Україна успішно застосовує різноманітні типи безпілотних літальних апаратів
Фото: Генштаб ЗСУ
У конфлікті між Україною та Росією активно використовуються як найпростіші, так і найсучасніші технічні рішення — від легкомоторних літаків із бомбовим озброєнням до морських дронів і керованих авіабомб (КАБів), здатних діяти на відстанях близько 200 км.
Протистояння на фронті давно перестало зводитися виключно до кількості військової техніки. Важливу роль відіграють інновації в техніці та вміння творчо підходити до вирішення завдань. У глибокому аналітичному матеріалі, підготовленому CNN, фахівці детально розглядають, як обидві сторони конфлікту застосовують як високотехнологічні засоби, так і нехитрі, але дієві рішення. Про це інформує «Главком».
В якості прикладу «низькотехнологічної винахідливості» видання наводить атаку по заводу вибухових речовин у Дзержинську, коли для нанесення далекого удару було задіяно легкомоторний літак, переобладнаний для автоматичного польоту та оснащений простою бомбою. Аналогічні методи систематично використовує 14-й полк Сил спеціальних операцій України.
Паралельно російська сторона почала застосовувати керовані авіабомби з реактивним двигуном, що суттєво підвищило їхній бойовий радіус. Заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький зазначив, що радіус ураження таких КАБів становить близько 200 км. Для порівняння, раніше серйозною загрозою для української протиповітряної оборони були плануючі авіабомби без двигуна з радіусом дії приблизно 80 км.
CNN також підкреслює стрімке впровадження штучного інтелекту, робототехнічних комплексів і безпілотних систем обома учасниками бойових дій. Особливо помітним досягненням українського арсеналу стали морські дрони, які суттєво змінили баланс сил на морському напрямку і створили значні виклики для російських військових.
Інші яскраві приклади включають застосування легкомоторних літаків, оснащених кулеметним озброєнням, для перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів — ці прості, відновлені чи модифіковані засоби іноді забезпечують критичну оперативну перевагу.
Автори матеріалу зауважують, що хоча серійне виробництво новітніх систем може тривати роками, саме здатність швидко імпровізувати часто визначає, хто отримає перевагу на полі бою в конкретний момент часу. Через це війна набула характеру постійного технічного змагання — від бюджетних «франкенштейнів» до складних ракетних і дронових комплексів.
За повідомленням Міністерства оборони України, спільний центр НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) і Командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації (ACT) провели черговий етап випробувань інноваційної технічної системи оборони від керованих авіабомб на військовому полігоні у Франції.
Під час тестувань у складних метеоумовах перевірили роботу трьох ключових компонентів системи:
- радар із сучасною сенсорною підсистемою;
- програмне забезпечення, створене на основі штучного інтелекту;
- дрон-перехоплювач.
Умовну «ворожу» ціль було виявлено, захоплено в супровід радаром, після чого ШІ-модуль прорахував траєкторію руху, а дрон-перехоплювач здійснив ураження цілі.
Серед важливих новин — заява начальника Генерального штабу сухопутних військ Франції П’єра Шила, який повідомив, що армія його країни готова розгорнути свої підрозділи в рамках європейських гарантій безпеки для України вже у 2026 році.
«Ми будемо готові розгорнути сили в межах гарантій безпеки, якщо це буде необхідно для України», — підкреслив П’єр Шил під час слухань у комітеті з питань оборони Національної асамблеї Франції.
