Найбільші мережі Китаю розгорнули менш ніж 1% запланованих супутників, що свідчить про відставання країни від компанії SpaceX Ілона Маска в гонитві за лідерство в галузі космічних комунікацій. За даними, супутники, які працюють на низькій навколоземній орбіті (до 1200 миль над поверхнею Землі), набувають все більшого значення для розвитку безпілотних автомобілів, дронів у військових конфліктах і активного військового спостереження.
Китай розглядає систему Starlink як військову загрозу, внаслідок чого державні та приватні компанії країни залучили значні інвестиції у створення двох масштабних мереж супутників: загалом їх планується понад 27 тисяч.
Першою причиною масштабного відставання стало нездійснення ключового інженерного завдання. Зокрема:
– Мережа Qianfan, яка мала на кінець року налічувати близько 650 супутників, фактично запустила лише 90 супутників після початку запусків у серпні. Вона створена компанією Shanghai Spacesail Technologies Co.
– Інша мегаконстеляція, Guowang, яка планує запустити приблизно 13 тисяч супутників протягом наступного десятиліття, наразі має лише 34 супутники на орбіті.
Для порівняння, SpaceX вже має близько 8 тисяч супутників Starlink на орбіті і постійно збільшує цю кількість щомісяця, за інформацією Військово-космічних сил США та некомерційної організації CelesTrak, що займається відстеженням космічних об’єктів.
Китайські офіційні особи сприймають діяльність SpaceX з великою стурбованістю. Навіть до короткотермінової роботи Ілона Маска в адміністрації Трампа компанія вважалась тісно пов’язаною з Пентагоном. Дослідники Народно-визвольної армії Китаю прогнозують, що мережа Starlink стане “глибоко інтегрованою у систему бойового забезпечення Збройних сил США”. Вони уявляють час, коли супутники Starlink забезпечуватимуть зв’язок між військовими базами США, а також стануть частиною системи раннього попередження про запуск ракет і їх перехоплення.
Хоча Starlink призначений для цивільного використання, він відіграє критичну роль у підтриманні зв’язку й координації ударів дронами під час війни в Україні. Крім того, SpaceX має контракти з урядом США на розробку й запуск супутників, деякі з них використовуються для розвідки, цілевказування на ворогів і відстеження ракет. SpaceX також здійснює запуски супутників, створених іншими оборонними компаніями.
Прес-служби космічних агентств і аерокосмічних підприємств Китаю на запити коментарів не відповіли.
—
## Головна проблема: відсутність багаторазового ракетоносія
Основною причиною затримки у Китаю є відсутність надійного багаторазового носія супутників. Нині китайські компанії використовують однорозові ракети, які після запуску залишаються уламками або впадають на Землю, створюючи сміття на орбіті.
Протилежністю є ракета Falcon 9 від SpaceX, яка є частково багаторазовою. Її нижня частина з двигунами повертається на Землю у вертикальному положенні практично непошкодженою і може бути повторно використана для наступних запусків. Такий підхід значно знижує витрати та скорочує час між польотами.
Інновації SpaceX забезпечили компанії лідируючі позиції. За даними SpaceX, ракети Falcon 9 вже виконали близько 500 польотів. Водночас, шість років після початку запусків Starlink китайські підприємства все ще не мають подібної технології.
Фахівці відзначають, що багаторазові ракети повинні витримувати екстремальні температури при поверненні на базу, залишатися стабільними та під контролем із можливістю перезапуску двигунів у різних аеродинамічних умовах — зазначає астрофізик Джонатан МакДауелл з Гарвардсько-Смітсонівського центру астрофізики. Він підкреслює: «Питання не лише в тому, щоб повернути ракету, але й у тому, щоб повернути її в такому стані, щоб можна було повторно її запустити».
Крім відсутності багаторазового ракетоносія, створення супутників є складним та тривалим процесом, а забезпечення стабільного графіку запусків вимагає великих зусиль, навіть маючи багаторазові носії. SpaceX знадобилися роки, щоб налагодити цей процес. Експерти вважають, що успіх у створенні багаторазових носіїв є ключовим для майбутнього китайських мегаконстеляцій низької орбіти.
Деякі моделі китайських ракет мали потенціал стати багаторазовими:
– Long March 8, розроблений Академією технології ракетних носіїв Китаю, спочатку планувався як багаторазовий, але цей план було відкинуто. Оновлена версія під назвою Long March 8R потенційно може стати надійним аналогом Falcon 9.
– Zhuque-3, створений приватною компанією Landspace, провів тестовий запуск із поверненням. У червні проведено тест двигунів із тривалістю роботи 45 секунд.
– Tianlong-3 пережив аварію минулого року під час статичного випробування, коли ракета вибухнула одразу після пробного запуску.
Журналіст, що спеціалізується на космічних запусках у Китаї, Ендрю Джонс вважає, що хоч технологічний прорив у галузі китайських ракет можливий вже цього року, впровадження системи з регулярною частотою запусків потребуватиме часу для усунення проблем.
—
## Китай активно просуває свої супутникові послуги
Попри технічні складнощі, китайські компанії активно шукають ринки збуту в країнах, де уряди сумніваються у надійності Starlink або прагнуть отримати дешевші послуги.
За інформацією Shanghai Spacesail Technologies Co., зараз ведуться переговори з 30 державами щодо використання мережі Qianfan. Минулого року компанія підписала угоду про надання інтернет-послуг у Бразилії, відразу після того, як бразильський суд заморозив місцеві активи Starlink через суперечку з іншою компанією Маска — X. Крім того, Spacesail має контракти в Таїланді та Малайзії, а також створила дочірню компанію в Казахстані.
Проте послуги поки що не запущені повноцінно — 13 із 90 запущених супутників не досягли необхідної орбітальної висоти, що свідчить про їх подальшу нефункціональність.
Аналітики відзначають, що нинішні угоди зі супутникового інтернету набувають значення в економічній дипломатії, оскільки світ швидко рухається від режиму вільної торгівлі до більш закритих і автономних угод. Вибір країною співпраці з тією чи іншою мережею надсилає сигнал щодо її політичних і стратегічних орієнтирів.
—
## Прогнози щодо кількості китайських запусків
У першій половині року державні та приватні компанії Китаю здійснили понад 30 запусків, що перевищує темпи минулого року. Загалом було виведено на орбіту близько 150 супутників і два космічні апарати, згідно з офіційними повідомленнями та даними Військово-космічних сил США.
Попри це, китайські компанії змушені прискорити темпи, особливо щодо мегаконстеляцій, які ризикують позбутися прав на використання радіочастот. Згідно з правилами Міжнародного союзу електрозв’язку — що є підрозділом ООН, який розподіляє частоти — половину запланованих супутників потрібно запустити протягом п’яти років після отримання дозволу, а повне завершення розгортання має відбутися протягом семи років.
На зараз мегаконстеляції Китаю відстають від цих вимог, й у разі невиконання ними встановлених термінів, може знадобитися зменшити кількість супутників.
Фахівці вважають, що з огляду на тенденції запусків у другій половині року та потенційний технологічний прорив, не варто списувати китайські проєкти з рахунків. Можливий розвиток подій найближчими роками може привести до переходу від домінування Starlink до більш конкурентного ринку глобального інтернет-зв’язку з космосу.
—
Автори матеріалу: Джой Донг, Кріс Баклі, додатково працював Скотт Рейнхард.
