Гостиний двір у Києві: криза, що загрожує історії та метро
Офіційний статус аварійної будівлі
Ще в 2017-му році технічний стан Гостиного двору офіційно класифікували як третю категорію — «непридатний для нормальної експлуатації». Пізніше, 18 жовтня 2021 року, ситуацію визнали надзвичайною техногенною подією місцевого значення. Це підтвердила і Експертна комісія ДСНС. Проте системного рішення для порятунку пам’ятки досі немає, і вона продовжує руйнуватися.
Як дійшло до критичної межі
Впродовж 2013–2014 років із будівлі майже повністю зняли зовнішній оздоблювальний шар, демонтували дах, усі вікна та двері, а також частково міжповерхові перекриття. Об’єкт повністю від’єднали від міських мереж, що залишив споруду без належного захисту.
За цей час цегляні стіни стали жертвою системного замокання, руйнування від морозу та корозії металевих конструкцій. Більше того, на самій споруді вже почали проростати дерева, що ще більше додає загрози стабільності будівлі.
Київ наполягає на передачі Гостиного двору громаді
Мер столиці Віталій Кличко офіційно звернувся до прем’єр-міністра з проханням терміново ухвалити рішення про передачу Гостиного двору у власність територіальної громади Києва. За словами представників міської влади, головне завдання наразі — врятувати будівлю від подальшого руйнування, а не гаяти час на перевірки, скільки ще часу вона протримається.
Без зрушення в цьому напрямку залишається ризик повної втрати унікальної пам’ятки.
Історичний вік: міф чи реальність?
Офіційно Гостиний двір існує з 1809–1833 років, пов’язаний із проектом Луїджі Руска та перебудовою Андрія Меленського. Проте справжня історична будівля до нашого часу не дійшла: у ХХ столітті вона занепала.
У період з 1983 по 1990 роки архітекторка Валентина Шевченко фактично збудувала будівлю наново, аби відтворити її за оригінальними архівними кресленнями, що були знайдені у Ленінграді. Отже, сьогоднішні цегла, дах і конструкції з’явилися в 1980-х, хоча зовнішній вигляд і планування відповідають першій половині ХІХ століття.
Боротьба за збереження пам’ятки
Ще з 2012 року активісти та міська влада не припиняють боротьбу за долю Гостиного двору. Втім, будівля перебуває у віданні Міністерства культури, а без передачі у комунальну власність місто юридично не має права проводити необхідні протиаварійні роботи.
Навіть маючи фінансові ресурси та експертів, Київ залишається заблокованим бюрократичними перепонами. Орієнтовна сума для порятунку пам’ятки — близько двох мільярдів гривень із мінімальним терміном відновлення у п’ять років.
Ключові причини затримки порятунку
- Власність та управління будівлею належать центральним органам влади.
- Юридичні складнощі заважають міській адміністрації вживати заходи.
- Відсутність системного, комплексного плану реставрації і захисту.
Чому це важливо не тільки для історії
Гостиний двір є однією з головних архітектурних домінант на Контрактовій площі і справжнім символом Подолу. Його втрата — це не лише втрачена історична пам’ятка, але й потенційна техногенна загроза.
Під будівлею розташовані тунелі столичного метрополітену, і подальше руйнування фундаменту може створити ризик не тільки для будівлі, а й для підземної інфраструктури, якою щодня користуються тисячі киян.
Контекст: це не поодинокий випадок
Гостиний двір — не єдина пам’ятка в Києві, яка потерпає через юридичні колізії та брак фінансування. За останні роки значна частина Подолу суттєво занепала і перетворилася на руїни.
Ще у серпні цього року мер Кличко звертався до уряду з подібним проханням, однак глобальних змін досі не відбулося. Історія вимагає швидких рішень, бо час грає проти збереження цієї унікальної спадщини.
