Від Поля Гогена з його полотном «Обід» до Бенксі з «Кримінальним чтивом» і легендарної обкладинки Енді Воргола для дебютного альбому The Velvet Underground & Nico 1967 року — банани вже давно втілюють різноманітні символи у мистецтві. Цей фрукт є одночасно зручним, проте швидкопсувним перекусом та сексуальним, провокативним образом, здатним викликати неспокій, збуджувати та стимулювати важливі дискусії.
У 2019 році увагу ЗМІ та соціальних мереж привернув проєкт «Комікедін» італійського концептуального митця Мауріціо Каттелана, створений на ярмарку Art Basel у Маямі. Суть твору полягала у банані, прикріпленому до стіни за допомогою клейкої стрічки. Цей провокаційний жест викликав дискусії про природу та цінність мистецтва. Каттелан майстерно розмив межі між сатирою та класичним мистецтвом, відобразивши абсурдність сьогодення.
Кілька ключових фактів щодо «Комікедін»:
1. У 2019 році роботу було продано за 120 000 доларів США (114 000 євро).
2. Минулого року вона знову потрапила в заголовки новин, реалізована на аукціоні за неймовірну суму — 6,2 мільйона доларів США (5,8 мільйона євро).
3. Переможцем аукціону став криптовалютний підприємець Джастін Сан, який випередив шістьох інших учасників.
4. Пізніше під час пресконференції в Гонконгу він демонстративно з’їв цей банан, чим додатково здійснив провокацію й порівняння між мистецтвом та світом криптовалют — концепції, які базуються на абстрактних ідеях.
Нині на скандинавському арт-форумі Enter Art Fair у Копенгагені була представлена нова робота датської художниці Тіри Хілден, що є своєрідною художньою відповіддю на твір Каттелана. Цей банан, розрізаний так, що нагадує вульву, отримав назву «Рівна сатира» (Equal Satire) і був проданий за точну суму 12 869 доларів США (11 066 євро).
Наскільки ця вартість співвідноситься із «Комікедіном» та реальним бананом?
– «Рівна сатира» коштувала у 40 тисяч разів більше за звичайний фрукт.
– Однак вона становить лише 10% від вартості «чоловічого аналога» — «Комікедіна».
Ця різниця символізує нерівність у світі мистецтва: приблизно 10% від загального обороту аукціонних домів Sotheby’s і Christie’s припадає на твори, створені жінками. Хілден прокоментувала це так:
– Вартість твору була навмисно встановлена на рівні 10% від вартості банана з клейкою стрічкою, що є добре відомим твором.
– Ця цифра відображає існуючу пропорцію долі жінок у великих арт-аукціонах.
– Вона висловила сподівання, що «Рівна сатира» поширить гумор і розпалить дискусії навколо гендерної рівності у мистецтві.
– Художниця наголосила, що створила цей твір, обрізавши потужний фалічний символ у жіночий образ, формуючи тим самим жіночу силу.
– Основна мета — ініціювати діалог на тему жіночої рівності у культурній сфері.
Купець твору, Андерс Андерсен, засновник компанії Ordning із оренди офісних просторів, також сподівається, що увага до мистецтва зосередиться на центральній ідеї Хілден:
– Він відзначив, що не варто витрачати великі суми на банан, але важливо звертати увагу на послання і задум художниці.
– Андерсен планує щодня замінювати банан у творі — це означатиме, що він стане найбільшим імпортером бананів у Копенгагені.
– Він уточнив, що або він особисто, або його співробітники оновлюватимуть твір щодня.
Примітно, що це не перший випадок, коли художники використовують банан як символ фемінізму. Зокрема, група Guerrilla Girls відома своїми акціями, у яких вони застосовували банани для привернення уваги до домінування чоловіків у світі мистецтва.
Таким чином, виставка Enter Art Fair і твір Тіри Хілден ставлять дві важливі теми на порядок денний:
– Підкреслення умовності й суб’єктивності механізмів, що визначають цінність художніх об’єктів.
– Питання: «Хто має право визначати ціну мистецтва?»
– Нагадування, що лише 10% творчого обороту на провідних аукціонах припадає на роботи жінок, і цей показник не обмежується сферою мистецтва.
