В Україні планують частково відновити експорт зброї, зосередившись на продажу за кордон надлишкових зразків, які мають наявність у країні. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 19 вересня. Він підкреслив: «Певні види сучасної зброї ми можемо виробляти у значно більших обсягах, ніж здатні профінансувати самі, а окремі види зброї вже є у нас у кількостях, що перевищують фактичні потреби України». Президент також наголосив, що експорт буде суворо контрольованим і спрямований на покриття бюджетного дефіциту, необхідного для закупівлі вітчизняної зброї. Найближчим часом буде представлена концепція часткового відновлення експортної діяльності у цій сфері.
Хоча офіційних заборон на продаж українського озброєння закордоном не було, проте виробники практично не отримували ліцензії на експорт з початку повномасштабного вторгнення Росії. Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів, зазначив у коментарі DW, що експорт завжди відбувався через державних спеціальних експортерів за індивідуальними дозволами, однак у період 2022–2025 років дозвільні документи фактично не видавалися. Ініціатива щодо відновлення експорту свідчить про політичний перехід до режиму обмеженого та контрольованого експорту за чіткими правилами, і ця заява оцінюється позитивно представниками галузі.
### Держава не може викупити всю зброю, що виробляють українські підприємства
Ігор Федірко акцентує, що модель керованого експорту є компромісною, спрямованою насамперед на задоволення потреб фронту та формування національного запасу, а вже після цього — на продаж продукції на зовнішні ринки. Для виробників це означає можливість компенсувати фінансові розриви, адже прибуток від продажів за кордон інвестується у подальші дослідження, розробки та розширення виробництва найбільш критичних видів озброєння, зокрема у сегменті безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
Сергій Гончаров, виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості України, звертає увагу, що штучні обмеження експорту негативно впливають на виробників, армію та економіку держави. Незважаючи на гостру потребу у зброї на фронті, державний бюджет обмежений, і навіть із міжнародною підтримкою держава не в змозі повністю завантажити та законтрактувати потужності оборонних підприємств, що були нарощені протягом останніх двох років. Це призводить до зниження ефективності виробництва та підвищення собівартості продукції.
За словами Гончарова, український оборонно-промисловий комплекс володіє потенціалом виробляти продукцію на суму 30-35 мільярдів доларів, проте держава купує у три рази менше через дефіцит фінансування. Відновлення експорту, на його думку, здатне змінити цю ситуацію:
– Валютна виручка надходитиме до держави;
– Підприємства сплачуватимуть більше податків;
– Держава зможе збільшити закупівлю озброєнь для Збройних Сил України.
Цю лінію аргументації експерт намагається донести до керівництва країни вже протягом останніх двох років.
Марта Бухтіярова, керівниця напрямку «Defence» в Київській школі економіки (KSE), також підтримує відкриття експорту зброї. Вона підкреслює, що через неможливість держави викупити весь обсяг виробленої продукції, непродані запаси стають для підприємств фактичними збитками, що зупиняє інновації та виробничий цикл. Виробники не можуть працювати «на склад», враховуючи безперервні удари по території країни, тому вироблена зброя повинна знаходити покупця.
Водночас Бухтіярова підкреслює, що експорт зброї повинен відбуватися під пильним контролем:
– Кожна експортна позиція має погоджуватися з військовими, які краще за інших розуміють актуальні потреби на фронті та поточну ситуацію;
– Для координації існує Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (МК ВТС), що об’єднує представників різних міністерств і служб, включно з Міністерством оборони, СБУ та розвідувальними органами;
– Комісія ухвалює рішення щодо дозволу на експорт окремої продукції з урахуванням питань національної безпеки.
### Росія заповнює ніші на міжнародному ринку, які відкриваються
Постачальники галузі відзначають, що з 2022 року структура українського оборонно-промислового комплексу суттєво трансформувалася. Головну роль відіграють нові приватні підприємства, які виробляють високотехнологічну, сучасну зброю з адаптацією до реальних бойових умов. Це — значна перевага українських розробок. Водночас, через обмеження в експорті, виробники втрачають час і конкурентні позиції.
Сергій Гончаров підкреслює: «Чим більше часу мине від першого застосування нового зразка на полі бою, тим більше країн починають самостійно розробляти подібні технології. Якщо в 2022 році FPV-дрон на виставці був визначною новинкою, то станом на 2025-й такі безпілотники виробляють майже всі». Аналогічна ситуація відбувається і з засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), які нині представлені практично на всіх виставкових заходах.
Це призводить до втрати перспективних ринків збуту, які могли би працювати на Україну. Деякі з цих ринків зайняла Росія зі своїми зразками озброєння, що посилює фінансові можливості агресора та сприяє продовженню війни.
### Перелік озброєння, що Україна може запропонувати для експорту
За словами експертів, асортимент продукції для потенційного продажу за кордон є доволі широким і включає:
– Дрони різних типів — повітряні, морські, наземні;
– Роботизовані системи;
– Протитанкові ракетні комплекси;
– Спеціалізовані броньовані автомобілі;
– Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ);
– Комплектуючі, зокрема високотехнологічна оптика.
Навіть під умовою контрольованого експорту Україна має можливість реалізовувати зазначені позиції на міжнародних ринках.
Президент Володимир Зеленський акцентує увагу на тому, що Україна може запропонувати світовому ринку:
– Морські дрони, які є надлишковими у державі та високо цінуються за кордоном;
– Протитанкову зброю;
– Інші види озброєння.
Він наголошує, що порядковість пріоритетів така:
1. Забезпечення фронту;
2. Підтримка запасів в українських арсеналах;
3. Контрольований експорт.
### Цільові ринки збуту і пріоритети
Україна традиційно була присутня на ринках Азії та Африки, які залишаються потенційно зацікавленими в українській продукції. Проте, за словами Сергія Гончарова, головними пріоритетами для експорту є країни-партнери з НАТО, що допомагають Україні. Він наголошує на тому, що війна змусила європейські держави, які раніше здійснювали політику демілітаризації, усвідомити нагальну потребу в озброєнні. Відтак, європейський ринок демонструє значну зацікавленість у вітчизняній зброї.
### Чи впливає компонентна база на експортні перспективи?
Олег Катков, головний редактор Defense Express, наголошує, що українським виробникам буде непросто розширити продажі через жорстку конкуренцію на європейському ринку та протекціоністські заходи країн-виробників, які підтримують власне виробництво. Він вказує, що перспективним варіантом є створення спільних підприємств із локалізацією виробництва та передачею технологій.
Щодо безпілотників, які часто вважають основним напрямом експорту, Катков підкреслює:
– Велика частина українських дронів виготовлена на базі цивільної китайської електроніки (плати або мікрочипи);
– За вимогами європейських замовників, може бути необхідність використання військової електроніки європейського походження, що ускладнює виробництво дешевих моделей.
У відповідь, Марта Бухтіярова пояснює, що залежність від китайських компонентів не є унікальною для України:
– Багато європейських країн також використовують китайські деталі у виробництві зброї;
– Програма SAFE (Security Action for Europe) ЄС вимагає, щоб 65% компонентів виготовлялися в країнах ЄС або країнах-партнерах, залишаючи 35% для інших джерел;
– Українські підприємства працюють над пошуком альтернатив та поглибленням власних виробничих можливостей з виготовлення комплектуючих.
Таким чином, відкриття контролюваного експорту зброї є важливим кроком для підтримки оборонної промисловості України, забезпечення економічної стабільності підприємств і посилення фронтових можливостей. Контроль і координація експорту залишаються ключовими умовами для безпеки та ефективності реалізації цієї ініціативи.
