Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску підготував звернення до голови Європейської ради Антоніу Кошти з вимогою розпочати переговорні кластери щодо членства Молдови в Європейському Союзі. Цей лист підписали 55 депутатів із загального складу у 720 членів ЄП. Важливо відзначити, що в тексті немає жодної згадки про Україну.
Проведені вибори: як румун Негреску обґрунтовує свою ініціативу
Віктор Негреску наголошує, що «вільні й чесні вибори, які відбулися минулої неділі, не залишають сумнівів: народ Молдови підтвердив своє однозначне бажання інтегруватися до ЄС. Цей вибір, зроблений попри зовнішній тиск і дезінформаційні кампанії, свідчить про демократичну стійкість і рішучість мешканців країни». Саме ця позитивна оцінка є ключовою перевагою для Кишинева з боку пана Негреску та підписантів, серед яких дев’ятеро — депутати від Румунії.
Раніше видання TrueUA детально аналізувало механізми, завдяки яким проєвропейська партія президентки Майї Санду «Дія і солідарність» здобула перше місце на виборах та змогла сформувати уряд самостійно. Значну роль у виборчому процесі зіграла молдовська діаспора, яка підтримала курс країни на європейську інтеграцію. Водночас у деяких регіонах партія Санду отримала трохи більше 3% голосів. Беззаперечно, молдаванам слід віддати належне, водночас варто ставитися до результатів виборів у країні з реалістичним підходом. Проєвропейські сили перемогли проросійські групи, очолювані кремлівськими агентами впливу, але війна за свідомість громадян ще не завершена.
Віктор Негреску є професійним депутатом Європарламенту, вперше обраним туди у 2014 році, і представляє соціал-демократичний табір ЄП. Враховуючи його публічні заяви, звинувачення в проросійських тенденціях виглядають безпідставними. Залишаються дві основні версії походження його ініціативи:
- Лист було підготовлено за поданням офіційного Бухареста.
- Лист надійшов за проханням Кишинева (що виглядає менш імовірним).
2 жовтня на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені пані Санду зазначила:
«І Молдова, і Україна виконали свої зобов’язання і готові до наступних кроків. Існує технічний звіт, позитивний для обох країн. Нам потрібно рухатися вперед.»
Ці слова дають підстави стверджувати, що підозри у кулуарних іграх, спрямованих на випередження України, не мають підґрунтя. Проте не виключено, що існують сили, які зацікавлені у тому, щоб переговори з Молдовою почалися раніше, з урахуванням блокування Віктором Орбаном початку переговорів із Україною.
У серпні видання Politico опублікувало матеріал про роз’єднання України і Молдови, які спільно просуваються до ЄС. За інформацією, отриманою з джерел у високих колах Європи, у Брюсселі прагнуть дати Молдові позитивний сигнал перед вересневими виборами. До цього часу розділення переговорних процесів не розглядалося через побоювання щодо ослаблення проєвропейських настроїв у воюючій Україні, яка може сприйняти це як образу. Українцям нібито пропонують компенсувати це доступом до програми досліджень Horizon Europe та студентської програми обміну Erasmus. Лист Негреску є другою хвилею ініціативи — питання лише в тому, чи прислухаються до нього у ЄС.
Президент Володимир Зеленський наполягає на одночасному початку переговорних кластерів для України і Молдови, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслює:
«Сила і вплив українсько-молдовської єдності на шляху до Європейського Союзу вже неодноразово давали позитивний результат, і ми маємо зберегти цю єдність у найвідповідальніші моменти, щоб досягти спільного успіху.»
Після оприлюднення листа Негреску, Андрій Сибіга додав, що жодного роз’єднання бути не може, а рішення або документи, ухвалені Європарламентом, мають винятково рекомендаційний характер. Офіційна позиція Євросоюзу полягає в тому, що переговорні кластери для України і Молдови слід відкривати синхронно.
