Президент України Володимир Зеленський майже від початку повномасштабного вторгнення Росії наполегливо намагається ініціювати прямі переговори зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Однак Кремль завжди категорично відкидав таку можливість. Попри це, нещодавній активний тиск з боку Дональда Трампа значно наблизив потенціал організації зустрічі.
Нині ключовими питаннями залишаються не тільки час проведення переговорів, а й місце проведення. Видача Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордера на арешт Путіна за викрадення українських дітей серйозно ускладнює вибір локації, адже у разі перебування на території будь-якої з 125 країн-членів суду Путін ризикує бути затриманим.
Водночас деякі держави готові зробити виняток та пообіцяли не здійснювати його арешт у разі приїзду для переговорів, які могли б покласти край війні в Україні.
Можливими варіантами для переговорів називають:
-
Швейцарію. Міністр закордонних справ цієї країни заявив, що, незважаючи на ордер МКС, Швейцарія готова прийняти Путіна для проведення мирних переговорів. Незважаючи на нейтральний статус, країна є підписантом Римського статуту, на якому базується діяльність суду, але, за словами Ігнаціо Кассіса, Швейцарія через свій дипломатичний статус і роль міжнародної Женеви як європейської штаб-квартири ООН може стати місцем для таких консультацій. Також підтримку проведенню переговорів у Женеві висловив президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі в Білому домі з європейськими лідерами.
-
Австрію. Федеральний канцлер Крістіан Штокер, представник країни, що також є членом МКС, зазначив, що Відень підтримує будь-які ініціативи, спрямовані на встановлення справедливого і тривалого миру, який захищає інтереси безпеки України та Європи. Штокер наголосив, що Австрія, як господар ОБСЄ та багатьох міжнародних організацій, готова запропонувати свої послуги.
- Країни Близького Сходу. Можливим компромісним варіантом стала прем’єра Саудівської Аравії, яка в березні приймала делегацію США для переговорів спочатку з українськими, а потім із російськими посадовцями.
Катар та Об’єднані Арабські Емірати — потенційні майданчики для переговорів
Кореспондент Euronews у Досі Аадель Халлем відзначає, що, хоч Катар і є відносно невеликою державою Перської затоки, він має вагоме представництво на міжнародній арені і часто виступає посередником у різних конфліктах. Ця країна бере участь у врегулюванні питань, пов’язаних із Росією та Україною, зокрема щодо повернення українських дітей, які були насильно вивезені до РФ.
Навіть коли в червні Катар опинився у центрі конфлікту між США, Іраном і Ізраїлем — коли ракети були збиті в його повітряному просторі — ця держава залишалася надійним посередником у мирних процесах і послабленні напруженості. У 2020 році Катар приймав історичні переговори між американськими представниками та талібами, що завершилися Дохінською угодою і сприяли виведенню американських військ з Афганістану. Нині Катар продовжує бути посередником у перемовинах між Ізраїлем і Хамасом, що сприяло кільком тимчасовим припиненням вогню та доставки гуманітарної допомоги до Сектора Газа. Для Катару посередництво є ключовим елементом зовнішньої політики і демонструє м’яку силу країни.
Подібно до Катару, Об’єднані Арабські Емірати свідомо формували свій імідж дипломатичного посередника, здатного підтримувати зв’язки з суперечливими силами, одночасно зберігаючи довіру з обох сторін, підкреслює кореспондент Euronews у Дубаї Тобі Грегорі. Ця стратегія поширилася і на російсько-український конфлікт. Раніше цього року представники ОАЕ сприяли обмінам, які дозволили повернути додому українських воєннополонених і дітей, вивезених до Росії — факт, що засвідчив можливості ОАЕ там, де інші мають обмежений вплив.
Водночас Абу-Дабі зберіг діалог із Москвою. На початку місяця президент Мохаммед бін Заєд Аль Нахаян відвідав Росію для переговорів із Володимиром Путіним, що свідчить про високий рівень довіри між сторонами.
Єдина зустріч Зеленського і Путіна
Володимир Зеленський очолив Україну у 2019 році, тоді як Росія вже окуповувала частину українських територій на сході і в Криму. Прямі контакти між президентами були обмежені, зокрема зафіксовано лише дві телефонні розмови і одну особисту зустріч — усі в 2019 році.
Їхня єдина особиста зустріч відбулася у Парижі під час саміту у Нормандському форматі за участі лідерів Німеччини та Франції. За зачиненими дверима сторони обговорили питання, що залишаються актуальними сьогодні, а саме обмін полоненими та припинення вогню на сході України.
Навесні 2021 року, коли Росія почала скупчувати війська біля українських кордонів перед повномасштабним вторгненням, Зеленський запропонував зустрітися з Путіним «будь-де в Донбасі» — регіоні, де конфлікт триває вже понад десять років. Путін відмовився, заперечивши участь Росії у війні, і натомість запросив Зеленського до Москви — однак ця зустріч так і не відбулася.
Розпочавши масштабне вторгнення в лютому 2022 року, Росія й надалі відмовлялася від діалогу на президентському рівні, надіславши лише представників на переговори біля білоруського кордону в перші дні війни. Після викриття масових вбивств мирного населення, зокрема 458 загиблих у Бучі та інших населених пунктах під Києвом, український уряд значно погіршив відносини з Кремлем, різко обмеживши комунікацію.
Із поверненням Дональда Трампа до Білого дому Зеленський знову активізував заклики до прямих переговорів із Москвою, вже зі підтримкою американської адміністрації. У травні президент України несподівано повідомив про готовність зустрітися з Путіним у Туреччині. Сам Зеленський навіть здійснив поїздку до Туреччини, але Путін не прибув, знову відправивши низькорівневу делегацію.
Дональд Трамп активно виступає посередником між Києвом і Москвою, наполягаючи на необхідності проведення зустрічі між Зеленським і Путіним. Формат переговорів поки що невизначений, однак є припущення, що спочатку вони можуть відбутися в двосторонньому режимі, після чого до них може приєднатися Трамп.
Цей підхід дає Трампу змогу зберегти статус миротворця у випадку, якщо переговори не матимуть конкретних результатів. За інформацією американських ЗМІ, Дональд Трамп має намір поки що відійти від безпосередніх переговорів між Росією та Україною, надаючи сторонам організувати зустріч між лідерами без його прямої участі, повідомляють посадовці, знайомі з ситуацією. Водночас Трамп розповів своїм радникам, що планує провести тристоронню зустріч із двома президентами, але тільки після того, як вони зустрінуться між собою вперше.
