Данія, котра останнім тижнем зазнала серії дивних спостережень дронів над стратегічно важливими об’єктами, протягом наступних двох днів прийматиме десятки європейських лідерів. На порядку денному – оборонні ініціативи, серед яких можливе створення стіни протидії дронам та підтримка України в протистоянні з Росією.
27 голів держав і урядів країн ЄС спочатку зберуться в середу в Копенгагені на неформальному саміті Європейської Ради. Наступного дня пройде зустріч Європейської політичної спільноти, в якій візьмуть участь понад 40 лідерів зі всієї Європи.
Щоб уникнути ризиків, данські власті заборонили всі цивільні польоти дронів на цей тиждень з метою «полегшити заходи безпеки». Таке рішення було прийняте після того, як невідомі безпілотники спричинили тимчасове закриття аеропортів минулого тижня, а також були зафіксовані над кількома військовими базами.
Час проведення цих спостережень у країні, де відбуватимуться переговори, має стимулювати увагу європейських лідерів, адже дискусії будуть зосереджені передусім на заходах захисту східного флангу та прискоренні роботи, започаткованої на початку року, для зміцнення оборонного потенціалу Союзу до кінця десятиліття.
Перед зустріччю Європейська комісія оприлюднила так званий Scoping Paper, у якому серед інших проєктів викладені чотири ключові ініціативи, які необхідно терміново фінансувати та впроваджувати:
1. Європейська стіна протидії дронам
2. Спостереження за східним флангом
3. Повітряний оборонний щит
4. Оборонний космічний щит
### Як створити «стійку» стіну протидії дронам?
Переговори щодо стіни протидії дронам розпочалися вже минулого тижня, коли десять країн зі східного флангу зустрілися, спостерігачем був голова НАТО Марк Рутте. Це стало реакцією на низку порушень повітряного простору в Польщі, Естонії та Румунії, які всі приписують російським діям. Данські випадки поки що не отримали офіційного пояснення.
Важливо зазначити, що створення такої системи є складним завданням, адже потрібен багаторівневий підхід із застосуванням як систем далекої, так і ближньої повітряної оборони, щоб не лише виявляти та відстежувати загрози, а й ефективно їх знищувати.
Використання винищувачів для ліквідації часто дешевих дронів «не є економічно виправданим у довгостроковій перспективі». Відтак, лідерам доведеться визначити, як створити систему, що буде водночас ефективною, фінансово прийнятною та врахує досвід протистояння в Україні.
У Берліні також знизили очікування щодо швидкої реалізації такої стіни. Міністр оборони Борис Пісторіус у понеділок на Варшавському безпековому форумі заявив, що цей проєкт навряд чи вдасться впровадити у найближчі три-чотири роки, і закликав Союз фокусуватися на пріоритетах, оскільки існують й інші, більш пріоритетні напрями, які потребують розвитку можливостей і потенціалу.
### Питання, що викликають суперечки
Серед питань технічного забезпечення лідери обговорять програму кредитування SAFE, загальний фонд якої становить €150 мільярдів. Як зазначив високопосадовець ЄС на умовах анонімності, буде підкореговано «найкращі способи використання концепції провідних країн». Мета програми – посилити спільні закупівлі, покращити інтеграцію між країнами-членами та зміцнити оборонний промисловий комплекс Європи.
Для отримання фінансування потрібно, щоб як мінімум дві країни придбали однакове європейське обладнання зі списку пріоритетів, до якого належать дрони, протидронні технології та боєприпаси, при цьому одна країна веде переговори.
Дві третини коштів спрямовані на країни східного флангу, де вже є пропозиції виділяти гранти на оборонні проєкти, що може викликати непорозуміння з іншими учасниками.
Водночас представник ЄС підтвердив, що «ми зараз перебуваємо на етапі реалізації узгоджених фінансових інструментів, передусім SAFE».
Ще одним можливим каменем спотикання стане пропозиція Єврокомісії розширити роль своїх служб у сфері оборони, зокрема шляхом щорічного моніторингу закупівель країн-членів для полегшення координації та усунення прогалин у потенціалі. Великі держави, такі як Німеччина, Франція та Італія, можуть не підтримувати цей крок, натомість країни з меншими арміями ймовірно будуть більш прихильними.
Після цих дискусій лідери повернуться до своїх країн, щоб продумати обговорені питання і підготуватися до офіційного засідання наприкінці місяця.
### Питання вступу України до ЄС та фінансування
Україна також стане ключовою темою обговорень. Президент Володимир Зеленський планує долучитися дистанційно, щоб надати свій звіт щодо ситуації на фронті.
Основні завдання для лідерів – визначити, як надалі фінансувати країну, зруйновану війною, задля продовження її оборони від російської агресії, а також підтримати рух України на шляху до членства в ЄС.
«Потрібно структуровано організувати можливість фінансування України з наступного року», – наголосив високопосадовець, враховуючи, що переговори про мир поки що здаються малоймовірними через відмову президента РФ Володимира Путіна вести двосторонні переговори з Зеленським.
Також на порядку денному буде питання використання майже €200 мільярдів, заморожених у ЄС із початку повномасштабного вторгнення Росії. Це складне питання з численними фінансовими й юридичними аспектами, тому лідери мають дати політичні вказівки щодо подальших дій.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта запропонує розпочати обговорення між 27 країнами щодо можливості змінити правила вступу, щоб відкриття окремих переговорних кластерів відбувалося більшістю кваліфікованих голосів, а не одностайністю.
Наразі кожен етап вступу потребує одностайної згоди всіх членів. Проте наразі рух України гальмує Угорщина, яка наклала вето на відкриття першого кластера з огляду на питання енергетичної безпеки, сільського господарства та становища угорської меншини в Україні.
Зміна правила одностайності вимагатиме одностайного схвалення, проте глава Ради не виключає, що це можливо.
### Другий, більш масштабний саміт
Питання України та загальна безпекова ситуація в Європі також опиняться у центрі уваги на саміті Європейської політичної спільноти в четвер. Тут до лідерів ЄС приєднаються понад десяток голів держав із ширшого європейського континенту.
Серед них – прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, а також керівники країн Західних Балкан і Кавказу.
Учасники візьмуть участь у круглих столах, присвячених традиційним та гібридним загрозам, економіці, безпеці та міграції.
Крім того, заплановані двосторонні й багатосторонні зустрічі для обговорення інших актуальних тем. Зокрема, Франція та Італія проведуть засідання з формування європейської коаліції проти наркоторгівлі.
