Нові норми спрямовані на захист редакційної незалежності журналістів та безпеки їхніх джерел, зокрема від використання шкідливого програмного забезпечення. У Законі про свободу ЗМІ (Media Freedom Act, MFA) також передбачено заходи для забезпечення автономії суспільних медіа від втручання держави та підвищення прозорості власників медіа.
За словами Шандора Зшіроша, відповідального за висвітлення цього законодавства для Euronews, у кінці минулого десятиліття вбили двох розслідувальних журналістів – Яна Куціяка в Словаччині та Дафну Каруану Галіцію на Мальті. Ці трагедії стали сигналом тривоги для Європейського Союзу, що свобода преси опинилася під загрозою.
Він додає, що це була лише вершина айсберга, адже Європейська комісія зафіксувала поступове погіршення умов свободи медіа майже у всіх країнах-членах через політичний тиск, інтереси бізнесу та поширене застосування шпигунського програмного забезпечення проти журналістів.
Регуляція, розроблена у 2021 році та що набрала чинності 8 серпня, також містить положення, які захищають від необґрунтованого видалення онлайн-контенту, створеного медіа. Ця норма стосується великих платформ, таких як Google, YouTube та соціальні мережі.
Європейський парламент переважно підтримав це законодавство, ухвалене минулого року, і деякі держави вже почали впроваджувати відповідні зміни у свої національні закони. Проте останнім часом депутати попереджають про опір з боку окремих країн щодо впровадження цієї ініціативи.
Про це свідчать слова Джулі Мажерцак, керівниці брюссельського офісу організації «Репортери без кордонів»:
- До держав-членів було надано більше року для оновлення національного законодавства, але більшість з них досі не здійснили ці кроки.
- Настав час для Комісії проявити рішучість і, за потреби, розпочати процедури проти найбільш непокірних урядів – це вимагає підтвердження авторитету.
Країни під пильним наглядом
У звіті Європейської комісії "Правовий порядок 2025" вказується на наступні загрози:
- погіршення ситуації щодо безпеки журналістів у кількох країнах;
- кампанії дискредитації, організовані політиками;
- зростання ризиків, пов’язаних із високою концентрацією власності в медіа-секторі.
За словами Шандора Зшіроша, найбільш серйозні порушення зафіксовані в Польщі та Угорщині, де опозиційні діячі та розслідувальні журналісти ставали жертвами шпигунського програмного забезпечення і через політичні мотиви зазнавали злому своїх телефонів. Хоча подібні випадки реєструвались у Греції та Іспанії, вони не мають системного характеру.
Відповідно до Закону про свободу ЗМІ, застосування шпигунських технологій проти журналістів дозволяється лише у випадку загрози національній безпеці.
Звіт також висловлює занепокоєння щодо:
- безпеки журналістів у Болгарії та на Мальті;
- політичного тиску, зокрема через розподіл державної реклами, який викликає особливу тривогу в Угорщині та Румунії.
Недостатня прозорість у власності медіа переважно спостерігається у таких країнах, як Болгарія, Чехія, Нідерланди, Кіпр та Іспанія. Крім того, документ акцентує увагу на проблемах у незалежності регулювання медіа в Угорщині, Греції та Польщі.
Окрім цього, «Репортери без кордонів» застерігають щодо небезпеки зростаючої концентрації медіа-власності в руках кількох великих корпорацій і визнають, що прийнятий закон містить позитивні кроки у цьому напрямку.
Джулі Мажерцак окреслює ключові критерії при оцінці злиттів і поглинань:
- Очікуваний вплив на плюралізм думок;
- Зацікавленість сторін у інших медіа-секторах;
- Економічна життєздатність угод;
- Зобов’язання сторін щодо збереження редакційної незалежності.
Дивіться відео тут!
Журналіст: Ізабель Маркес да Сілва
Виробництво контенту: Пілар Монтеро Лопес
Відеопродакшн: Захарія Віньєрон
Графіка: Лоредана Думітру
Редакційна координація: Ана Ласаро Бош і Джеремі Флемінг-Джонс
