Опубліковано: 12 серпня 2025 року о 15:00 за GMT+2.
У центрі уваги останнього випуску програми EU Decoded стоїть дискусія про те, чи здатний 27-країнний союз зберегти лідерство у сфері кліматичної політики, одночасно залишаючись економічною потужністю.
Через прийнятий Кліматичний закон ЄС взяв на себе зобов’язання досягти кліматичної нейтральності до середини століття, з проміжною метою знизити викиди парникових газів на 55% порівняно з рівнем 1990 року до 2030 року. Пандемічний перегляд цієї важливої законодавчої ініціативи, ініційований виконавчим органом Євросоюзу у липні, передбачає встановлення нової цілі на 2040 рік.
Основні пропозиції перегляду включають:
– Дозвіл на участь країн-членів ЄС у міжнародному вуглецевому ринку для компенсації частини власних забруднень;
– Можливість оплати країнам поза ЄС з метою зниження їхніх викидів парникових газів;
– Запровадження додаткових механізмів гнучкості, серед яких:
1. Вилучення вуглецю – природними методами або за допомогою промислових технологій, потенціал яких, як стверджують неурядові організації, ще недостатній для масштабного впровадження;
2. Гнучкість між секторами, що дозволяє секторам, які випереджають у зменшенні викидів, компенсувати відставання інших.
Як зазначив кореспондент Euronews Грегуар Лорі, «фактично, держава-член ЄС може сплатити сторонній країні за межами блоку, щоб та скоротила свої викиди, проте екологічні активісти критикують цей підхід, наполягаючи, що він суперечить науковим рекомендаціям».
Прагнення прискорити розгляд перегляду законодавства у Європейському парламенті було відхилене. Депутатка від «Зелених» Лена Шилінг (Австрія) пояснила Euronews, що «радикальні праві сили разом із групою Європейської народної партії (ЄНП) заблокували цю ініціативу. Тепер ми, спільно з соціал-демократами та лібералами, повинні переконати ЄНП долучитися до конструктивної співпраці для підготовки нового звіту та внесення поправок.»
Спори навколо кліматичної політики не обмежуються лише законодавцями. У червні президент Франції Еммануель Макрон закликав Європейську Комісію відтермінувати свою пропозицію, аргументуючи це необхідністю додаткового часу для досягнення європейського компромісу, який не зашкодить міжнародній конкурентоспроможності блоку.
Шилінг зауважила, що позиція Макрона «значно ускладнює подальші переговори у межах Конференції ООН зі зміни клімату (COP), яка відбудеться в листопаді цього року в Бразилії». За її словами, «ми завжди наголошуємо, що Європа не може розв’язати кліматичну кризу самотужки. Необхідна кооперація з Китаєм, США, Індією та іншими країнами. Водночас, на тлі оголошення наших Національно визначених внесків (NDC), спроби уникнути відповідальності виглядають безвідповідально та дуже небезпечно».
Водночас боротьба зі змінами клімату, здається, поступово втрачає пріоритетність у діяльності Європейської Комісії. У нещодавній пропозиції бюджету розміром у 2 трильйони євро на період 2028–2034 років основну увагу зосереджено на питаннях конкурентоспроможності, безпеки та оборони.
Автори матеріалу:
– Журналісти: Еліс Тіді та Ізабель Маркес да Сілва
– Продюсер контенту: Пілар Монтеро Лопес
– Відеопродюсер: Захарія Він’єрон
– Графічне оформлення: Лоредана Думітру
– Редакційна координація: Ана Ласаро Бош та Джеремі Флемінг-Джонс
