У столиці Хорватії, Загребі, у четвер відбувся військовий парад, присвячений 30-й річниці операції хорватської армії, що завершила контроль над етнічними сербськими територіями тодішньої незалежної держави, яка відокремилася від розпадаючоїся Югославії.
Дана подія символізує час майже через три десятиліття після початку операції «Буря», яка стартувала 4 серпня 1995 року. За три дні після початку операції хорватські збройні сили ліквідували Республіку Сербську Країну (РСК) — територію під контролем етнічних сербів, що розташовувалась на теперішній території Хорватії.
Операція мала вирішальне стратегічне й дипломатичне значення для війни на теренах колишньої Югославії, охоплюючи як Хорватію, так і сусідню Боснію і Герцеговину. Завдяки взяттю під повний контроль Країни, Загреб зміг офіційно закінчити війну за незалежність проти фактично керованої сербами Югославії, що тривала з 1991 року.
Ефективний наступний контрнаступ хорватської армії на сході також позначився на ситуації в Боснії, де сербські війська, що зазнавали обстрілів НАТО, почали втрачати позиції на кількох напрямках, що врешті призвело до підписання Дейтонських мирних угод у листопаді 1995 року. Після відновлення повного контролю над своєю територією та фактичного закріплення незалежності, Хорватія стала повноправним членом НАТО в 2009 році, а в 2013 році приєдналася до Європейського Союзу.
### Нові стратегічні пріоритети та виклики для оборонної сфери
Ігор Табак, хорватський політичний і безпековий аналітик з інституту OBRIS у Загребі, зазначив, що справжнє святкування перемоги відбулося 30 років тому, але четвер надала можливість Хорватії продемонструвати свої витрати на оборону перед платниками податків. Він додав, що країна вже досягла цілі щодо витрат на оборону на рівні 2% ВВП і планує подальше їх збільшення.
Серед основних тез експерта:
– Протягом останніх кількох років відбулися значні військові закупівлі, а нові контракти знаходяться у роботі.
– Показ військового потенціалу є важливою подією для інформування громадян про розвиток оборонного сектору.
Церемонія в четвер, що стала першим парадом, присвяченим операції «Буря» за останні десять років, підкреслила перехід Хорватії від отримання озброєнь радянського типу, успадкованих від колишньої соцреспубліки Югославія, до оснащення сучасними західними зразками.
Замість радянських винищувачів МіГ-21, країна тепер експлуатує багатоцільові винищувачі покоління 4.5 від французького виробника. Окрім того, Хорватія має намір закупити 50 танків Leopard 2A8 німецького виробництва. Особливу увагу також звертають на хорватські безпілотні літальні апарати, які застосовувалися на території України, що стало вагомою новиною для їх оборонної промисловості.
Наразі, країни колишньої Югославії активізують зусилля щодо оновлення своєї військової техніки відповідно до стандартів НАТО. За винятком Сербії, більшість цих держав переважно є імпортерами, оскільки їх оборонні підприємства здебільшого виготовляють лише стрілецьку зброю.
Окремо слід відзначити, що Угорщина, Болгарія та Румунія також значно вкладали кошти у придбання озброєнь, сумісних із НАТО.
### Погляд із Белграда
Для більшості етнічних сербів операція «Буря» уособлює кампанію етнічних чисток, під час якої тисячі сербів, які проживали в Хорватії, були змушені переселятися до Сербії та Боснії. Напруженні відносини між Хорватією й Сербією зберігаються, а регіон загострюється через повномасштабну війну Росії в Україні і підтримку тісних відносин між Белградом і Москвою.
Сербія не приєдналася до західних санкцій щодо Росії, попри свій статус кандидата на вступ до ЄС, у той час як Хорватія у березні підписала угоду про оборонне співробітництво з Албанією та Косовом.
За словами незалежного воєнного та безпекового аналітика, колишнього офіцера сербської армії Миколи Луніча, регіон ризикує потрапити у гонку озброєнь, яку йому може бути важко витримати. Він відзначив:
– Відносини між Загребом та Белградом залишаються вкрай напруженими.
– Обидві сторони посилюють свої армії у відповідь одна на одну.
Подібно до Хорватії, Сербія також уклала угоду з французькою компанією Dassault на придбання 12 винищувачів Rafale орієнтовною вартістю близько 2 млрд євро.
Крім того, Белград імпортує озброєння з Китаю та Росії і володіє власною потужною військовою промисловістю та експортними можливостями.
3 вересня президент Сербії Олександр Вучич візьме участь у масштабному військовому параді, організованому президентом Китаю Сі Цзіньпіном, на честь 80-річчя перемоги над Японією. Ще один військовий парад планується в Белграді на 15 вересня.
