Історія двох північнокорейських солдатів, яких українські військові взяли в полон у Курській області, перетворилася на дипломатичну суперечку між Україною та Південною Кореєю. Президент Лі Чже Мен заявив, що Сеул може вдатися до “додаткових заходів”, якщо Київ не визнає домовленість про конфіденційність і не вибачиться. Претензія стосується не самої передачі військових до Південної Кореї, а того, що про неї заговорили публічно.
У чому суть розбіжностей
Позиції сторін
У Сеулі наполягають, що з Києвом була чітка домовленість: інформація про передачу двох військових не мала потрапити в публічний простір. Українська сторона існування окремої угоди про нерозголошення не підтверджувала. Саме на цьому розходженні в трактуваннях і виросла нинішня напруга.
Чому Сеул так наполягає на мовчанні
Південнокорейські посадовці пояснюють свою позицію безпекою людей, які залишилися в КНДР. У обох солдатів там є родини, і публічні новини про те, що їхні сини чи брати опинилися спершу в полоні, а потім у Південній Кореї, можуть обернутися для них серйозними наслідками. Через це Сеул із самого початку розраховував, що операція пройде без розголосу.
Як розгорталася суперечка
Заява Зеленського стала поворотним моментом
До певного часу про переміщення військових публічно ніхто не говорив. Ситуація змінилася, коли Володимир Зеленський згадав про передачу полонених Південній Кореї під час міжнародного виступу. Для Києва це, ймовірно, був уже завершений факт, а в Сеулі сприйняли заяву як порушення домовленостей.
Від пояснень до вимоги вибачень
Реакція Південної Кореї наростала поступово. Спершу українського дипломата викликали для пояснень, потім прозвучав офіційний протест, а тепер Лі Чже Мен публічно заговорив про можливі “додаткові заходи”. Які саме кроки мають на увазі в Сеулі, там не уточнюють.
Чого поки немає
Жодних підтверджень того, що Південна Корея збирається скорочувати допомогу Україні, обмежувати співпрацю чи заморожувати контакти, наразі немає. Усі такі сценарії залишаються на рівні припущень. Водночас сама жорсткість формулювань свідчить, що для Сеула ця тема далеко не другорядна.
Хто ці двоє полонених
Свідки участі КНДР у війні
Обох північнокорейських військових українські сили захопили живими в січні 2025 року під час боїв у Курській області. Для України вони мали особливу цінність: це були прямі свідки того, що КНДР не обмежується постачанням боєприпасів Росії, а відправляє своїх солдатів воювати. Після полону вони дали свідчення.
Шлях до Південної Кореї
Згодом стало відомо, що чоловіки хочуть переїхати до Південної Кореї. У вересні 2026 року їх передали Сеулу. Саме після цього й почалася найскладніша частина історії.
Чому для Сеула ця тема особливо чутлива
Міжкорейський вимір
Південна Корея має власний, давно усталений підхід до вихідців із КНДР, які переходять на її бік. Тому для Сеула ця справа виходить за межі звичайної передачі військовополонених між державами. Тут переплітаються статус самих солдатів, безпека їхніх родичів на Півночі, відносини між двома Кореями та політичний резонанс навколо участі КНДР у війні проти України.
Інтерес до армії КНДР
Південна Корея уважно стежить за тим, як змінюється північнокорейська армія і що вона виносить із бойового досвіду в Росії. Україна ж фактично першою зіткнулася з підрозділами КНДР у реальних боях. Ці двоє солдатів опинилися саме на перетині інтересів трьох країн.
Київ намагається погасити конфлікт
Позиція МЗС
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію “дипломатичним непорозумінням” і дав зрозуміти, що Україна хоче владнати її якнайшвидше. Ескалувати суперечку Київ явно не прагне. Дипломати обох країн продовжують контакти й шукають формулювання, яке дозволило б закрити питання.
Чому Україні невигідна затяжна сварка
Південна Корея – один із ключових партнерів України в Азії. Сеул надає гуманітарну й фінансову допомогу, бере участь у проєктах підтримки і водночас стривожений зближенням КНДР із Москвою. Раніше південнокорейська сторона окремо наголошувала, що справу полонених не варто автоматично пов’язувати з гуманітарною допомогою чи участю у відбудові, тож прямих підстав говорити про перегляд підтримки поки немає.
