З огляду на зростаючі занепокоєння щодо непрозорих ланцюгів постачання та неетичного збору інгредієнтів косметичних засобів, споживачі дедалі частіше вимагають сталих, екологічно чистих продуктів, які наносять мінімальну шкоду місцевим екосистемам та громадам. У зв’язку з цим, наближається запровадження в грудні цього року нового регламенту ЄС щодо боротьби з вирубкою лісів. Компанії, які імпортуватимуть продукцію, що не відповідає цим вимогам і має прямий зв’язок із вирубкою лісів, ризикують отримати штраф у розмірі до 4% від свого світового обороту. Така ситуація підштовхує низку підприємств шукати альтернативні рішення.
У зв’язку з цим набирає популярності компанія SMEY, біотехнологічна фірма з Парижа, яка створює перші у світі лабораторно вирощені олії кокоса, пальми та ши за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Їхня мета – надати виробникам косметики та харчових продуктів стійкі, “вільні від вирубки лісів” олії.
### Природний збір інгредієнтів і його вплив на вирубку лісів та екосистеми
Традиційні методи збору таких широко використовуваних інгредієнтів, як олія кокоса, пальмова олія та олія ши, можуть спричиняти:
– Значну втрату біорізноманіття;
– Руйнування природних середовищ існування;
– Соціальні проблеми;
– Прискорення кліматичних змін.
Особливо значний вплив мають плантації пальмової олії, які замінюють великі площі тропічних лісів у таких країнах, як Індонезія та Малайзія. Це загрожує таким видам тварин, як тигри, слони, орангутани та носороги. Для виробництва пальмової олії також потрібно великі обсяги добрив і води, що посилює ерозію ґрунту та забруднення водойм. Додатково існують проблеми із примусовою та дитячою працею, а також виникають конфлікти через внутрішні спори про землю, на якій розташовані плантації.
Збір кокосової олії, особливо на островах з делікатними екосистемами, також прискорює процеси вирубки лісів і загрожує таким видам, як летючий лис Онтонг-Джава та маріанне-білоокий дрізд.
Вирубка лісів супроводжується викидом значних кількостей вуглекислого газу в атмосферу, що сприяє кліматичним змінам, а також забрудненням через токсичні речовини під час спалювання лісових масивів.
Збір олії ши більшою мірою впливає не безпосередньо на навколишнє середовище, а через процеси переробки: для перетворення горіхів ши у масло потрібна значна кількість деревини для палива. Надмірна вирубка дерев в цьому контексті призводить до зниження біорізноманіття, втрати середовищ існування та деградації земель, особливо в районах з обмеженими лісовими ресурсами. Крім того, деякі місця переробки ши генерують великі обсяги відходів, таких як стічні води та шейний макуха, які можуть завдавати шкоди екології у разі недостатньої утилізації.
### Лабораторно вирощені олії як потенційне рішення
Компанії, що виробляють штучні олії, такі як SMEY, мають потенціал вирішити низку географічних, екологічних та логістичних проблем в ланцюгах постачання.
За словами Марка Мазодьє, професора маркетингу ESSEC Business School, в електронному листі Euronews Green, лабораторно вироблені олії є вагомим кроком до сталого розвитку, особливо для інтенсивно експлуатованих інгредієнтів, як пальмова чи рідкісні рослинні олії. Вони здатні:
– Зменшити негативний екологічний вплив за рахунок менших обсягів вирубки та використання земель;
– Мати нижчий вуглецевий слід при роботі на відновлюваних джерелах енергії;
– Забезпечити точність і ефективність виробничих процесів;
– Не застосовувати пестициди та добрива, не шкодити екосистемам;
– Уникнути проблем із трудовими правами, характерними для традиційного збирання олій;
– Бути веганськими та добрими для тварин.
### Технології виробництва лабораторно вирощених олій у SMEY
SMEY використовує штучний інтелект і бібліотеку, що містить понад 1000 штамів дріжджів, відому як Neobank of Yeasts (NOY), щоб виробляти трасовані кокосову, ши і пальмову олії лише за 30 днів — суттєво швидше за звичайний дворічний цикл природних олій. NOY — це перша у світі цифрова база даних такого типу.
Засновник SMEY Віктор Сартаков-Коржов розповідає Euronews Green, що компанія об’єднує процеси ферментації та машинного навчання у єдину інтегровану систему. Використовують не-GMO дріжджі, які збирають із природи, застосовуючи технологію ферментації для виробництва олій із точним ліпідним профілем відповідно до потреб клієнтів.
У NOY кожен штам дріжджів відображений за природним ліпідним складом. Платформа SMEY.AI аналізує метаболічні, геномні та ферментаційні дані, щоб прогнозувати, які штами забезпечать потрібний склад жирних кислот, стійкість і текстуру.
Процес включає адаптивну лабораторну еволюцію та оптимізацію без генетичних модифікацій, що дозволяє скоротити строк дослідно-конструкторської роботи з 18-24 місяців до приблизно 30 днів і забезпечує виробництво олій з постійною якістю, трасованістю та підлаштуванням під кожне конкретне застосування.