Отже, ініціатива Негреску виглядає радше як інформаційний привід або самопіар — чи прийме Антоніу Кошта цей лист до відома, час покаже. Водночас викликає інтерес, що саме зараз напередодні важливих процесів з’явився такий документ.
Можливі ризики розділення України та Молдови на старті переговорів
Розглянемо кілька версій походження листа Негреску:
-
Перша версія: як румун, Негреску природно лобіює інтереси близької Молдови. Однак тривожить відсутність у документі згадки про Україну, оскільки обидві країни просуваються до ЄС спільно, sogenannten “пакетом”. Брюссель для інтеграції нових членів традиційно об’єднує їх у пари або групи, що дозволяє зручніше відслідковувати прогрес кандидатів. Кожна держава в парі має своїх адвокатів у ЄС — Молдова отримує підтримку Румунії та Італії, Україна — Польщі та країн Балтії. Негреску ігнорує Україну, що свідчить про належність до кола політиків, які прагнуть відокремити Молдову від України, щоб Кишинів не упустив історичний шанс входження в ЄС. При цьому варто відзначити, що Угорщина не блокує вступ Молдови.
-
Друга версія: прихильників розділення достатньо, але до цього вони висловлювалися лише як поінформовані джерела. Лист Негреску дав старт дискусії в інформаційному просторі, що дозволить оцінити резонанс і силу підтримки цієї ідеї серед європолітиків, а також надати їм можливість активізувати або, навпаки, пом’якшити свої позиції. Невелика кількість підписантів свідчить про те, що це радше зондування суспільних і політичних настроїв. Варто нагадати, що ще у квітні єврокомісарка із питань сусідства та розширення Март Кос заявила, що Брюссель розглядає можливість продовження процесу вступу Молдови окремо від України. У євроінституціях безперечно існує як група прихильників такого сценарію, так і його противників, серед яких — керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка виступає проти розділення переговорного процесу.
-
Третя версія: вищі кола керівництва Брюсселя вже ухвалили рішення про розділення переговорних процесів, а лист Негреску є спробою його інформаційного «оправдання». Цей розвиток подій є негативним для України, адже може ослабити підтримку євроінтеграції серед громадян, створивши відчуття образи з боку партнерів. За наявною інформацією, Антоніу Кошта намагається обійти блокування Віктора Орбана через ухвалення рішення про відкриття кластера не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Угорський лідер вже заявив, що ця спроба приречена на провал. Втім, залишаються питання, чи принаймні Кошта докладе зусиль.
ЗМІ повідомляли про складнощі, з якими можна зіткнутися у разі впровадження таких рішень кваліфікованою більшістю. Опір можуть чинити не лише угорці. Кілька країн-кандидатів на членство у ЄС досі не можуть розпочати процес приєднання саме через блокування з боку окремих членів Союзу. Найвідоміший приклад — Північна Македонія. Спочатку Греція заважала початку її євроінтеграції, вимагаючи змінити назву країни, посилаючись на історичні причини. Після додавання слова «Північна» суперечка була тимчасово розв’язана, але незабаром виник новий бар’єр у вигляді Болгарії. Софія наполягала на офіційному визнанні, що Північна Македонія є історично й лінгвістично болгарською, вимагаючи фактично визнання македонців частиною болгарського народу, на що македонці не погоджуються.
Варто також враховувати, що Україна та Молдова пов’язані не лише процесом вступу до ЄС у рамках одного «пакета», але й спільною гострою проблемою — вигнання російських військових із власних територій. В Україні триває запекла війна, і до її завершення, як ймовірно, про членство у ЄС не йтиметься. У молдовському регіоні Придністров’я розташована російська військова база, що ускладнює ситуацію. Виглядатиме дивно, якщо країна-член ЄС матиме на своїй території російський контингент.
Отже, замість спроб роз’єднати Україну та Молдову на етапі переговорів, європейським партнерам доцільніше посилити тиск на Росію, яка з часом слабшатиме, і відповідно зменшиться вплив її «троянських коней», таких як Орбан.
