгонів, проте боротьба і перестановки все ж можливі.
Перші два сегменти гонки не викликають сумнівів: Леклер провів їх блискуче, утримуючи Піастрі позаду і створивши комфортний відрив у 2–3 секунди, достатній, щоб зберегти лідерство навіть після раннього піт-стопу австралійця. Тоді Феррарі здавалася конкурентоспроможною порівняно з Маклареном.
Втім, ситуація докорінно змінилася після другого піт-стопу. На 40-му колі Леклер повернувся в бокси, після чого його темп упав приблизно на 2 секунди за коло. Відчувалося, що болід миттєво втратив конкурентність.
– Леклер під час гонки виказав своє невдоволення в радіоефірі, звинувачуючи команду у тому, що вона без його відома змінила кут атаки переднього крила, що нібито позначилося на керованості машини.
– Насправді причиною стало підвищення тиску в шинах, яке команда застосувала, намагаючись швидше прогріти гуму на третьому відрізку дистанції.
– Підвищення тиску шин навіть на 1 psi може призвести до втрати зчеплення у 1–2%, що негативно впливає на керованість та швидкість.
– Версія про тріщину в шасі, яка обговорювалася після гонки, виглядає сумнівною: команда не підтвердила такого дефекту, а падіння темпу почалося відразу після піт-стопу.
– Також не підтвердилася версія Джорджа Расселла про надмірний знос контрольної планки, оскільки Леклер не отримував вказівок коригувати стиль водіння для уникнення проблем із планкою, а такі рекомендації зазвичай даються до початку гонки.
Таким чином, Феррарі фактично самі собі створили проблеми, прагнучи швидше вивести жорстку гуму в оптимальний режим і фінішувати при цьому хоча б попереду Піастрі. Цей розрахунок виявився прорахунком і коштував не лише перемоги, а й місця на подіумі.
Щодо Хемілтона, після невдалого кваліфікаційного часу він застряг у трафіку за суперниками із нижчими темпами, що не дозволило йому розкрити потенціал машини. Таким чином, результат цього Гран-прі став для Феррарі більшою мірою подією, яку слід швидко забути.
—
### Мерседес: Повернення на вершину
Джордж Расселл вперше після Гран-прі Канади зумів завоювати подіум, причому, хоч це частково стало наслідком проблем Феррарі з Леклером, заслуги британця залишаються цілком заслуженими.
– Одним з ключів успіху стала переорієнтація на стару конфігурацію підвіски, що підвищила стабільність і розширила робоче вікно боліда.
– Також прохолодна погода і особливості траси традиційно грають на користь Мерседеса.
– Важливу роль зіграв і сам пілот: сильна кваліфікація, старт із четвертого місця, впевнена оборона від атак Норріса і своєчасні піт-стопи залишили його в боротьбі за подіум.
– У фінальній стадії гонки дух та швидкість Расселла були вражаючими — він утримувався на рівні Піастрі майже десять кіл, поступаючись мінімально, і лише ближче до фінішу відстав.
—
### Ред Булл: Крах і пошук причин
Гран-прі Угорщини став одним з найгірших за останні роки для Ред Булл. Протягом усього вікенду команда не могла знайти ефективних налаштувань для машини — ні через зміну аеродинаміки, ні підбір антикрила, ні інші можливі варіанти.
– За словами радника Ред Булл Гельмута Марко, основна проблема полягала у шинах, які команда не змогла правильно налаштувати.
– Макс Ферстаппен стартував досить швидко, але це тривало лише 2-3 кола.
– Навіть застосування однократного піт-стопу навряд чи дало б більше за шосте чи сьоме місце у фінішній гонці.
– Проблема полягала в тому, що для виходу резини на робочий режим боліду потрібно було більше кіл, ніж у суперників.
– Через це Ферстаппен опинився позаду команд, які зазвичай не конкурують з таким рівнем.
Стратегія раннього піт-стопу і спроба дотягнути до фінішу теж не виправдалися — ресурс шин вичерпувався раніше, і команда змушена була здійснити другий візит у бокси, що призвело до втрати позицій.
—
### Астон Мартін: Стабільність і прогрес
Британська команда провела один з найсильніших етапів сезону, показавши зрілість і впевненість.
– Машина з самого початку вікенду демонструвала надійність, а оновлення спрацювали успішно.
– Пілоти Ленс Стролл і Фернандо Алонсо змогли знайти оптимальні налаштування, що забезпечило їм високу позицію в кваліфікації.
– Ефективне управління трасою і робота з гумою, зокрема завдяки розумінню специфіки нового надм’якого компаунда C6, дозволило команді першою вивести пілотів на швидкі кола.
– Стратегія одного піт-стопу для обох машин була безпомилковою, забезпечивши стабільний фініш у топ-командах.
—
### Заубер і Габріел Бортолето
Команда Заубер продовжує стабільно збирати очки, проте результати пілотів розрізняються.
– Ніко Хюлкенберг після подіуму у Великій Британії дещо збавив темп через низку командних помилок, включно зі штрафом за фальстарт.
– Габріел Бортолето демонструє значний прогрес: бразильський новачок удруге підряд фінішував у топ-10, а за останні чотири гонки вже тричі приносив очки.
– Стабільні результати Бортолето відображають його логічне зростання після успіхів у Формулі-3 та Формулі-2.
– У кваліфікаціях він показує помітну перевагу над напарником, а в Угорщині зумів зберегти здобуту позицію після старту.
Наступний, 15-й етап Формули-1, відбудеться на трасі Зандворт у Нідерландах наприкінці літа — з 29 по 31 серпня.
