Київ у полоні повітряних атак: як довго триватиме неспинна хвиля “Шахедів” і що робить Україна
Столиця потрапила в новий формат повітряної війни — тепер повітряні тривоги не закінчуються годинами, а тривають фактично без перерв. Реактивні “Шахеди” регулярно «атакують» Київ хвилями, витискаючи ППО й перетворюючи місто у зону безперервної напруги. За останніми даними, кількість таких безпілотників зростає, а відповідь України у вигляді ефективних перехоплювачів тільки масштабується. Розповідаємо, що відбувається і чого чекати найближчим часом.
Як змінилися повітряні атаки на Київ
Тепер «масована» не означає коротку нічну атаку — це тривалі години напруги, які практично не дають відпочинку місту. Реактивні дрони та ударні БПЛА з’являються на підльотах регулярно, часом з інтервалами від 30 хвилин до години. Українське ППО ловить більшість, але частина все ж проходить. Відчувається значне виснаження не лише техніки, а й особового складу, який мусить працювати 24/7.
Головні особливості тактики РФ:
- цілодобовий запуск ударних дронів;
- застосування дронів на висотах 4–7 км, де їх важче збити;
- маневрений політ з частими змінами курсу, що ускладнює перехоплення;
- розтягнення атак у часі, а не концентровані натиски.
Масштаб і напрямки ударів
За перші три тижні вересня повідомляють про запуск близько 2100 реактивних БПЛА і 136 ракет. У серпні дронами було завдано понад 2800 ударів. Тобто Росія перетворила це зброю із новинки на масовий засіб тиску. Київ — один з головних напрямків.
І атакують не тільки військові об’єкти — лише 4% постраждалих — суто військові цілі. Основні удари припадають на цивільні споруди:
- логістичні центри;
- житлові будинки;
- АЗС, дата-центри, промислові підприємства;
- залізниця, школи, лікарні.
Це створює не тільки матеріальні втрати, а й людські жертви, а також намагається підривати моральний дух населення.
Яка відповідь і що чекати найближчим часом
Президент Володимир Зеленський підтвердив наявність українських засобів перехоплення реактивних “Шахедів”, а головним завданням назвав їхнє масштабування. Існують уже кілька моделей, які показали себе в польових випробуваннях. Проте попри успіхи, кількість нових систем ще не дозволяє ефективно захищати великі міста постійно.
Експерти прогнозують, що найближчих тижнів – місяця ситуація лише покращиться завдяки:
- масовому виробництву нових перехоплювачів;
- навчанню операторів і вдосконаленню систем;
- інтеграції новітніх розробок в існуючу ППО.
Подальший крок — створення інноваційних засобів гібридного типу, поєднуючих ракетні системи і дрони, які зможуть випередити ворога на кілька технологічних циклів. Втім, для повноцінної реалізації цієї мети можуть знадобитись 8–9 місяців.
Проблема у числі і природі дронів
Ще одна складність полягає в тому, що реактивні “Шахеди” не летять прогнозовано. Вони маневрують, повертають і формують складні маршрути, які створюють постійну повітряну загрозу, що подовжує тривоги і виснажує захисників та місто.
Для чого Росії атаки без пауз і як їм протистояти
Основна ціль атак, як вважають військові експерти, — знищення української економіки через удари по виробничих і логістичних об’єктах та одночасний терор цивільного населення.
Враховуючи це, стратегія протидії повинна бути комплексною:
- Посилення Повітряних сил — більше авіації, ракет «повітря-повітря», ремонт і модернізація гармат.
- Розширення мобільних вогневих груп — більше переносних ЗРК та розрахунків.
- Удари по інфраструктурі ворога — склади, заводи, ланцюжки постачання компонентів для дронів.
Зазначається, що без знищення ключових виробничих центрів, як, наприклад, завод у Татарстані, Росія продовжуватиме масове виробництво безпілотників.
Останні події і ризики для інфраструктури
28 вересня реактивний дрон влучив у бізнес-центр у Дніпрі. Загинули троє людей, ще дванадцять отримали поранення. Евакуйовано 47 осіб, пошкоджено офіс відомого сервісу. Це ще раз підкреслює реальну загрозу для цивільних і економіки.
Також удари створюють ризики для цифрової інфраструктури. Уряд вже почав впроваджувати заходи безпеки – розміщення обладнання під землею, копіювання даних у хмарах і за кордоном. Проте загроза триватиме доти, доки триває війна.
