У понеділок, 29 вересня, у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбудуться пам’ятні заходи, присвячені жертвам трагедії та всім людям, які загинули під час Голокосту.
Програма почнеться о 12:00 з молитви за померлими, а о 12:30 відбудеться презентація унікального розпису Будинку рабина, створеного авторами зі студії Aza Nizi Maza.
Опівдні о 18:30 заплановано міжрелігійну молитву пам’яті, а о 19:00 – показ фільму Сергія Буковського «Назви своє ім’я», після якого відбудеться його обговорення.
Участь у заходах можлива лише за попередньою реєстрацією. Ця подія дає змогу вшанувати пам’ять жертв, усвідомити масштаб трагедії та об’єднатися у спільній пам’яті.
День пам’яті жертв масових розстрілів у Бабиному Яру символізує спогад про близько 100 тисяч людей, які були страчені нацистськими окупантами у 1941 році.
До числа жертв належать:
– євреї та представники ромської національності;
– червоноармійці;
– комуністи;
– підпільники Організації українських націоналістів;
– в’язні Сирецького концентраційного табору;
– так звані «саботажники» та порушники комендантської години;
– пацієнти психіатричної лікарні ім. Павлова.
У німецьких оперативних звітах цю акцію називали «гросакцією» (від німецького Großaktion — «велика операція»). Офіційним приводом для неї стала радянська диверсія, яка спричинила руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року.
Бабин Яр став символом невимовного болю та трагедії — однією з найглибоких ран в історії українського народу.
Перший офіційний меморіальний захід у Бабиному Яру відбувся лише у 1991 році. Після Другої світової війни радянська влада замовчувала або викривляла історію жертв, намагалася зруйнувати сам яр і навколишні кладовища. Лише після здобуття Україною незалежності у травні 1991 року до місця трагедії прибув президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році був створений Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».
—
### Расова доктрина нацизму
Ідеологія нацизму базувалася на расовій теорії, за якою людство від самого початку поділене на расові групи, а цінність особистості визначається належністю до певної раси, а не її індивідуальними характеристиками. Вища раса, арійська, вважалася правомочною домінувати над «нижчими» расами, до яких включали не лише євреїв, а й слов’ян, зокрема й українців.
Євреїв взагалі не вписували в нацистську расову ієрархію — їх вважали нелюдьми. Спочатку розглядалася ідея їх компактного переселення на територію Польщі (околиці Кракова), Мадагаскар або район за Уральськими горами.
Друга світова війна, що почалась внаслідок змови двох тоталітарних режимів — нацистського та радянського — перекреслила ці плани, але сприяла створенню умов для «остаточного розв’язання єврейського питання». Після окупації Німеччиною та її союзниками Польщі, Литви, Латвії, Естонії, а також Бессарабії і Буковини, під контролем режимів опинилося близько 75% європейського єврейського населення — переважна більшість із них не пережила Голокост.
—
Ці події нагадують про масштаби історичної трагедії, якою став Бабин Яр, та про необхідність збереження пам’яті про жертв нацистського терору і Голокосту загалом.
