Як Київ готується зустріти зиму-2026: блекаути, тепло й як не залишитись без світла
Наприкінці серпня кореспонденти «Хмарочоса» поспілкувалися із заступником голови КМДА Петром Пантелєєвим, який відповідає за координацію Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, аби дізнатися, як місто готується до зими 2026 року та можливих тривалих відключень світла.
У розмові зокрема йшлося про запасні джерела тепла та живлення для важливих об’єктів інфраструктури, роботу громадського транспорту і зв’язку, підтримку мешканців, створення «пунктів незламності», захист енергосистеми, особливості проєкту теплотраси на Теремках і виконання Стратегії стійкості міста у складних умовах.
Як змінилися підходи КМДА до реагування на блекаути за три роки
Станом на серпень 2026 року у Києві активно працюють за двома основними векторами:
- втілення Плану енергостійкості, який розробили навесні цього року;
- постійне оновлення оперативних планів з реагування на надзвичайні ситуації з урахуванням наростаючої інтенсивності обстрілів.
Місто впроваджує масштабні, безпрецедентні заходи підготовки та резервування критичних систем — від теплової інфраструктури до зв’язку. Попри це, гарантувати ідеальну, безпроблемну зиму поки що неможливо, адже виклики зростають через інтенсивність ворожих атак.
Якщо поглянути на минулі сценарії, то тепер обсяг реагування значно розширився. Уже не лише переключення між енергетичними об’єктами, а комплексні плани у багатьох сферах — починаючи від забезпечення харчування до інформаційної взаємодії з киянами.
Паралельно з військовими викликами продовжується традиційна зимова підготовка: ремонт котелень, заміна старих трубопроводів, випробування теплових мереж і комплексна готовність будинків.
Теплотраса на Теремках: зміна пріоритетів і поточний стан справ
Раніше при ухваленні рішення про будівництво теплотраси головним був економічний чинник — дороговизна транспортування тепла від Видубичів. Зараз через збільшення загроз безпеки економічні фактори відійшли на другий план, тому проєкт на деякий час призупинили.
Після минулої зими урбаністи та інженери повернулися до проєктної документації уже з акцентом на захист жителів. Теплотраса має убезпечити від холоду 183 житлових будинки, дитсадки та школи в районі Теремків, під’єднавши їх до альтернативних джерел тепла.
Цей проєкт спричинив чимало суперечок. Деякі мешканці побоюються, що земля під тепломережею буде використана не за призначенням, наприклад під паркування або забудову житла. Натомість у КМДА запевняють, що інженерний коридор прокладатиметься по майбутній вулиці Атени Пашко, яка була передбачена містобудівною документацією ще з 2017 року. Ця територія офіційно належить до земель промисловості та енергетики.
Обрали прокладку теплотраси саме тут також через технічні обмеження на вулиці Теремківській, де неможливо розмістити дві потужні тепломагістралі через наявність інших комунікацій.
Основною проблемою стало зрізання дерев у цій зоні, що викликало протест мешканців. На сьогодні будівництво зупинено, розглядають альтернативні пропозиції, у тому числі щодо знесення гаражів. Місто прагне знайти компроміс, щоб повернутися до роботи та встигнути підготувати систему до зими. Протягом двох тижнів має бути ухвалене спільне рішення.
Пропонується облаштувати на місці зрізаних зелених зон затишний сквер із новою висадкою кущів і дерев поза зоною теплотраси.
Запасні джерела живлення для критичних об’єктів
Київ планує забезпечити повну автономність 21 лікарні та 8 соціальних установ, які працюють з людьми з особливими потребами. На сьогодні виконано приблизно 70% робіт із електропостачання і 50% — щодо теплопостачання з метою досягнення 100% готовності до кінця року.
Для безперебійної роботи застосовують генератори та резервні електростанції, які можуть живити котельні у випадку відключення основного живлення. Обладнання має змогу надавати електроенергію протягом доби й більше, що дає час для ремонту основних мереж.
Розвивається також когенерація — технологія, що дозволяє одночасно виробляти тепло і електроенергію. Когенераційні установки (потужністю до 60 МВт) працюють уже зараз, підключаючись у мережу за рішенням диспетчерів «Укренерго».
До кінця 2026 року планується ввести в експлуатацію обладнання загальною потужністю 200 мегаватт, а також запустити сонячні електростанції у школах і житлових будинках. Деякі будинки вже генерують енергію для власних потреб і віддають надлишки в мережу.
Паралельно здійснюється інженерний захист близько 50 ключових об’єктів енергетики. Станом на нині близько 60% робіт завершено, хоча темп у різних місцях відрізняється.
З чим доведеться рахуватися у разі тривалого блекауту
Міська стратегія готовності ідентична для ситуацій тривалістю як добу, так і декілька діб. Важливо підтримувати техніку в справному стані, запасати паливо і планувати ремонтні роботи.
Когенераційні установки функціонують безперервно протягом року, а дизельні генератори використовуються переважно в кризових випадках через високу вартість пального.
Місто бере на себе забезпечення запасів пального передусім для котелень і соціальних установ. Житлові будинки повинні дбати про власні резерви, щоби підтримати роботу генераторів у разі необхідності.
Загальна вартість створення систем дублювання джерел енергопостачання у Києві наразі оцінюється приблизно у 35 мільярдів гривень. Це грандіозний проєкт, що вимагає багато часу, коштів і висококласних фахівців.
Як допомогти багатоповерхівкам стати енергонезалежними
Важлива роль у підготовці до зими належить самоорганізації жителів будинків. Значна кількість житлових комплексів вже самостійно здійснюють енергозаходи.
У Києві діють п’ять програм підтримки житлових будинків з енергоефективності:
- програма 70 на 30 (державне співфінансування);
- співфінансування капремонтів;
- фінансова допомога при створенні ОСББ;
- компенсація за резервні джерела живлення;
- пільгові кредити для ОСББ (револьверний фонд).
Обсяг виданих кредитів у серпні 2026-го перевищив 55 мільйонів гривень. Загалом 2000 житлових будинків з 12000 в столиці вже провели заходи енергозахисту. Програми відкриті для всіх, однак ключове значення має активність і згуртованість мешканців.
Новим напрямом стало будівництво блочно-модульних котелень, де місто покриває 90% витрат, а 10% — на мешканцях. Перший подібний проєкт вже узгоджений із ОСББ у Печерському районі.
Підготовка до евакуації й підтримка мешканців у разі масштабних блекаутів
Місто завершує формування списків маломобільних громадян, яким може знадобитися допомога з евакуацією. Для їх розміщення передбачають спеціалізовані соціальні заклади з запасними джерелами живлення — щоб гарантувати комфорт і тепло.
Минулої зими ажіотажу в пунктах обігріву не було, але на випадок надзвичайних ситуацій кількість таких пунктів збільшать удвічі — до 100 (по 10 на кожен район). Вони будуть оснащені генераторами, мобільними котельнями, теплогенераторами, запасами їжі, води, безперебійним інтернетом, а також місцями для відпочинку.
Важливою є підтримка мобільного зв’язку. Генератори встановлені по всьому місту у операторів і міських служб для мінімізації ризиків повного знеструмлення зв’язку. План реакції передбачає алгоритми дій на випадок відключень, щоб максимально зберегти з’єднання.
Щодо метро: у разі блекауту воно переходить у режим роботи як укриття — вагони стоятимуть на одній колії, а по іншій курсуватимуть потяги з більшим інтервалом.
Цей матеріал створено в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за підтримки уряду Норвегії. За зміст публікації відповідає виключно редакція.
