Запитайте будь-якого IT-директора в Україні про імовірність повторних масових відключень електроенергії — відповідь буде однозначною: шанси на це високі. Бізнес уже не розраховує на стабільність централізованої енергосистеми, натомість створює власні «цифрові укріплення». Ми поспілкувалися з представниками кількох українських компаній і дізналися, як вони готуються до можливої нової хвилі масштабних відключень електрики в країні.
Технічне обладнання: генератори та їхні нюанси
Здавалося б, все просто: немає електропостачання — увімкни генератор. Цей підхід допоміг багатьом організаціям залишитись на плаву під час попередніх блекаутів. «Генератори разом із хмарними сервісами — ось все, що нам потрібно для безперебійної роботи в темряві», — ділиться досвідом Володимир Володимирович, IT-директор «ТРІУМФ МЕДІА ГРУП». Ця компанія, що керує мережею кінотеатрів, змогла продовжувати покази українцям навіть під час тотальних відключень, і витрати на генератори повністю себе виправдали.
Водночас важливо пам’ятати про численні особливості, які супроводжують експлуатацію резервного живлення:
- Джерела безперебійного живлення (ДБЖ) з часом деградують: батареї втрачають ємність і можуть забезпечити роботу лише частину очікуваного часу.
- Генератори зношуються і після тривалих періодів простою можуть відмовити саме в потрібний момент.
- Необхідне регулярне тестування обладнання в робочих умовах, як перевірка швидкого перемикання на ДБЖ і генератори, щоб бути впевненими у їхній надійності.
Як наголошує Артем Малюк, експерт De Novo у сфері ІТ-інфраструктури, «навіть найкращі інвестиції потребують ретельного догляду та контролю». В’ячеслав Жук, DevOps архітектор Nexcore та благодійного фонду «Повернись Живим», додає: «Дешеві пристрої — це викинуті гроші. Бензиновий генератор за 10 тисяч гривень не забезпечить безперервної роботи».
Хмарні технології та Starlink: критичний зв’язок
Окрім електроенергії, не менш важливим залишається питання зв’язку. Якщо ІТ-інфраструктура працює — це добре, але необхідний і зовнішній доступ для продовження бізнес-процесів. Компанія «Ясенсвіт», представники якої поділилися досвідом, обрали комплексний підхід:
- Поєднання хмарної інфраструктури De Novo із численними каналами зв’язку, у тому числі Starlink.
- Це дає змогу не залежати від одного постачальника і забезпечувати доступ до критичних даних з будь-якої локації.
За словами Дмитра Українського, CIO «Ясенсвіт», «відмовостійкість — це не лише про технічні засоби, а й про підготовку персоналу та чітку взаємодію з постачальниками». Водночас Артем Малюк підкреслює, що резервні канали мають працювати ефективно: рекомендується регулярно проводити drill-тестування — перевірки швидкості переключення між основним Інтернет-з’єднанням, Starlink та мобільними мережами з вимірюванням затримок, пропускної спроможності та стабільності. Це знижує ризик простоїв і фінансових збитків при аваріях.
Життєво важлива стратегія: Agile та повна автономія
Планувати на довгі роки в умовах швидкоплинної реальності стає все складніше. Українські компанії обрали два ефективні підходи. «Ясенсвіт» практикує методологію Agile — не складають детальних довгострокових планів, а адаптуються крок за кроком. Натомість у «ТРІУМФ МЕДІА ГРУП» поставили за мету створення власного автономного енергозабезпечення у поєднанні з використанням хмарних технологій.
ТОВ «Сапієнс», розробник медичних AI-рішень Cardio.AI, підтримує проактивність у питаннях безпеки та стійкості. Кристина Пільтяй, менеджерка з розвитку компанії, наголошує:
- Необхідно інвестувати в автономні джерела живлення: генератори, акумулятори, сонячні панелі.
- Важливо напрацювати внутрішні BCP-плани та навчати персонал роботі в умовах відключень.
- Варто диверсифікувати локації — переносити частину процесів у регіони з меншими ризиками.
- Підготовка команди включає розподіл портативних джерел живлення і налаштування гнучких режимів роботи, щоб забезпечити безперервність критичних процесів навіть при знеструмленні головного офісу.
В’ячеслав Жук нагадує про важливість засобів віддаленої роботи: «Всіх співробітників необхідно забезпечити інструментами, що дозволять продовжувати роботу навіть у разі тотального відключення електроенергії. Водночас слід посилювати безпеку, впроваджувати Zero Trust, VPN, систему DLP». Застосування Zero Trust на базі Cloudflare допомогло досягти високого рівня безпеки і доступності сервісів у його компанії, а також підкреслює, що перенесення навантажень з локальних серверів до хмарних операторів і надійний генератор залишаються невід’ємними складовими.
