Польща та Україна: від “медового місяця” до нових викликів у відносинах
Ранній 2022 рік ознаменувався неабиякою підтримкою Польщі у захисті Києва: передача зброї, фінансова допомога, публічна вдячність українського керівництва створювали враження зміцнення дружніх зв’язків. Проте, як повідомляє Guardian, ця гармонія виявилася тимчасовою.
Змінюється ставлення поляків до українців
Один із барометрів цьому — громадська думка в Польщі щодо українських біженців. Свіжі дані від польського дослідження CBOS демонструють, що вже понад половина поляків, а саме 52%, негативно ставляться до подальшого прийому переселенців. Разом із цим, в публічному просторі все частіше лунають сигнали втоми від допомоги Києву.
Ще більший резонанс викликають заяви правих політиків, котрі вважають, що підтримка України зброєю нібито спричинила ослаблення власної оборонної спроможності Польщі в контексті потенційної агресії зі сторони Росії.
Не менш гострими залишаються суперечки щодо історичної спадщини. Конфлікт загострився, коли Володимир Зеленський прийняв рішення назвати військову частину іменем Української повстанської армії — угрупування, що частково асоціюється з кримінальними подіями стосовно поляків у 1943 році.
У відповідь польська влада без вагань позбавила українського президента ордена Білого Орла — найвищої нагороди Польщі для іноземців. Така реакція посилила напругу, довівши двосторонні стосунки практично до замороження.
Українці у Польщі — як рівноправні сусіди
Варто зазначити, що корінний зміст проблеми криється у несподіваності для польського суспільства довготермінової присутності українців. Спочатку українці тимчасово проживали у родинних господарствах, але поступово:
- переїжджали у власне житло, орендуючи або купуючи його;
- засновували підприємства;
- формували міцні громади;
- конкурували з жителями Польщі за робочі місця та бізнес-проекти.
Цей перехід означав докорінну зміну статусу українців — з тимчасових гостей на повноправних членів суспільства. Для країни, котра впродовж десятиліть залишалася переважно етнічно однорідною, така трансформація стала справжнім викликом.
Що змінилося у Києві?
Не лише польська сторона переживає перебудови — зміни відбуваються і в Україні. З початку війни країна перетворилася з головного споживача західної підтримки на незалежного розробника військових технологій і навіть експортера нових рішень.
Окрім того, українські лідери отримали прямий доступ до найвищих посадових осіб США та Західної Європи. Через це Києву вже не потрібен був посередник у вигляді Польщі для адвокації своїх інтересів, що створювало додаткову напруженість і образи у двосторонніх відносинах.
Як виглядають перспективи співпраці після війни?
Guardian наголошує, що обидві держави не були готові до тривалих наслідків війни, а особливо Польща:
- Влада не пояснила суспільству, що українці залишаться на довгий час і трансформуються у повноправну частину населення.
- Не врахувала посилення політичних та економічних амбіцій України.
У найближчі роки очікується, що Україна все більше інтегруватиметься в європейський простір, а українці — у різні економіки континенту. Це тягне не лише взаємодію, а і конкуренцію, адже:
- бізнеси та працівники з України змагатимуться з французькими, німецькими та польськими компаніями;
- українські політики все частіше відвідуватимуть Брюссель, Париж та Берлін вже як повноправні партнери, а не як求чі допомоги;
- країна наполягатиме на визнанні свого внеску у захист Європи як підґрунтя для рівноправного впливу.
