У грудні 2019 року Урсула фон дер Ляєн повернулася до Брюсселя — міста, де минуло її дитинство, — демонструючи впевненість поміркованої центристки та обіцяючи новаторський підхід у керівництві. Ключовим елементом її першого президентського терміну став Європейський зелений курс. Цей же курс слугував своєрідним символом надії для кліматичної політики, доповнений вмілим поєднанням ліберальної віце-президентки Марґретє Вестагер із Данії та соціалістичного нідерландця Франса Тіммерманса — співавторів її урядового колективу.
Це було, власне, перше «полотно» її каденції. Однак із початком другого терміну прихильники її політики змушені замислитися: чи не змінилася концепція, а головний герой не перетворився на політичного двійника? Чи страждає фон дер Ляєн на кризу ідентичності, чи, можливо, вона просто проявляє властивості політичної трансформації?
### Новий стиль та пріоритети
Урсула фон дер Ляєн сьогодні постає як прагматична політик-реаліст, іноді — навіть на межі макиавеллізму. Значну роль у тенденції до централізації влади відіграє її впливовий керівник апарату, Бьорн Зіберт, майстерний маніпулятор, який вправно керує процесами в будівлі Берлаймонту.
Протягом першого терміну незалежні Комісари, такі як Тьєррі Бретон з Франції та Ніколя Шміт з Люксембургу, відкрито критикували рішення фон дер Ляєн, проте тепер їхній відголосок зник — уряд перестав бути ансамблем, а перша особа, навпаки, отримала винятковий контроль. На ключові рішення часто допускають лише обмежене коло довірених осіб, що стало особливо помітно під час представлення багаторічного бюджету ЄС, коли Комісари дізналися про деталі безпосередньо перед офіційним анонсом.
Наразі основні пріоритети, здавалося б, пішли на задній план. Спостерігається політична амнезія або ж навмисне дистанціювання від попередніх зобов’язань.
Залишається відкритим питання: ким насправді є Урсула фон дер Ляєн — переконаною «зеленою королевою» 2019 року чи владолюбним адміністратором із сірим політичним портретом?
### Зникнення Європейського зеленого курсу
Повернемося до 2019 року, коли Зеленому курсу було відведено роль головної перлини її президентства. Тоді екологія була не лише політикою, а й пануючою ідеєю. Програма мала радикально змінити європейську економіку, сільське господарство і транспорт. На сьогодні це відчувається як радикальна відсутність колишньої енергії.
Екологічна місія дедалі більше втрачає свою актуальність, а іноді й взагалі здається покинутою. Зеленого курсу майже не видно не тільки у публічних виступах, але й у офіційних документах. У новій пропозиції довгострокового бюджету ЄС вираз «зелений курс» не згадується жодного разу.
Основні складові цієї стратегії руйнуються поетапно:
– Систематичне скасування ініціатив, як-от Механізм коригування вуглецевого кордону (Carbon Border Adjustment Mechanism) через спрощення законодавства в рамках так званих “омнібусних” пропозицій.
– Відмова від директиви з екологічних позначень («Green Claims Directive»), що мала боротися з так званим «зеленим камуфляжем».
– Символічне зникнення стратегії “Farm to Fork”, яка раніше представляла сільськогосподарський блок Зеленого курсу. Ця стратегія фактично зникла зі списку промов, політичних документів та офіційних повідомлень.
Її відсутність у довгоочікуваній концепції «Візія для сільського господарства та продовольства» стала мовчазним прощанням з колишніми амбіціями. Офіційно Єврокомісія продовжує ігнорувати реальність, але ознаки фактичного відмовлення від ініціатив неможливо заперечувати.
### Європейський план боротьби з раком — чи відбувається уповільнення?
Зелені кольори — не єдині, що бліднуть у палітрі фон дер Ляєн, відображаючи зсув уподобань влади. У сфері охорони здоров’я виявляється затишшя за лаштунками, а ключовий досьє перебуває у стані нестабільності.