Сім типових помилок під час блекаутів, яких варто уникати бізнесу
Експерти De Novo виділяють низку суттєвих помилок у підходах до забезпечення відмовостійкості, що часто зустрічаються у компаніях:
-
Перевірка запуску генератора не гарантує його працездатність під навантаженням.
Часто обмежуються простим запуском генератора без тестування роботи під повним навантаженням. Аналогічна ситуація і з ДБЖ — під час сухих тестів усе працює, однак у реальних умовах батареї розряджаються швидко. Рекомендується імітувати повне відключення мережі мінімум раз на квартал. Акумулятори варто замінювати кожні 3–5 років, паливо тримати не довше 6–12 місяців. -
Наявність серверних кластерів не означає їхню відмовостійкість при виході з ладу окремих вузлів.
Компанії часто не проводять тестування фейловерів, зокрема через практика «chaos-тестування», коли навмисно вимикають вузли. Бізнес-критичним системам рекомендовано підтримувати RTO (Recovery Time Objective) менше 30 хвилин і RPO (Recovery Point Objective) менше 15 хвилин. -
Людський фактор і неефективна комунікація — слабка ланка.
Плани аварійного відновлення (DRP) повинні регулярно оновлюватися та перевірятися живими тренуваннями, включно з різними сценаріями і взаємодією із партнерами. Особливо важливо для банків та e-commerce — проводити тренування щоквартально, навіть у нічні та вихідні зміни. Під час реальних аварій менеджери часто не знають, з ким потрібно зв’язуватися насамперед. -
Автоматизований моніторинг може сам відмовити у критичний момент.
Варто дублювати системи оповіщення: SMS через GSM-модем, месенджери, email. Перевірки сповіщень доцільно проводити раз на місяць. Для уникнення плутанини у комунікаціях створюють готові шаблони повідомлень, резервні статус-сторінки на зовнішніх хостингах та призначають відповідальних за поширення інформації. -
Резервування необхідно поширювати на постачальників і партнерів.
Важливо мати кількох постачальників ключових ресурсів, організовувати обмінні фонди пального та обладнання. Залежність лише від одного постачальника при дефіциті стає фатальною помилкою. -
Відключення багатофакторної автентифікації під час аварій — стратегічна помилка.
Резервні системи мають бути захищеними не гірше за основні. Під час кризового періоду кількість фішингових атак зростає вдвічі або втричі. Тому критично важливо зберігати багатофакторну автентифікацію і передбачати чіткі процедури підтвердження доступу. SOC повинен опрацьовувати інциденти не рідше ніж кожні 15 хвилин. -
Відсутність планів роботи в режимі обмеженої функціональності (Degraded Mode).
Часто компанії не передбачають можливість відключення неключових систем для економії ресурсів (палива, заряджання ДБЖ). Планування дозволяє визначити, що можна тимчасово вимкнути — аналітичні модулі, тестові середовища, фонові завдання — це суттєво збільшує тривалість автономної роботи ключових процесів.
Практичні заходи та підготовка бізнесу
Наші співрозмовники повідомили, що вже виконали низку критичних дій:
- Провели обслуговування генераторів.
- За закупили паливо наперед.
- Протестували резервні канали зв’язку.
- Перенесли ключові сервіси в хмару De Novo.
- Визначили детальний план дій на випадок блекауту.
- Призначили відповідальних за надзвичайні ситуації.
Таким чином всі основні рівні захисту — від електроживлення до людських ресурсів — уже налаштовані і перевірені.
Традиційна комбінація «хмара, ДБЖ, генератор, Starlink», підкріплена системним та відповідальним підходом, стає основою нової реальності українського бізнесу. Часи, коли відключення світла паралізували цілі галузі, здається, минуть.
Однак сценарій найближчої зими все ще може бути непередбачуваним, навіть для добре підготовлених компаній. Все залежатиме від того, в якій мірі постраждає критична інфраструктура найбільших міст. Ідеться не лише про електропостачання. Як зауважив один із наших співрозмовників: «Хоча ми вже звикли до короткочасних відключень, ніхто не може передбачити, які руйнівні наслідки матимуть справді тривалі блекаути. Якщо вони зачеплять системи водопостачання та теплопостачання, постане питання забезпечення базових потреб — роботи каналізації, опалення. Це ті виклики, про які сьогодні підприємства майже не думають, проте такий складний сценарій є цілком ймовірним».
