На Київщині дорогу в напрямку Чорнобиля нібито накрили антидроновими сітками. Про це пишуть місцеві медіа, які поширюють кадри незвичної конструкції над проїжджою частиною.
Виглядає це як довгий сітчастий тунель: опори стоять по обидва боки дороги, а зверху і з боків натягнута міцна сітка. Для водіїв така картина може бути незвичною, але на прифронтових напрямках подібні конструкції давно стали частиною реальності.
Точну ділянку дороги, її протяжність та строки завершення робіт офіційно наразі не називали. Водночас сам факт появи такого захисту на півночі Київщини не виглядає несподіваним – Чорнобильський напрямок укріплюють уже давно.
Навіщо дорогу накривають сіткою
Антидронова сітка – це максимально простий за принципом, але корисний бар’єр проти невеликих безпілотників. Вона не збиває дрон і не глушить сигнал, як засоби РЕБ. Її завдання інше – фізично не дати апарату вільно підлетіти до машини.
Особливо актуальними такі конструкції стали через FPV-дрони. Вони невеликі, швидкі, можуть летіти низько над землею та заходити на ціль буквально вздовж дороги. Частина сучасних FPV-дронів працює через оптоволокно, тому звичайне радіоелектронне придушення проти них може бути менш ефективним.
У такій ситуації сітка працює буквально як перешкода на шляху. Дрон може зачепитися гвинтами, втратити керування або не отримати прямого доступу до автомобіля.
Зазвичай подібними конструкціями закривають не випадкові дороги, а ділянки, якими регулярно рухається транспорт і де є ризик атак безпілотників.
Чорнобильський напрямок давно готують до різних сценаріїв
Тема оборони Чорнобильської зони знову привернула увагу не випадково. Північ Київської області межує з Білоруссю, а саме через цю територію російські війська заходили в Україну в перші дні повномасштабної війни.
У лютому 2022 року російські підрозділи пройшли через зону відчуження та захопили Чорнобильську АЕС. Після відступу окупаційних сил навесні того ж року Україна почала значно серйозніше укріплювати північний кордон.
За останні роки там з’явилися нові оборонні лінії, інженерні загородження, укріплені позиції та блокпости. У районі Чорнобильської зони також облаштовували додаткові захисні конструкції.
Тепер до традиційних траншей, бетонних споруд і протитанкових перешкод додалася ще одна проблема – дрони. Саме тому антидронові сітки поступово стають таким самим звичним елементом оборонної інфраструктури, як блокпости чи укриття.
Сітки над дорогами вже не рідкість
На Донеччині, Харківщині, Сумщині та інших небезпечних напрямках можна побачити цілі кілометри доріг, накритих сітками. Часто конструкції встановлюють там, де FPV-дрони регулярно полюють на автомобілі.
У 2026 році захист доріг від дронів почали масштабувати значно активніше. Йдеться вже не про десятки метрів біля окремого блокпоста, а про довгі коридори над трасами.
Типова конструкція виглядає приблизно так:
- металеві або дерев’яні опори вздовж дороги;
- щільна сітка над проїжджою частиною;
- захист із боків, щоб дрон не міг зайти низько;
- додаткове кріплення на поворотах і відкритих ділянках.
Водночас така сітка не є абсолютним захистом. Вона не може гарантувати безпеку від усіх типів безпілотників і працює лише як один із елементів оборони разом із РЕБ, системами виявлення та іншими засобами.
Чому саме Чорнобиль залишається важливим напрямком
Чорнобильська зона —- це не просто велика безлюдна територія навколо АЕС. Вона має складний рельєф, ліси, дороги та прямий вихід до кордону з Білоруссю. Саме тому оборона цього району має особливе значення.
Через густі ліси та малу кількість населених пунктів окремі дороги тут фактично стають ключовими маршрутами пересування. Якщо така дорога має військове або логістичне значення, її захист від дронів стає цілком зрозумілим кроком.
До того ж безпілотна війна постійно змінюється. Якщо раніше основною загрозою для тилових районів були переважно ракети та далекобійні ударні дрони, то тепер дедалі більше уваги приділяють і невеликим FPV-системам.
Саме тому повідомлення про дорогу в напрямку Чорнобиля, накриту антидроновими сітками, виглядають частиною ширшої роботи з укріплення півночі Київщини. Поки що місцеві медіа не називають точну довжину цього захисного коридору, а офіційні структури не розкривають деталей його розташування.
