Сергій Дятленко, експерт з питань місцевої і регіональної освіти, програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні»
Питання щодо того, як оцінювати рейтинг шкіл на основі результатів ЗНО чи НМТ, зазвичай очікує простого і зрозумілого пояснення. Проте, реальність набагато складніша. Чому так відбувається?
Раніше, коли Державна підсумкова атестація для учнів 11-го класу проходила у форматі Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), рейтинг був більш точним, адже всі випускники були зобов’язані пройти ЗНО для отримання свідоцтва про освіту. Наразі ж значна частина учнів звільнена від проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ) — це ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, а також ті, хто прагне продовжувати навчання за кордоном. Отже, суттєва кількість школярів не бере участі у тестуванні, що робить неможливим отримання об’єктивної картини загальних результатів конкретного навчального закладу. Є підстави вважати, що ця ситуація лише погіршує реальний рейтинг шкіл, хоч це поки що лише припущення.
Крім того, як і в випадку з ЗНО, НМТ у нинішньому форматі не охоплює всі навчальні предмети. У результаті значна частина обов’язкового освітнього матеріалу залишається поза зоною оцінювання, що суттєво фрагментує загальний моніторинг навчальних досягнень шкіл.
Ще однією причиною знецінення рейтингу шкіл за результатами ЗНО або НМТ є вплив внеску кожного окремого учня у загальний бал. Звичайно, це відображає зусилля самого учня та його родини. Водночас, існують й інші чинники: доступ до додаткової освіти (позакласні заняття, освітня та культурна інфраструктура) і, зрештою, роль репетиторів. У деяких регіонах до 70–80% підготовки до іспитів для випускників покладається саме на них.
Значною мірою підхід, заснований на знаннях, що застосовують у тестах ЗНО/НМТ, не дає оцінки більшості освітніх процесів у школах, зокрема здатності випускників застосовувати знання для вирішення практичних завдань. Міжнародне дослідження PISA виявляє суттєві відмінності у формуванні завдань, і я вважаю тести PISA більш об’єктивними. Саме в цьому напрямку варто рухатися далі.
Останнє зауваження стосується того, що рейтинги, сформовані на основі результатів ЗНО чи НМТ, не фіксують розвиток м’яких навичок, які останнім часом набули важливості у змісті освіти і суттєво впливають на успішність випускників у майбутньому.
Всі вищенаведені аргументи вагомі. Проте навіть разом узяті вони поступаються головному факту: на сьогодні відсутній кращий і більш досконалий механізм моніторингу якості шкіл. І хоч існуючий інструмент не є ідеальним, він залишається єдиним доступним варіантом. Тому його слід використовувати обережно, не сприймаючи результати ЗНО/НМТ та формовані на їх основі рейтинги як абсолютні. Отже, простих відповідей немає.
Оцінюючи діяльність навчального закладу, важливо враховувати результати не одного, а декількох навчальних років, оскільки випускники різних років відрізняються, а обставини можуть істотно впливати на результати. Крім того, завдяки системній роботі Українського центру оцінювання якості освіти і ініціативам приватних освітніх ресурсів за останні роки вдалося налагодити відстеження трендів, що дає змогу робити більш обґрунтовані висновки.
Якщо школа стабільно входить до рейтингу топ-1000 — це вагоме досягнення. Важливо зазначити, що сам рейтинг, як і категорія «топ-1000», є приблизними і базуються на особистому досвіді та розумінні ситуації.
Для шкіл, які посідають місця у другій та третій тисячі рейтингу, слід звертати особливу увагу на динаміку їхнього прогресу протягом кількох років.
Якщо навчальний заклад систематично розташовується за межами перших 3 000–4 000 шкіл України, це свідчить про наявність серйозних проблем із забезпеченням якісної освіти.
Якщо ж жодна школа громади не входить до першої 4 000, це є сигналом про суттєві проблеми у ставленні до освіти на рівнях місцевої влади, педагогів та мешканців громади.
Переважна більшість закладів, що перебувають поза топ-4 000 (зверніть увагу, що цей бар’єр не є абсолютним), зіштовхується не лише з низькою якістю знань випускників у предметах, що оцінюються ЗНО/НМТ, а й з проблемами у викладанні інших дисциплін, недостатньою цінністю освіти, відсутністю належної освітньої інфраструктури, недосконалою здатністю учнів застосовувати знання на практиці та формуванням м’яких навичок. Іншими словами, результати ЗНО/НМТ можуть стати індикатором цілої низки прихованих проблем, які вимагають ретельного моніторингу.
Ті, хто знаходиться на вершинах рейтингів, зазвичай довіряють подібним оцінкам, і їхнє ставлення має вагомі підстави. Натомість заклади, розташовані внизу списку, часто апелюють до тих аргументів, що були згадані на початку цього матеріалу. Проте, з часом, коли відбувається зовнішня перевірка, більшість із них визнає об’єктивність отриманих результатів.
У більшості випадків таке зовнішнє оцінювання підтверджує достовірність рейтингових позицій.
Ця колонка відображає виключно позицію її автора. Автор несе відповідальність за достовірність наведеної інформації. Погляди, викладені у колонці, можуть не співпадати з позицією редакції порталу «Децентралізація».
