Наукові дослідження вже давно підтверджують позитивний вплив спорту на психічне здоров’я людини. Проте нещодавнє дослідження, проведене фахівцями з Університету Джорджії, уточнило, що на психологічний стан людини впливає не тільки фізична активність як така.
Вчені дійшли висновку: значно важливішим для гарного настрою є не стільки обсяг тренувань, скільки умови, в яких вони проходять, а також мотивація і контекст. Зокрема, заняття спортом у компанії друзів, тренування на свіжому повітрі або фізична активність, що приносить задоволення, має набагато позитивніший ефект на психіку, ніж рутинні навантаження, наприклад, хатні справи чи побутова фізична діяльність.
Про це повідомляє видання DailyScience, посилаючись на дослідження, опубліковане у фаховому журналі Medicine & Science in Sports & Exercise.
Патрік О’Коннор, один із авторів роботи, пояснює, що раніше вчені при оцінці впливу спорту на психічне здоров’я орієнтувались виключно на кількісні показники – тривалість тренування, кількість спалених калорій. Цей обсяг фізичних навантажень вважали основним критерієм позитивного впливу. Водночас вони мало звертали увагу на контекст: чи була це активність у колі друзів, чи проста індивідуальна вправа, чи навіть розважальна гра.
Сучасні дослідники зазначають, що психологічний ефект фізичних вправ істотно залежить від середовища та соціальних умов, у яких людина займається:
– важливо, хто поруч — друзі чи самотність;
– має значення локація — природа або замкнуті приміщення;
– не менш важливо і те, з якою метою проходить тренування — для задоволення або просто щоб виконати обов’язок.
Для глибшого аналізу цієї теми вчені розглянули три типи досліджень:
1. Великі епідеміологічні дослідження стану здоров’я різних груп людей.
2. Експериментальні дослідження, в яких одну групу людей залучали до фізичних вправ, а іншу — ні.
3. Дослідження, що вивчають вплив різноманітних життєвих обставин на психологічний стан людей.
Результати показали, що регулярна спортова активність або активне проведення вільного часу зазвичай корелюють із нижчим рівнем депресії та тривожних розладів. Однак такий позитивний ефект не завжди спостерігається щодо побутових навантажень, як-от прибирання або робота на подвір’ї. Відтак умови проведення активності мають не менше значення, ніж сама фізична дія.
Патрік О’Коннор наводить приклад: якщо футболіст у грі забиває переможний гол, він відчуває позитивний емоційний підйом. Водночас ті самі фізичні зусилля без забитого голу, підкріплені критикою від оточення, здатні викликати негативні емоції. Це свідчить, що не лише сама активність, а й умови її здійснення формують відчуття та настрій людини.
Крім того, вчені звертають увагу, що більшість попередніх досліджень проводилися на невеликих групах учасників протягом короткого періоду часу, причому більшість учасників були схожими за характером і станом. Тому отримані результати не завжди можуть бути застосовані до ширшої популяції.
О’Коннор зауважує, що у середньому фізичні вправи мають помірний вплив на психіку, якщо розглядати усі наявні дослідження разом. Насамперед це пов’язано з тим, що багато досліджень охоплювали людей без серйозних психічних порушень, тоді як у тих, хто страждає на депресію чи тривогу, ефект зазвичай більш виражений. У зв’язку з цим науковці рекомендують проводити масштабніші і довготриваліші дослідження, щоб чіткіше з’ясувати, наскільки фізична активність сприяє покращенню психічного здоров’я.
Раніше вже повідомлялося про те, що прості фізичні вправи можуть відігравати важливу роль у лікуванні депресії, що підтверджує важливість комплексного підходу до фізичної активності для підтримки психічного благополуччя людини.
