Коли ставлять питання про те, як слід ставитись до рейтингів шкіл на основі результатів ЗНО або НМТ, зазвичай очікують отримати чітку і просту відповідь. Проте реальність набагато складніша, і пояснити це варто детальніше.
Раніше, коли Державна підсумкова атестація (ДПА) для випускників 11-х класів проводилася у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), рейтингування було більш об’єктивним. Адже кожен випускник мав пройти це оцінювання для отримання свідоцтва. Нині ж ситуація змінилась: ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати національний мультипредметний тест (НМТ). Аналогічно, учні, які мають намір навчатися за кордоном, також можуть уникати проходження тесту. Відтак значна частина учнів випадає із системи оцінювання, що унеможливлює створення повної та об’єктивної картини успішності конкретного навчального закладу. Є припущення, що у більшості шкіл реальна ситуація могла б бути навіть гіршою, ніж демонструють дані рейтингів, хоча це поки залишається гіпотезою.
Додатково, нинішня форма НМТ, як і ЗНО раніше, охоплює не всі навчальні предмети, що виносились на атестацію. Через це залишається «біла пляма» в оцінці знань, адже великий обсяг обов’язкової навчальної програми не включений до перевірки. Це призводить до фрагментованого та неповного моніторингу роботи школи.
Серед інших факторів, які зменшують об’єктивність оцінювання діяльності шкіл через рейтинги за результатами ЗНО та НМТ, варто виділити складові результатів окремого учня. Внесок учня та його сім’ї є базовим, однак слід звернути увагу й на вплив соціального середовища, рівень доступу до додаткових освітніх ресурсів (позашкільних заходів, освітньої та культурної інфраструктури) і, врешті, участь репетиторів. В окремих регіонах частка учнів, які користуються послугами репетиторів для підготовки до випробувань у старших класах, досягає 70–80%.
Значною мірою освітні стандарти, які перевіряються за допомогою ЗНО і НМТ, не відображають один з ключових напрямків роботи навчальних закладів — здатність випускників застосовувати набуті знання для розв’язання практичних завдань. Міжнародне дослідження PISA чітко продемонструвало відмінності в підходах до формулювання тестових завдань. Тести PISA виглядають більш комплексними й об’єктивними в цьому плані, і, можливо, саме в цьому напрямку варто рухатися далі.
Ще одна важлива обставина, яка знижує цінність рейтингів, – це неможливість врахувати так звані «м’які навички» (soft skills). Школа формує та розвиває ці вміння, які останнім часом стали частиною змісту нашої освіти і суттєво впливають на успішність випускників у подальшій самореалізації.
Всі наведені вище аргументи важливі, проте навіть разом вони не перекривають одного з головних чинників. Сьогодні немає кращого чи альтернативного механізму моніторингу виконання школою освітніх завдань. І хоч цей інструмент не є досконалим та повним, він наразі – єдиний доступний. Тому важливо застосовувати його з усіма застереженнями й уникати абсолютного сприйняття результатів ЗНО і НМТ, а також рейтингів, створених на їхній основі. Отже, простих відповідей на запитання не існує.
Для об’єктивної оцінки роботи школи доцільно розглядати результати не за один навчальний рік, а протягом кількох, бо кожен випуск має свої особливості, а зовнішні фактори роблять значний вплив. Варто відзначити, що завдяки системній роботі Українського центру оцінювання якості освіти та приватних освітніх ініціатив стала можливою відстеження динаміки результатів за достатній проміжок часу для формування обґрунтованих висновків.
Орієнтовні рекомендації щодо інтерпретації рейтингів виглядають наступним чином:
1. Якщо школа стабільно входить у першу тисячу рейтингу, це свідчить про високий рівень результатів.
2. Для закладів, що розміщуються у другій чи третій тисячах, важливо проаналізувати тенденції їх руху в рейтингу за кілька років.
3. Якщо школа постійно перебуває поза межами перших трьох-чотирьох тисяч, це може свідчити про суттєві проблеми у сфері якості освітніх послуг.
4. Відсутність у рейтингу жодної школи з певної громади серед перших 4000 шкіл свідчить про системні проблеми зі ставленням до освіти на рівні місцевої влади, освітян і громади загалом.
У переважній більшості випадків заклади, розміщені поза межами топ-4000 (при тому, що ця межа умовна), мають комплексні труднощі, які виходять за рамки оцінки ЗНО/НМТ:
– проблеми із засвоєнням предметів, які не входять у перелік тестування;
– недостатнє ставлення до значущості освіти;
– слабка освітня інфраструктура;
– низький рівень реалізації на практиці набутих знань;
– незадовільний розвиток м’яких навичок.
Таким чином, результати ЗНО і НМТ дають змогу виявити лише частину наявних проблем, натякають на існування більшої кількості питань, які потребують додаткового і комплексного моніторингу.
Зазвичай заклади, які знаходяться у верхніх позиціях рейтингу, довіряють таким оцінкам та активно їх підтримують, і на це є свої підстави. Водночас ті, хто опинився у нижній частині рейтингової таблиці, часто посилаються на перелічені раніше обмеження і недоліки. Втім, такі аргументи зберігають свою силу доти, доки не буде проведено зовнішню перевірку, яка, як правило, підтверджує результати рейтингу.
—
Ця колонка відображає виключно позицію її автора. Відповідальність за достовірність наданої інформації несе автор тексту. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з думкою автора.
