У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15412 — ним хочуть посилити контроль за дотриманням мовного законодавства. Документ розширює перелік сфер, де українська має звучати обов’язково, і суттєво піднімає штрафи за порушення.
Важливе уточнення одразу: ходити вулицями й штрафувати за російську, польську чи будь-яку іншу мову в приватній розмові ніхто не збирається. Нові правила стосуються роботи, сфери послуг, освіти, державних установ — тих ситуацій, де закон прямо вимагає українську.
Розмова з друзями за кавою — це одне. Спілкування працівника з клієнтом під час обслуговування — вже зовсім інше.
Штрафи хочуть зробити значно відчутнішими
Найбільше уваги привернули саме суми. За перше порушення можуть винести попередження або виписати штраф від 6 800 до 17 000 гривень. А якщо протягом року людина знову порушить мовні вимоги — сума зростає вже до 20 400–25 500 гривень.
Повторне ігнорування закону, виходить, може коштувати більше за місячну зарплату багатьох українців.
Скажімо, клієнт заходить до магазину й звертається українською — працівник має обслуговувати його державною мовою. Якщо цього не відбувається і порушення фіксують, справа вже може дійти до скарги.
Те саме стосується й держустанов. Людина, яка прийшла оформити документи чи отримати консультацію, має право на обслуговування українською.
При цьому автоматично штраф не виписують лише через кілька слів іншою мовою — йдеться про порушення вимог саме в тих сферах, де українська обов’язкова за законом.
Кого можуть зачепити нові мовні правила
Законопроєкт вносить зміни одразу до 22 законів, тож коло людей, для яких українська на роботі стане обов’язковою, розшириться. Серед них:
- працівники державних органів;
- керівники державних закладів культури;
- керівники наукових установ;
- аудитори;
- приватні виконавці;
- арбітражні керуючі;
- інші працівники, які виконують публічні функції.
Простіше кажучи: якщо робота пов’язана зі спілкуванням з людьми від імені держави, наданням послуг чи виконанням публічних обов’язків — вимоги до мови можуть стати жорсткішими.
Окремо прописують і право працівників користуватися українською всередині колективу. Тобто мовне питання стосується не лише клієнта, а й самого робочого процесу — хоча приватні розмови працівників між собою тотально контролювати ніхто не пропонує. Важливе саме виконання службових обов’язків.
Української може стати більше в гуртках і дитячих таборах
Ще одна помітна частина законопроєкту стосується дітей. Автори документа хочуть чіткіше прописати мовні правила не тільки для шкіл, а й для гуртків, спортивних секцій, позашкільних занять та дитячих таборів.
Дитина ходить на танці, малювання, футбол чи робототехніку — викладач або тренер під час заняття має дотримуватися вимог щодо державної мови. Схожа історія і з дитячими таборами: українська має бути нормальною робочою мовою середовища, де дитина навчається, відпочиває чи займається спортом.
Крім того, пропонують посилити обмеження на використання мови держави-агресора у позашкільній освіті та частині приватних навчальних закладів. Торкнутися зміни можуть навіть програм і сайтів: якщо людина купує програмний продукт, її мають завчасно попередити про відсутність української версії інтерфейсу.
Сайти, музика і бізнес теж потрапляють під нові вимоги
Мовне законодавство давно стосується не лише живого спілкування, і новий законопроєкт цю тенденцію продовжує. Для бізнесу важливо, якою мовою оформлений сайт, меню, опис товару, реклама чи інформація для покупця — українська версія сайту не повинна виглядати другорядною або неповною.
Окрема тема — публічний контент. У законопроєкті є норми щодо використання творів мовою держави-агресора: музики, кліпів, фонограм та іншого контенту, який публічно транслюють чи демонструють.
Тож нові правила можуть торкнутися не лише продавця за касою, а й власника магазину, адміністратора сайту, керівника установи, тренера дитячої секції чи працівника державного органу.
Наразі штрафи у 25 500 гривень за новими правилами ще не почали масово застосовувати — законопроєкт №15412 має пройти розгляд у Верховній Раді. Тобто поки йдеться лише про запропоновані зміни. Якщо документ ухвалять, вимоги до використання української мови стануть чіткішими, а за повторні порушення доведеться платити значно більше.
