Євросоюз запрошує компанії, які розробляють генеративні чатботи на зразок ChatGPT, Mistral, Gemini та Claude, долучитися до добровільного Кодексу поведінки щодо загального штучного інтелекту (ШІ).
Підписавши цей кодекс та дотримуючись його положень, компанії вважаються такими, що відповідають вимогам AI Act — закону ЄС, який набрав чинності у 2024 році та встановлює чотири рівні ризику використання штучного інтелекту: від мінімального до неприйнятного.
Ключові факти щодо коду поведінки та його впливу:
– Компанії, які відмовляються підписати кодекс, можуть зіткнутися з посиленими перевірками та адміністративними ускладненнями.
– Провідні гравці ринку, як-от OpenAI та Anthropic, підтримують ініціативу, натомість такі компанії, як Meta, відмовляються брати участь.
– За словами Сінтії Кроет, старшої кореспондентки з питань технологічної політики Euronews, Meta з моменту розробки кодексу у вересні минулого року критикує його, вважаючи, що він стримує інновації.
– Meta вже запровадила деякі інструменти, які вона не може повною мірою використовувати на європейському ринку через вимоги щодо захисту даних.
– Проте, на думку аналітиків, підписання кодексу не має вирішального значення — у будь-якому випадку перевага буде за AI Act.
Закон про ШІ передбачає поступове впровадження правил до 2027 року. У червні цього року набудуть чинності норми, що стосуються моделей загального призначення штучного інтелекту, зокрема генеративних чатботів, які матимуть дворічний період для адаптації. Водночас майбутні моделі, які виходитимуть на ринок, повинні будуть відразу дотримуватися закону. У разі порушення передбачені штрафи — до 15 мільйонів євро.
Основні положення Кодексу поведінки зосереджені на:
1. Вигодах дотримання авторських прав.
2. Встановленні стандартів для уникнення системних ризиків, пов’язаних із складними ШІ-моделями.
3. Наданні рекомендацій щодо заповнення форм, що сприяють прозорості дотримання вимог AI Act.
Аналітики звертають увагу, що ЄС подає регулювання як інструмент стратегічного позиціонування себе як найнадійнішого постачальника штучного інтелекту у світі. На відміну від Євросоюзу, США та Китай спираються на менш комплексні регулятивні підходи, орієнтуючись передусім на залучення значних інвестицій у сектор.
Водночас Лаура Ласаро Кабрера, консультант Центру демократії та технологій, наголошує на необхідності поєднання регулювання та інвестицій:
– Цьогоріч Європейський Союз оголосив про фінансування розвитку штучного інтелекту на суму понад €200 мільярдів.
– Фінансові ресурси є важливою складовою успіху, однак лідерство ЄС має будуватися на міцній безпековій основі, що захищає фундаментальні права та сприяє створенню орієнтованих на людину систем ШІ.
Необхідність регуляції підтверджують численні ризики, пов’язані з генеративним ШІ, зокрема:
– Поширення дипфейків.
– Викрадення конфіденційних даних.
– Випадки самогубств, пов’язані з використанням чатботів.
Лаура Ласаро Кабрера також сподівається, що встановлені вимоги щодо ІІ-грамотності для компаній сприятимуть проведенню загальноєвропейських кампаній та навчальних програм для громадян, які допоможуть їм краще усвідомити як можливості, так і ризики цієї революційної технології.
Журналістка: Ізабель Маркес да Сілва
Виробництво контенту: Пілар Монтеро Лопес
Відеопродакшн: Захарія Віньєрон
Графічне оформлення: Лоредана Думітру
Редакційна координація: Ана Ласаро Бош та Джеремі Флемінг-Джонс
