Вчора ввечері прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен у своєму зверненні до нації заявила, що Європа перебуває на початковому етапі гібридної війни. Це сталося після серії провокацій з використанням безпілотних літальних апаратів. Зокрема, датська влада змушена була тимчасово закрити два найбільші аеропорти в ніч на середу через появу дронів у повітряному просторі. Подібні інциденти зафіксували і в інших регіонах країни. Міністерка застерігає, що таких випадків стане більше, адже з’являється чітка й тривожна тенденція.
Незважаючи на складнощі, що виникли через підозри про проникнення безпілотників, які не завжди підтверджуються, уряд Данії визнає проблеми у реагуванні на ці загрози. Міністр оборони країни Троельс Лунд Поульсен відзначив, що рішення збити дрон було не реалізоване, хоча технічні ресурси для протидії є — проте вони спрацювали неефективно. Водночас сусідня Швеція запропонувала допомогу у вигляді систем протидії безпілотникам, яку Данія прийняла. Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові із Фредеріксен передав українські розвідувальні дані щодо інцидентів із дронами.
Попри нестабільну ситуацію в режимі «гібридної атаки», Данія підготувала пакет допомоги Україні, який перевищує 400 мільйонів доларів. Детальніше про заходи Данії у відповідь на використання дронів та безпекову ситуацію читайте в матеріалі журналістки Марії Ємець «Данія під атакою: як дрони дісталися стратегічних об’єктів та як відповість країна НАТО».
Схожа тривожна ситуація розгортається і на півночі Німеччини, де зафіксовано появу невідомих безпілотних літальних апаратів над землею Шлезвіг-Гольштейн. Через це місцева влада розпочала слідство. Раніше там вже траплялися подібні інциденти: на початку вересня спецпідрозділи поліції обшукали вантажне судно на Кільському каналі, підозрюючи, що воно використовувалося як база для польотів дронів. Частота таких випадків у регіоні зростає.
У політичній площині лунають важливі заяви. Президент Румунії Нікушор Дан виступив із запевненням, що наразі не бачить загрози нападу Росії на НАТО. Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Росія має злі наміри по відношенню до всього світу, а міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль наголосив, що НАТО готовий відстоювати свою територію у разі російської агресії. Він додав, що ескалація небажана, проте Росія не матиме жодного шансу на перемогу.
На тлі цих подій у Європейському Союзі відбулися термінові переговори щодо створення так званої «стіни дронів» на східному фланзі ЄС із залученням України. У нараді, зокрема, брали участь міністри оборони десяти держав-членів ЄС, міністр оборони України Денис Шмигаль та представники НАТО у статусі спостерігачів. Європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що домовилися перейти від слова до діла, узгодивши головні пункти проєкту Eastern Flank Watch із «стіною дронів» у його серці. За словами комісара, Євросоюз має діяти невідкладно, враховуючи уроки з ситуації в Україні та розробляти цей проєкт спільно з українськими партнерами.
Водночас стало відомо, що Угорщина все ж долучилась до обговорень із ЄС щодо створення «стіни дронів». Румунія, як повідомляє Reuters, прагне започаткувати спільне виробництво безпілотників з Україною за кошти Євросоюзу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте анонсував новітні технології для боротьби з російськими дронами. США також підтвердили схвалення продажу ракет AMRAAM і супутнього обладнання Німеччині на суму 1,23 мільярда доларів.
Росія своєю чергою в Москві заявила про нібито недоінформованість про європейські попередження щодо дій військових РФ та оголосила, що Євросоюз і НАТО вже фактично ведуть з нею повномасштабну війну. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав, що ці організації «прямо беруть участь у конфлікті». Кремль також висловив занепокоєння з приводу заяв Заходу про збиття російських літаків, назвавши їх «небезпечними своїми наслідками». Агентство Bloomberg відзначило, що європейські дипломати попередили Москву про можливість застосування рішучих заходів у випадку подальших порушень повітряного простору. Інцидент із порушенням повітряного кордону Естонії визнали навмисним. Дмитро Пєсков, речник Кремля, охарактеризував заклики збивати російські літаки як безвідповідальні й небезпечні.
У міжнародному контексті президент України Володимир Зеленський під час візиту в Нью-Йорк попросив свого американського колегу Дональда Трампа надати ракети Tomahawk. Український лідер вважає, що високотехнологічна зброя допоможе змусити Владіміра Путіна сісти за стіл переговорів для визначення умов мирної угоди.
Серед інших геополітичних новин — самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після кількагодинної зустрічі з Путіним пригрозив Зеленському та висловив готовність до переговорів. Він наголосив на необхідності консультацій трьох слов’янських країн щодо завершення війни, застерігаючи про негативні наслідки, якщо домовленостей не буде.
