Поглядаючи на численні хвилі спеки, які паралізують великі регіони Європи протягом перших літніх тижнів, результати кліматичного бюлетеня за липень, оприлюдненого кліматичною службою Європейського Союзу Copernicus, не викликають здивування.
Минулого місяця липень став четвертим за теплом за всю історію спостережень у Європі: середня температура досягла 21,12°C, що на 1,30°C перевищує середнє значення за період 1991–2020 років для цього місяця.
Жульєн Ніколя, старший науковець Copernicus, у коментарі Euronews зазначив: «Як це часто буває в Європі, були й регіональні контрасти. Місяць розпочався з надзвичайно гарячих днів у більшості регіонів, особливо на заході континенту. Проте згодом температура знизилася, а погодні умови стали більш вологими в західних та центральних областях».
Особливу увагу привернули девіації температури в липні, які були значно вищими за середні показники у Скандинавії, де протягом декількох тижнів стовпчик термометра піднімався до 30°C. «Це досить суттєво та не відповідає єврокліматичним нормам для таких широт», – підкреслив Ніколя. Тим часом у Туреччині зафіксували рекордну температуру в 50°C.
### Тривалий тренд глобального потепління
Ключовим висновком доповіді є те, що у глобальному масштабі липень 2025 року був на 1,25°C теплішим за середній показник 1850–1900 років, який використовується для визначення доіндустріального рівня температури. За останні 25 місяців у 21 випадку середня світова температура перевищувала 1,5°C над цим рівнем.
Постає питання: чи означає це провал Паризької угоди, яку ратифікували всі країни ЄС і метою якої є обмеження підвищення середньої температури планети до 1,5°C відносно доіндустріального рівня?
«Це наразі предмет дискусій, — зауважив Ніколя. — Важливо пам’ятати, що Паризька угода стосується довгострокового середнього значення температури, яке не повинно бути перевищене, щоб уникнути найкатастрофічніших і незворотних наслідків змін клімату. Те, що ми бачили останніми роками, — це тимчасові перевищення цієї позначки».
Він пояснив, що перевищення довгострокового середнього рівня вважається достовірним лише після стабільного порушення ліміту за 20-річним періодом, який слугує адекватним інтервалом для характеристики клімату та згладжування природних коливань глобальної температури.
«Коли ми досягнемо 20-річного середнього значення глобальної температури, що перевищує 1,5°C, тоді можна буде стверджувати, що межа, встановлена Паризькою угодою, пройдена», — додав він.
Останні моделювання прогнозують, що цей рубіж може бути досягнутий уже близько 2030 року. «Це всього кілька років від нас. Проте наразі ми ще цього не досягли».
Вчені Copernicus відзначили, що нещодавня серія світових температурних рекордів припинилася — принаймні тимчасово. Існуватимуть періоди «охолодження», як у липні 2025-го, коли середня світова температура становила «лише» 1,25°C вище за показник 1850–1900 років. Це пояснюється природними коливаннями клімату.
«Проте цей цикл накладається на тривалий тренд потепління, який безпосередньо пов’язаний з накопиченням парникових газів в атмосфері». Інакше кажучи, зміни клімату не припинилися.
### Катастрофічні наслідки
Кліматологи неодноразово звертають увагу на наслідки потепління, що відчутні по всій Європі. У липні на деяких територіях Румунії сталися смертельні паводки, тоді як в Італії екстремальна спека призвела до загибелі людей на пляжах.
«Слід пам’ятати, що ці екстремальні кліматичні явища не почались два роки тому; їх спостерігають уже багато років, — наголосив Ніколя. — Вони є наслідками змін клімату, що включає також танення льодовиків і підвищення рівня моря. Тепер же критично високі середні глобальні температури роблять такі екстремальні події більш імовірними».
Вчений підкреслив, що тривалий тренд потепління та його катастрофічні наслідки не припиняться, допоки у повітря надходить дедалі більше парникових газів.
З огляду на це кліматологи наполегливо закликають до зменшення викидів. «Ми розуміємо нагальність продовження кліматичних заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів у всьому світі. І це, безумовно, не має припинятися», — заявив Ніколя.
Навіть у випадку перевищення межі 1,5°C, встановленої Паризькою кліматичною угодою, «ми маємо докладати максимум зусиль для зменшення викидів, адже, як часто повторюють, кожна десята частка градуса має значення».
Саме в цьому контексті різні громадські організації та науковці висловили занепокоєння щодо пропозиції Європейської комісії дозволити використання міжнародних вуглецевих компенсацій для досягнення кліматичних цілей ЄС на 2040 рік.
Цей крок викликав занепокоєння через ризик «аутсорсингу» заходів зі скорочення викидів, що, на думку критиків, фактично послаблює кліматичні амбіції.
