Чи доступні фінанси у воєнний період

Війна в Україні триває вже майже три роки, і цей тривалий період суттєво вплинув на всі аспекти життя громадян, зокрема на регулювання земельних відносин. У цій статті детально розглядаємо, чи можуть учасники бойових дій отримати земельну ділянку в 2025 році, чи є можливість реалізувати це право вже зараз, а також що потрібно знати для здійснення цього процесу.

Чи надають землю учасникам бойових дій під час війни

Відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», який набрав чинності 19 листопада 2022 року, на період дії воєнного стану заборонено безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність.

Ця заборона поширюється також на українських військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій. Отже, до завершення дії воєнного стану оформити землю для будівництва житлового будинку, садівництва або городництва на загальних підставах буде неможливо.

Після скасування воєнного стану право на отримання земельної ділянки для учасників бойових дій буде відновлено.

Хто може отримати землю під час дії воєнного стану

Незважаючи на загальну заборону, експерти відзначають наявність винятків, що дають змогу окремим категоріям громадян, у тому числі учасникам бойових дій, приватизувати земельні ділянки навіть у період воєнного стану. До таких випадків належать:

1. Власники нерухомого майна на відповідній земельній ділянці. Якщо громадянин України є власником будівлі або споруди (індивідуальний житловий будинок, гараж, садовий чи дачний будинок), розташованої на державній або комунальній землі, і право власності на цю нерухомість належним чином зареєстровано, він має право безоплатно приватизувати земельну ділянку під нею.

2. Особи, яким земельні ділянки були надані у користування до 1 січня 2002 року. Це стосується випадків, коли земельні ділянки фактично надавалися, але право власності на них ще не оформлено.

Якщо ви належите до однієї з цих категорій, необхідно звернутися з відповідним клопотанням до місцевої ради або іншого органу, що розпоряджається земельними ресурсами. До клопотання варто додати технічну документацію із землеустрою, яка встановлює або відновлює межі землі в натурі (на місцевості). Для виготовлення такої документації не потрібен дозвіл на розробку, її можна замовити самостійно.

Процедура отримання земельної ділянки (після скасування воєнного стану або у виняткових випадках)

Більшість учасників бойових дій матимуть змогу скористатися своїм правом на землю лише після завершення військового конфлікту, проте важливо ознайомитися з повною процедурою отримання земельної ділянки, яка включає такі етапи:

1. Подання клопотання:

   • Куди звертатися: до органу виконавчої влади (зокрема, Головного управління Держгеокадастру у вашій області, районної або обласної державної адміністрації) або до органу місцевого самоврядування (міської, селищної, сільської ради), який відповідає за розпорядження відповідними земельними ресурсами.

   • Що має містити клопотання: цільове використання землі (садівництво, ведення особистого селянського господарства, будівництво житла, дачне будівництво) і приблизні розміри ділянки.

   • Необхідні документи:

     • Копія паспорта.
     • Графічні матеріали – витяг із земельного кадастру з вказаним бажаним розташуванням ділянки. Для вибору вільної ділянки можна скористатися Публічною кадастровою картою онлайн (вільні ділянки позначені білим кольором).
     • Документ, що підтверджує статус учасника бойових дій (посвідчення, наказ, довідка тощо).
     • Додаткові документи:
       • Погодження землекористувача, якщо обрана ділянка перебуває у користуванні інших осіб і потребує вилучення.
       • Підтвердження досвіду роботи в сільському господарстві або документи про відповідну освіту, якщо метою є ведення фермерського господарства.

   • Термін розгляду: клопотання розглядається протягом 30 днів. У разі відсутності відповіді в цей строк заявник має право звернутися до судових органів.

2. Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

3. Розробка проєкту землеустрою:

   • Після отримання схвалення проект землеустрою розробляє сертифікована землевпорядна компанія за договірною ціною. Перелік таких організацій доступний на офіційному сайті Держгеокадастру.
   • Термін створення проєкту не перевищує шести місяців. Проєкт визначає точні межі ділянки та її геодезичні координати.

4. Узгодження проєкту землеустрою:

   • Проєкт обов’язково погоджується з територіальним органом Держгеокадастру.
   • За потреби погодження може також бути здійснене з управлінням архітектури та містобудування (якщо ділянка знаходиться у межах населеного пункту або призначена для будівництва), а також із іншими відповідними організаціями — лісовим, водним господарством тощо — залежно від призначення ділянки.

5. Реєстрація земельної ділянки:

   • Після узгодження ділянка реєструється в Державному земельному кадастрі через територіальний орган Держгеокадастру. Цей процес здійснюється безкоштовно та триває до 14 днів.
   • Заявнику видається Витяг із Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру та плану земельної ділянки.

6. Затвердження проєкту землеустрою та оформлення права власності:

   • Витяг і погоджений проєкт подаються до відповідного державного органу — міської, селищної чи сільської ради, Головного управління Держгеокадастру. Рішення про затвердження проєкту приймається протягом 14 днів і одночасно є рішенням про передачу земельної ділянки у власність.
   • Заключний етап — реєстрація права власності на земельну ділянку через виконавчі органи рад, державні адміністрації, Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса. Результатом є отримання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Який розмір земельної ділянки може отримати учасник бойових дій

Розміри земельної ділянки, що може бути надана безоплатно учасникові бойових дій, залежать від цільового призначення землі:

• Для садівництва — до 0,12 гектара (12 соток).
• Для ведення особистого селянського господарства — до 2 гектарів (200 соток).
• Для будівництва житлового будинку:
  • У сільській місцевості — до 0,25 гектара (25 соток).
  • У селищах міського типу — до 0,15 гектара (15 соток).
  • У містах — до 0,10 гектара (10 соток).
• Для дачного будівництва — до 0,10 гектара (10 соток).

Ці норми є максимальними, тому фактична площа може бути дещо меншою. Варто зазначити, що розташування ділянки не залежить від місця реєстрації особи, отже можна звертатися з проханням про надання землі в будь-якому регіоні України. Умовою безоплатної передачі є те, що особа раніше не користувалася цим правом.

Коли можуть відмовити у наданні земельної ділянки

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відмовити у наданні земельної ділянки можуть лише у випадку невідповідності місця розташування об’єкта вимогам законів, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою, а також техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.

Заборона на безоплатну передачу земельних ділянок під час дії воєнного стану не поширюється на виділення землі власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). При цьому термін оформлення права власності на невитребувані паї продовжено до 2028 року.