У масштабному дослідженні взяли участь понад 4 тисячі чоловіків і жінок з різних куточків світу, що дає змогу переосмислити сучасні уявлення про фактори, що спричиняють ожиріння. Вчені розглянули причини збільшення маси тіла у мешканців розвинутих країн і відсутність подібних проблем у представників країн, що розвиваються.
Опубліковане в науковому журналі PNAS дослідження пропонує нові дані, які вказують на дієту як основний чинник ожиріння, а не на низький рівень фізичної активності, як вважалося раніше. Про це повідомляє «Главком», посилаючись на The Washington Post. У ньому брали участь понад чотири тисячі осіб з десятків різних країн.
Тривалий час вважалося, що мешканці розвинених країн, таких як США, ведуть малорухливий спосіб життя та щодня спалюють значно менше калорій у порівнянні з людьми, які проживають у менш індустріалізованих регіонах. Саме через це вважалося, що у розвинутих країнах зростає ризик ожиріння.
Проте результати нового дослідження ставлять під сумнів цю гіпотезу. Воно демонструє, що американці, європейці та інші жителі високорозвинених держав витрачають майже однакову сумарну кількість калорій упродовж більшості днів, що й представники менш індустріалізованих культур, таких як:
– хадза (мисливці-збирачі в Танзанії),
– тувинські скотарі-хлібороби в Сибіру,
– інші групи населення з регіонів, де ожиріння є рідкісним явищем.
Це неочікуване відкриття свідчить про те, що фізична бездіяльність, ймовірно, не є головною причиною ожиріння у розвинених країнах, підкреслив Герман Понцер — професор еволюційної антропології та глобального здоров’я в Університеті Дьюка і старший автор дослідження.
Для реалізації цього проекту Понцер і команда з понад 80 науковців зібрали дані з лабораторій по всьому світу, використовуючи метод «подвійно міченої води». Цей метод вважається «золотим стандартом» в дослідженні метаболізму, оскільки дозволяє точно вимірювати:
– витрати енергії,
– швидкість метаболізму,
– відсоток жиру в організмі.
Загалом було проаналізовано показники 4213 осіб із 34 країн або культурних спільнот, що охоплюють широкий соціально-економічний спектр.
Отримані результати підтвердили нову теоретичну модель Понцера — модель обмежених загальних енергетичних витрат. Суть теорії полягає в тому, що мозок і організм підтримують загальні енергетичні витрати у досить вузьких межах. Тобто навіть при значному збільшенні фізичної активності (наприклад, підготовці до марафону) тіло автоматично знижує або призупиняє інші біологічні процеси, щоб утримувати витрати калорій на стабільному рівні.
Якщо низький рівень фізичної активності не є визначальною причиною ожиріння, то що ж тоді ним керує? Результати дослідження посилаються на харчування як на ключовий фактор.
Автори підкреслюють:
– Збільшення споживання калорій було приблизно в десять разів важливішим, ніж зниження загальних енергетичних витрат, у розвитку сучасної проблеми ожиріння.
– Аналіз раціонів демонструє сильну кореляцію між часткою «ультраоброблених продуктів» у щоденному меню (визначених як промислові рецептури з п’яти й більше інгредієнтів) і підвищеним відсотком жиру в організмі.
Експерти у галузі охорони здоров’я підтверджують ці висновки. Зокрема, Баррі Попкін, професор Школи глобального громадського здоров’я Гіллінгса при Університеті Північної Кароліни, зазначає, що результати підтверджують думку про те, що дієта є головним винуватцем нинішньої епідемії ожиріння. Даріуш Мозаффарян, директор Інституту «Їжа – це медицина» в Університеті Тафтса, додає, що «з цього важливого дослідження очевидно, що зміни у харчових звичках, а не активність, є провідними рушійними силами зайвої ваги».
Герман Понцер також наголошує, що висновки не применшують значення фізичних вправ для загального здоров’я. Проте для ефективної боротьби з ожирінням основні зусилля громадського здоров’я слід зосередити на вдосконаленні харчування, особливо на зменшенні споживання ультраоброблених продуктів, які, за словами вченого, «мають справжню провідну роль у розвитку ожиріння».
Нагадуємо, що влітку підвищується ризик харчових отруєнь через сприятливі умови для розмноження бактерій за високої температури повітря. Неправильне зберігання чи порушення термінів споживання продуктів зробити їжу небезпечною для здоров’я може будь-яке харчове добро, особливо те, що потребує особливих умов для транспортування, зберігання, приготування та вживання.
