Українські водії знову побачили на стелах АЗС цифри, які ще недавно здавалися майже нереальними. У другій половині липня бензин і дизель почали помітно дорожчати, а великі мережі подекуди додавали до ціни одразу по гривні й більше.
Середня вартість бензину А-95 наблизилася до 79 гривень за літр, а дизельного пального перевищила 80 гривень. На преміальних заправках цінники ще вищі: за звичайний А-95 просять понад 81–82 гривні, а за покращений дизель — до 88–89 гривень.
Підняття цін на АЗС не виникло на порожньому місці. Український ринок одночасно накрили дорожча нафта, дефіцит пального в Європі, складніша логістика, нові акцизи та підвищений літній попит.
Нафта пішла вгору — АЗС відреагували із затримкою
Головний поштовх прийшов зі світового ринку. Нафта й готові нафтопродукти почали дорожчати ще на початку липня, однак українські водії відчули це не одразу. Заправні мережі певний час продавали бензин і дизель зі старих запасів, закуплених за нижчими цінами.
Коли ці запаси почали закінчуватися, компаніям довелося завозити нові партії вже за дорожчими контрактами. Саме тоді цифри на стелах і поповзли вгору.
Ситуацію додатково розігріло напруження навколо Ормузької протоки. Через цей маршрут проходить значна частина світових поставок нафти. Навіть ризик перебоїв змушує трейдерів страхуватися та закладати можливі втрати у вартість сировини.
Україна майже повністю залежить від імпортного пального. Бензин і дизель завозять переважно з європейського напрямку, тому будь-яке подорожчання на зовнішніх ринках досить швидко доходить до українських АЗС.
Простий приклад: якщо європейський гуртовий дизель дорожчає, імпортер платить більше за сам товар, його доставку, страхування та зберігання. Зрештою всі ці витрати опиняються у ціні одного літра, який купує водій.
Дизель дорожчає швидше за бензин
Найпомітніше зараз зростає ціна дизельного пального. На початку липня його середня вартість становила близько 76 гривень за літр, а вже за кілька тижнів перевищила 80 гривень. Тобто за короткий період дизель додав приблизно чотири гривні.
Причина не лише у світових котируваннях. На європейському ринку скоротилася пропозиція готового дизпального, а попит залишився високим. Українським компаніям доводиться конкурувати за доступні партії з покупцями з інших країн.
Улітку дизель особливо потрібен:
- аграрним підприємствам під час польових робіт;
- вантажному транспорту та службам доставки;
- будівельній техніці;
- підприємствам, які використовують генератори;
- власникам дизельних легкових автомобілів.
Коли попит зростає одночасно в кількох секторах, дешевих партій на всіх не вистачає. Трейдери піднімають гуртові ціни, а за ними нові прайси з’являються і на заправках.
За кожен літр водій платить не лише за пальне
Ціна бензину — це далеко не тільки вартість нафти. У ній уже сидять доставка, зберігання, зарплати працівників, електроенергія, банківське обслуговування, податки та прибуток мережі.
Окремий пункт — акцизи. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин зросла з 271,7 до 300,8 євро за тисячу літрів. Для дизельного пального вона піднялася з 215,7 до 253,8 євро, а для автогазу — зі 173 до 198 євро.
У перерахунку на один літр цифри можуть здаватися не надто великими. Проте після додавання ПДВ, курсових коливань і дорожчої закупівлі кінцеве навантаження стає значно відчутнішим.
На ціну також впливає курс гривні. Пальне закуповують за євро або долари, тому навіть невелике ослаблення національної валюти збільшує витрати імпортерів. Якщо одночасно дорожчають і нафта, і валюта, стримати роздрібні ціни майже неможливо.
Не варто забувати й про доставку. Після втрати традиційних морських маршрутів основні обсяги пального везуть до України залізницею та автоцистернами через західний кордон. Це довше й дорожче. Черги на пунктах пропуску, нестача транспорту або підвищення тарифів одразу додають кілька копійок чи десятків копійок до кожного літра.
Перехід на бензин Е10 додав ринку проблем
Ще один чинник — перехід на бензин Е10 із вмістом біоетанолу. Для українського ринку це означає нові вимоги до виробництва, змішування, перевезення та контролю якості пального.
Не всі постачальники змогли швидко перебудуватися й запропонувати достатні обсяги такого бензину. Через це на ринку виникла напруга, а на окремих АЗС навіть фіксували тимчасову нестачу А-95.
Біоетанол також потрібно закупити, правильно змішати з бензиновою основою та доставити на нафтобази. Кожен додатковий етап збільшує собівартість. Особливо помітним це стало влітку, коли споживання бензину традиційно зростає через відпустки та поїздки.
Чому ціни різняться на кілька гривень
Одна й та сама марка бензину в різних мережах може коштувати зовсім по-різному. У другій половині липня різниця між великими АЗС подекуди сягала п’яти-шести гривень за літр.
Преміальні мережі мають дорожчі комплекси, великі програми лояльності, кафе, магазини та більше персоналу. Усі ці витрати частково закладаються у вартість пального. Менші мережі можуть працювати з нижчою націнкою, але інколи пропонують менше додаткових послуг.
Важливу роль відіграють і запаси. Компанія, яка заздалегідь закупила багато дешевого пального, може довше тримати старий цінник. Мережа, якій уже потрібно купувати нову дорогу партію, змінює вартість швидше.
За нинішньої ситуації різкого здешевлення чекати складно. Навіть якщо світові ціни на нафту підуть униз, українські АЗС відреагують не наступного дня. Спочатку мережі мають продати партії, закуплені за високою ціною.
Водночас цінники можуть змінюватися нерівномірно. Одні заправки піднімуть вартість ще на гривню, інші спробують утримати клієнтів знижками, бонусами або спеціальними пропозиціями. Тому перед заправленням повного бака різницю між сусідніми мережами вже варто перевіряти: на 40–50 літрах економія може становити кілька сотень гривень.