Перший термін Урсула фон дер Ляєн підтримувала Європейський союз охорони здоров’я, де важливим елементом була Всеєвропейська програма боротьби з раком із бюджетом у 4 мільярди євро. Це передбачало комплексний наступ на тютюнопаління, вживання алкоголю, асбест та інші чинники ризику.
Наразі темп реалізації помітно сповільнився:
– Заходи щодо зменшення споживання тютюну і алкоголю опинилися у застої.
– Регулювання, що колись активно просувалося, наприклад контроль за використанням соляріїв, було безшумно зняте.
У бюджеті ініціативи EU4Health на 2024 рік на боротьбу з раком було виділено €115 мільйонів, тоді як у 2025-му ця сума скорочується до €60 мільйонів, і при цьому також включатиме заходи проти серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань.
З міграцією уваги до підготовки до пандемій та інших завдань, майбутнє первісного задуму залишається під питанням. Інсайдери Брюсселя задаються питанням, чи не стає сфера профілактики й боротьби з онкологією справою малозначних посад і лише історичною перлиною.
### Поворот до оборони та військової могутності
Водночас, на тлі ослаблення екологічних і медичних пріоритетів, фон дер Ляєн виглядає енергійнішою за будь-коли, але тепер у сфері оборони.
Рік у другому терміні колишня міністерка оборони Німеччини повернулася до освоєної території. Зі зниженням ролі Зеленого курсу вона скористалася рубежем геополітичних реалій, щоб просувати посилену європейську оборонну промисловість.
З її досвідом міністерки оборони та без тиску Франса Тіммерманса у сфері екології, політик зробила різкий поворот до зміцнення військової сфери:
– На майбутній бюджетний період ЄС, починаючи з 2028 року, передбачено п’ятикратне збільшення фінансування оборонних та космічних програм.
– Національні бюджети на оборону також зростають на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
– Її Комісія пропонує структурні реформи, серед яких:
– Перенаправлення коштів зі згуртувальних фондів на оборону.
– Пом’якшення фіскальних правил для збільшення військових витрат.
– Заснування Фонду європейської конкурентоспроможності (ECF).
– Надання пільгових кредитів у рамках програми SAFE.
– Акцент на спрощення процедур закупівель у сфері оборони і стимулювання спільних науково-дослідних проектів.
– Планується також пакет заходів з військової мобільності, що полегшить переміщення військ і техніки, а також анонс проекту справжнього «Європейського оборонного союзу».
З огляду на посилення уваги Сполучених Штатів до Індо-Тихоокеанського регіону, ЄС стоїть перед викликом: чи зможе він утвердитися як надійний партнер у структурі НАТО і вчасно зміцнити безпеку для стримування потенційних загроз, зокрема із боку Росії, до 2030 року.
### Конфлікт між минулим та сучасністю
Переходячи від образу натхненної захисниці екологічних реформ до стратега оборони, Урсула фон дер Ляєн викликає подив і запитання як у Брюсселі, так і за його межами. Контраст між двома термінами є надзвичайно різким.
Лунають питання:
– Хто вона — екологічна активістка, яка колись обіцяла зробити Європу першим континентом з кліматичною нейтральністю?
– Чи, можливо, жорстка політична стратегиня, яка зосереджується на консолідації влади та геополітичній силі?
Можливо, вона поєднує в собі обидва образи. Можливо, жоден із цих персонажів не був автентичним, або ж їх існування відбулось по черзі. Однозначно відзначити новий період можна як запуск «нового сезону» з іншим сценарієм та інакшими принципами, при тому, що головна героїня залишається в знайомому образі, але із зовсім іншими звичками та сукупністю поглядів.
У той час як Брюссель готується до нових політичних викликів, пов’язаних з тарифами США і бюджетними дискусіями, можна констатувати: уряд фон дер Ляєн веде свою гру — складну, амбітну та непередбачувану. І решта Європи намагається розібратись, чи це глибоке переродження персонажа, чи повний ребут вже знайомої історії.
