Зеленський підписав указ. Драпатий — головнокомандувач ЗСУ, Сирський іде з посади. Про це президент сказав увечері 21 липня у своєму зверненні: “Визначив, що новим Головнокомандувачем Збройних Сил України стане Михайло Драпатий”.
Прізвище генерала звучало в кулуарах ще з попереднього тижня — джерела в РБК-Україна та інших виданнях писали про майбутнє призначення за день-два до офіційного оголошення. Тепер це вже факт, а не чутки.
Багато хто пам’ятає Драпатого з 2014-го — саме тоді БМП під його командуванням на швидкості прорвала блокпост проросійських сил у Маріуполі. Кадри розійшлися мережею, і ім’я тоді ще молодого командира вперше почули поза колом військових.
Шлях від батальйону до головкому
Народився Драпатий 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському. Вчився в Харківському інституті танкових військ, пізніше — в Національному університеті оборони.
Це не штабний генерал. Майже вся кар’єра — на фронті або біля нього:
- 2014 рік — командир 2-го механізованого батальйону 72-ї бригади, той самий епізод з Маріуполем;
- серпень 2016-го — очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду, вона тоді працювала під Авдіївкою;
- після 2022-го — керував угрупованнями “Південь”, “Каховка”, “Херсон”, брав участь у звільненні правобережжя Херсонщини;
- весна 2024-го — Харківщина, наступ на Вовчанськ, і саме Драпатого кинули стабілізувати фронт;
- листопад 2024-го — командувач Сухопутних військ;
- червень 2025-го — очолив Об’єднані сили ЗСУ.
На посаді командувача Сухопутних військ він відкрито говорив про слабкі місця: погана база в новобранців, перевантажені навчальні центри, брак досвідчених інструкторів, зайва бюрократія між штабом і бригадами. Наголошував, що готувати треба з урахуванням реального досвіду фронту, а не за старими методичками.
Чому пішов Сирський
Сирський очолив ЗСУ 8 лютого 2024-го, замінивши Валерія Залужного — момент, коли фронт тримався на межі через нестачу боєприпасів і людей. За півтора року під його командуванням армія вийшла з Авдіївки, стримала наступи на Донеччині й Харківщині, наростила далекобійні удари й безпілотні можливості.
Але й критики вистачало. Частина військових звинувачувала його в надмірному ручному контролі й кадрових рішеннях, які не завжди відповідали ситуації на землі. За даними “Української правди”, ще одним каталізатором стало протистояння з колишнім міністром оборони — Зеленський нібито хотів звільнити обох, але не міг зробити це одночасно.
Що дістанеться Драпатому
Головком відповідає вже не за один напрямок, а координує весь Генштаб і всі угруповання одразу. І проблеми, з якими доведеться розбиратись, ті самі, про які він сам говорив роками раніше:
Людей у бригадах не вистачає, а поповнення часто приходить після кількох тижнів формальної підготовки замість нормального навчання. Штаби й позиції досі погано чують одне одного — рішення ухвалюють повільніше, ніж змінюється ситуація на фронті. Дрони давно стали окремим родом війська фактично, розвідка, коригування вогню, удари по техніці — усе тримається на них, і піхоту з артилерією й РЕБ треба зшивати з цим в одну систему.
Ще один великий проєкт — перехід на корпусну структуру, коли бригади об’єднують у більші формування з зрозумілішою вертикаллю командування. Це вже почалось, але саме Драпатому доводити реформу до кінця.
Зеленський уже провів нараду з Драпатим, в.о. міністра оборони Євгеном Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою — обговорювали, якою стане оновлена конфігурація Генштабу. Деталі поки не розкривають, але зрозуміло: це не просто заміна одного прізвища іншим.