Ще одним резонансним моментом стали інциденти з безпілотниками на українсько-угорському кордоні. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доповів президентові Зеленському, що українські військові зафіксували проникнення в повітряний простір дронів-розвідників, ймовірно, угорського походження. Ці дрони могли здійснювати спостереження за промисловою інфраструктурою в прикордонних районах. Зеленський наказав провести ретельну перевірку всіх даних і невідкладно доповідати про кожен випадок. Угорське Міністерство оборони заперечило запуск дронів в Україну, а міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто різко відповів на заяви Зеленського, назвавши їх проявом антиугорських настроїв і навівши критичне зауваження про стан українського керівництва. У відповідь глава українського МЗС Андрій Сибіга нагадав про відкриту і приховану діяльність угорського уряду, спрямовану проти України та Європи, і охарактеризував її як служіння Кремлю. Також Косово повідомило про порушення повітряного простору з боку Сербії, вказавши на використання дронів.
Щодо фінансової підтримки, ЗМІ пишуть про пропозицію Єврокомісії надати Україні кредит у розмірі 140 мільярдів євро, який буде фінансуватися за рахунок активів Росії. Відповідно до плану, виплати розпочнуться лише після завершення війни Росією та виплати нею післявоєнних репарацій. Цю ініціативу вже презентували у національних столицях і готують до обговорення на саміті лідерів ЄС у Копенгагені. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер відкрито розкритикував цей підхід, зазначаючи, що ризики для Бельгії неприпустимі і існує загроза втрати резервів із єврозони. Тим часом Латвія передала Україні додатково 32 автомобілі для потреб Збройних сил.
В контексті політичних змін у ЄС обговорюють реформу голосування для продовження санкцій проти Росії, щоб позбавити одну країну, зокрема Угорщину, можливості блокувати цей процес. Запропоновано перейти від одностайності до кваліфікованої більшості саме для продовження чинних санкцій, а не для запровадження нових пакетів. У зв’язку з цим Україна заявила про відповідні заходи у відповідь на санкції, запроваджені Угорщиною проти українських військових у зв’язку з інцидентами на нафтопроводі «Дружба». Глава МЗС Сибіга підкреслив неприпустимість ігнорування поваги до України. Угорський міністр закордонних справ Сійярто в свою чергу поставив під сумнів подальший євроінтеграційний шлях України, враховуючи заборону на в’їзд до України кільком угорським військовим. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звертається зі словами про економічні виклики без російських енергоресурсів та закликає до спокійного діалогу. За інформацією, він нещодавно мав телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, який заохочував припинення закупівель російської нафти. Трамп наголосив у своїй промові на Генеральній асамблеї ООН, що відмова від російських енергоресурсів є необхідною для припинення війни, яку Росія фінансує собі ж.
Наприкінці враховують внутрішньополітичні події в сусідній Молдові, де вже дуже скоро відбудуться парламентські вибори, які експерти називають доленосними. За кілька днів перед голосуванням Центральна виборча комісія ускладнила голосування мешканцям Придністров’я, закривши деякі виборчі дільниці в зоні цього регіону. Віце-прем’єрка Молдови Дойна Ністор звинуватила Росію у кібератаках на Центральну виборчу комісію, які розпочалися за кілька днів до виборів. Фінляндія повідомила про причетність проросійської хакерської групи NoName 057(16) до атак на офіційні сайти країни, а берлінський аеропорт усе ще відновлюється після масштабної кібератаки.
Лідер проєвропейської партії «Дія та Солідарність» Ігор Гросу назвав вибори вибором між війною і миром – мир асоціюється з ЄС, війна – з Росією. Вибори він характеризує як екзистенційні для країни. У матеріалі Reuters було оприлюднено розслідування про вербування Росією православних священників Молдови, які отримували паломництва до Москви та фінансове заохочення за поширення пропаганди і створення телеграм-каналів на користь Кремля та проросійських сил.
Також у Сербії затримали двох кураторів проросійських протестів у Молдові. Лідер Партії соціалістів Молдови Ігор Додон, очільник проросійського «Патріотичного блоку», пообіцяв ексглаві Гагаузії Ірині Влах посаду, якщо її не допустять до виборчих перегонів. Пізніше Центральна виборча комісія Молдови виключила партію «Серце Молдови» Ірини Влах із передвиборчих перегонів. Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ростислав Клімов опублікував матеріал, у якому аналізує потенційні ризики для Молдови і регіону у разі перемоги проросійських сил.
Щодо інших новин: польський політик Навроцький підписав закон, що передбачає допомогу українцям у Польщі. Польща відкрила кордони з Білоруссю та попросила своїх громадян терміново залишити країну. Президент США Дональд Трамп анонсував введення жорстких тарифів на фармацевтичну продукцію та меблі з 1 жовтня, проте Єврокомісія запевнила, що вони не стосуються ЄС. Також Трамп заявив про те, що не допустить анексії Західного берегу ріки Йордан Ізраїлем. У Великій Британії вводять цифрові ідентифікатори для боротьби з нелегальною міграцією, а парламент Словаччини ухвалив зміни до конституції, що мають на меті захист традиційних цінностей.
