Якщо ви давно мріяли співати у хорі, але не знали, до кого звернутися, у Дніпрі існує кілька колективів, які пропонують безоплатне заняття вокалом. До цих хорів приходять люди з різними життєвими історіями: хтось здійснює давню мрію, хтось знаходить нових товаришів, а для когось спів стає засобом короткочасного відволікання від повсякденних турбот. Журналістка «Наше місто» побувала на репетиції одного із таких колективів і розповідає про атмосферу та учасників.
Чому мешканці Дніпра обирають спів у хорі: історії Ганни Лебідь та Віталія Хорошуна
У хорі Будинку культури «Енергетик» співають люди різного віку та професій: від педагогів і соціальних працівників до колишніх співробітників СБУ та правоохоронців. Це доводить, що музика об’єднує всіх без винятку.
Ганна Лебідь, уродженка Полтавщини, є учасницею хору з 2005 року. Вона працює палітурницею найвищого кваліфікаційного рівня. Керівниця колективу Тетяна Сагановська (Далецька) вважає Ганну однією з найстаріших і найвідданіших учасниць.
«Я рухлива, емоційна, завжди була душею колективу. Музика у моїй родині – спадок: батьки чудово співали, із дитинства ми відвідували весілля та святкування, бабуся теж була співачкою», — ділиться Ганна.
Жінка розповідає, що прийшла до хору після тяжкої втрати – смерті свого чоловіка. За її словами, саме спів та підтримка людей навколо допомогли подолати цей складний період.
«Після того, як поховала чоловіка, я пережила депресію. Але з приходом у хор я ніби «увійшла у колію» і змінилася на краще», — згадує Ганна.
За майже двадцять років вона запросила до колективу шістнадцять нових учасників. Для неї спів – це не лише мистецтво, а й спільнота, де відзначають дні народження, підтримують одне одного та відчувають себе маленькою родиною.
Одним із запрошених нею до хору став агроном Віталій Хорошун. Ганна спеціально вийшла з роботи, щоб відвідати концерт «Мелодія двох сердець» у центральній бібліотеці і особисто запросити Віталія приєднатися до колективу. Віталій, у свою чергу, тривалий час шукав у Дніпрі місце, де можна співаючи отримувати задоволення.
Віталій походить із села, де музика була частиною сімейних традицій: у їхньому домі всі співали, а святкування тривали до пізньої ночі. Уже в дорослому віці він розпочав пошуки аматорського хору.
«У 2016 році я почав шукати, де можна співати. Було несподівано, що хорів не так багато. Коли натрапив на цей колектив, одразу відчув: це саме те, що мені потрібно», — розповідає Віталій.
Він приєднався до хору в Будинку культури «Енергетик» у 2019 році. Незважаючи на роботу та відстань майже п’ятдесят кілометрів, Віталій майже ніколи не пропускає репетиції.
«Я щиро люблю співати, і саме тому приїжджаю незалежно від часу та відстані. Це для мене справжнє задоволення», — говорить учасник колективу.
У 2019 році Віталій вперше виступив як соліст на обласному конкурсі, де посів почесне третє місце. Позахоровим способом піклуватися про себе він вважає регулярні поїздки у спа-салон — годину у сауні та басейні, а також щоденну практику ходіння босоніж і обливання холодною водою.
«Щоб щось віддати, спочатку потрібно цим володіти. Я піклуюся про себе, адже без любові до себе неможливо по-справжньому любити інших», — пояснює Віталій.
Керівниця колективу Тетяна Сагановська (Далецька): традиції та впевненість
Тетяна Сагановська очолює хор вже близько двадцяти років. Ще з дитинства вона знайома з Будинком культури «Енергетик», адже там співала її мама. Саме вона прищепила Тетяні любов до української пісні задовго до навчання у музичному училищі.
«Моя прабабуся не мала музичної освіти, але наспівувала мелодії для весіль у селі, вивчаючи їх із платівок. Бабуся збирала пісні в зошити, однак дідусь їх спалив. Незважаючи на це, я, не готуючись, могла точно розпізнати твори, адже, мабуть, мама співала мені їх із малого віку», — згадує керівниця.
Тетяна переконана, що почати співати можна у будь-якому віці, адже майже кожна людина має слух і голос. Головна перешкода — сумніви у собі, що підтверджують історії Ганни та Віталія, які не мають професійної музичної освіти, але успішно співають у хорі.
Новачкам не потрібно проходити складні прослуховування. Достатньо прийти на репетицію, познайомитися з колективом і визначити, чи комфортно в ньому.
«Найважче — наважитися зробити перший крок. Люди часто переживають за те, що скажуть інші і вважають, що починати пізно. Насправді — просто потрібно спробувати», — зазначає Тетяна.
Де у Дніпрі можна безкоштовно співати у хорі
За інформацією департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, дорослі мають можливість безплатно займатися у міських хорах. Для цього варто звернутися до найближчого будинку культури та уточнити графік репетицій за наведеними адресами:
-
Культурно-спортивний комплекс «Шинник», проспект Богдана Хмельницького, 118-А
Народний хор «Ветеран», ансамбль народної пісні «Червоні маки»
Телефон: 093 759 95 60 -
Будинок культури «Енергетик», вулиця Леоніда Каденюка, 11-А
Народний хор ветеранів, вокальний ансамбль «Відлуння», ансамблі української пісні «Криниця» та «Горлиця»
Телефон: 066 395 58 95 -
Будинок культури «Зоряний», проспект Свободи, 222
Хор ветеранів «Добро», народний ансамбль української пісні «Січеслав»
Телефон: 066 865 48 82 -
Культурно-молодіжний центр «Краснопілля», вулиця Дзеркальна, 1-Р
Ансамбль української пісні «Многая літа»
Телефон: 095 407 50 62 -
Лоц-Кам’янський будинок культури, вулиця Мільмана, 63
Ансамбль української пісні «Калинонька»
Телефон: 067 697 40 43
Психологічна користь співу у хорі
Психологиня Анна Бутенко пояснює, що спів не лише дарує музичне задоволення, а й сприяє зміцненню нервової системи. Під час виконання пісень людина глибше дихає, розслабляється і краще проживає свої почуття.
«Під час співу людина регулює дихання, розслабляється і може щиріше проживати емоції. У групі до цього додається відчуття об’єднання з іншими людьми», — коментує психолог.
Відчуття єдності часто допомагає справлятися з тривогою та не залишатися наодинці зі своїми переживаннями.
«Спільний спів дає відчуття приналежності до колективу, знижує рівень нервового напруження, тривожність і повертає почуття опори», — наголошує Анна Бутенко.
Спів як шлях до нових відчуттів і переживань
Кожен має свій особливий шлях до співу у дорослому віці. Для когось це втілення мрії, для іншого — спосіб пережити складний життєвий період або знову відчути приналежність до колективу.
Для Тетяни Сагановської пісня — це щось значно більше, ніж просто музика.
«Якби люди не співали, наша нація, ймовірно, не збереглася б», — підсумовує керівниця хору.
Таким чином, у Дніпрі для охочих співати у хорі відкриті двері культурних центрів, де кожен може знайти підтримку, спільноту та насолоду від музики.