Компанія також заявляє про можливість виготовлення абсолютно нових олій та заміни традиційних, наприклад, масла какао.
### Як штучні олії можуть підвищити сталий розвиток у косметичних ланцюгах постачання
За словами Віктора Сартакова-Коржова, лабораторно вирощені олії здатні змінити виробничий процес та конкурентне середовище у Європі. Їхня мета — додати цінність та посилити стійкість, не витісняючи існуючих гравців ринку. Зокрема, у сфері косметики та фармацевтики це дозволить налагодити локальне виробництво олій, які раніше доводилось імпортувати. Наприклад, виробництво косметичної камелії, широко застосовуваної у європейській преміум-косметиці, замість її імпорту з Азії.
Лабораторно створені інгредієнти мають покращені терміни зберігання, стабільність і ефективність порівняно з природними оліями. Водночас SMEY зменшує залежність від ГМО-істочників, пропонуючи високочисті олії з не-ГМО джерел, які можна виробляти локально, що знижує вразливість ланцюгів постачання до геополітичних і економічних потрясінь.
Професор Мазодьє відзначає, що лабораторно вирощені олії можуть значно підвищити стійкість ланцюгів постачання, сприяючи виробництву, стійкому до кліматичних змін, а також гнучкості запасів.
Наразі SMEY зосереджується на просуванні продукту Noyl Silk — штучної олії для косметики, розробленої на NOY платформі, яку раніше називали cHOB (Cultivated High Oleic Butter). Вона орієнтована на бренди по догляду за волоссям, шкірою та декоративній косметиці.
Компанія також планує працювати з ринками мастильних матеріалів та олеохімії. У перспективі увагу приділять харчовому сектору з такими продуктами, як Noyl Cocoa — культивований замінник масла какао.
Основний фокус SMEY — Північна Америка і Європа, де сконцентрована більшість потенційних клієнтів, однак компанія планує розширення зі створенням регіональних виробничих хабів по всьому світу.
До кінця жовтня 2025 року SMEY збирається надати в оренду доступ до бази даних NOY іншим компаніям, що працюють з ферментацією, щоб прискорити їхню роботу із пошуку та оптимізації штамів.
### Виклики у продуктивності та тривалість регуляторних процедур
Попри численні переваги лабораторно вирощених олій, існують певні труднощі. Основним викликом є забезпечення однакової або кращої продуктивності, що включає смак, текстуру, склад і властивості, у порівнянні з природними оліями.
Регуляторні погодження є ще одним важливим фактором, строки якого залежать від виду продукції та регіону. Зокрема:
1. Альтернатива маслу какао для харчових продуктів у Європі потребує приблизно 2,5 роки для погодження.
2. Замінники пальмової олії для продуктів, таких як шоколадне масло, можуть проходити затвердження близько 3 років.
Ще одним завданням є масштабування виробництва до рівня, коли воно стане конкурентним за вартістю з традиційними оліями. Деякі лабораторні процеси потребують значних енергетичних витрат, що може зменшувати екологічні вигоди, якщо джерела енергії не є відновлюваними.
Вартість лабораторно вироблених олій наразі вища, ніж у звичайних, проте очікується, що з розвитком технологій вона знизиться. Крім того, багато споживачів віддають перевагу рослинним або “натуральним” інгредієнтам, навіть якщо лабораторно виготовлені аналоги за науковими параметрами не поступаються або перевершують їх.
Важливо також враховувати, що для виробництва лабораторно вирощених олій потрібні вуглецеві джерела, такі як цукри, які часто отримуються з сільськогосподарської продукції, наприклад, тростини або кукурудзи. Якщо постачання цих культур буде порушено, виникнуть проблеми для виробників штучних олій.
Не всі лабораторно вирощені олії є легко біорозкладними. Бренди повинні гарантувати, що їхня продукція безпечно руйнується, щоб не сприяти забрудненню навколишнього середовища або появі мікропластика. Навіть якщо сама олія є стійкою, упаковка та транспортування можуть мати значний екологічний вплив, якщо їх не контролювати.
Підвищена увага до регуляцій, таких як європейський регламент із запобігання вирубки лісів, змушує компанії шукати альтернативні джерела сировини. Лабораторно вирощені варіанти, розроблені SMEY, вважаються перспективним рішенням екологічних та етичних проблем.
Водночас, хоча ця технологія і забезпечує високу прозорість і швидкість виробництва, залишаються питання масштабованості, доступності та відповідності якості натуральним замінникам. Лабораторно вирощені олії можуть значно знизити вразливість косметичних ланцюгів постачання, урізноманітнити виробництво, стабілізувати поставки й надати можливості для заміни. Проте вони створюють нові залежності – від джерел сировини, енергії та промислової інфраструктури. Таким чином, в найближчій перспективі ці технології доповнюватимуть, а не повністю замінять рослинні олії у виробничих процесах.
